Оформлення креслень

Креслення призначаються для виконання будівельних робіт. при дипломному проектуванні креслення виконуються на стадії робочих креслень.

Креслення дипломних проектів виконуються на аркушах паперу формату А1 (594х841 мм) олівцем. Аркуші повинні мати обрамлення рамками, які віддалені від лівого краю на 20 мм, а від останніх країв – на 5 мм. В правому нижньому куті викреслюється форма основного напису.

на кресленнях повинно бути достатня кількість розмірів, пояснювальних надписів, маркування конструктивних елементів, а також засоби за допомогою яких здійснюється будівництво.

Масштаби на кресленнях слід вибирати виходячи з розмірів проектованого об’єкту і зі урахуванням, що всі зображення на аркуші повинно займати приблизно 70% площі формату. Зображення повинні відстояти від ліній рамки та основного напису на 15-20 мм. Відстань між зображеннями повинно бути таким, щоб між ними не можна було розмістити одне з них, але не менш 20-25 мм. Виходячи з цього масштаби слід вибирати:

для зменшення – 1:2; 1:5; 1:10; 1:20; 1:25; 1:50; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000.

для збільшення – 2:1; 10:1; 20:1; 50:1.

Умовні графічні зображення, які встановленні ДСТУ БА. 2.4-7-95, застосовуються при виконанні робочих креслень.

Координатні осі визначають положення конструктивних елементів будинку, розміри прогонів та кроків. Осьові лінії наносять штрих пунктиром і позначають марками, які проставляють у кружках. На планах будинків поздовжні осі наносять зліва, а поперечні – знизу від креслення.

Якщо осі протилежних боків плану не збігаються, то їх маркування наносять з усіх боків плану.

Поперечні осі маркують арабськими цифрами зліва направо, а поздовжні – прописними буквами українського алфавіту.

Діаметри згаданих кружків повинні відповідати масштабу креслення: 6 мм – для 1:400 та менш; 8 мм – для 1:200, 1:100; 10 мм – для 1:50; 12 мм – для 1:25, 1:10.

Маркування осей на розрізах, фасадах, вузлах та деталях повинна відповідати плану.

Розмірні та виносні лінії призначаються для нанесення розмірів. розмірні лінії можуть бути зовнішніми та розміщуватися в нутрі креслення. Зовнішні розмірні лінії проводять поза контуром креслення, а кількість їх залежить від конструктивної схеми будинку та стадії проектування.

На першій розмірній лінії від креслення проставляють розміри найбільш дрібних членувань, а на подальших – більш великі. На останній лінії позначається загальний розмір поміж крайніми осями з прив’язкою до зовнішніх граней стін. Мінімальна відстань від зовнішньої лінії контуру будинку на кресленні до першої розмірної лінії повинна бути не менше 21 мм. Відстань між розмірними лініями рекомендується приймати 7 мм. Виносні лінії слід наносити на відстань 3-4 мм від креслення і до перехрещення з розмірною лінією. В місцях перехрещення виконують насічки під кутом 45⁰. Розмірні лінії повинні виступати за край виносних ліній на 1-3 мм.

На внутрішніх розмірних лініях проставляють лінійні розміри приміщень, товщини внутрішніх стін та перегородок, ширину прорізів дверей та інше. Розмірні числа пишуть над розмірною лінією вище на 1-2 мм. Розміри проставляють в мм без розмірності. Висота цифр залежить від масштабу і повинна бути не менше 3,5 мм.

Виносні надписи та пояснення розташовують на ломаній виносній лінії. Виносні написи, які відносяться до багатошарових конструкцій, наносять у вигляді так званих „прапорців”. Послідовність написів повинна відповідати порядку розташування шарів конструкції зверху вниз. Товща шарів позначається в міліметрах без розмірності. Пояснювальні написи виконують шрифтом, буквами висотою 2,5 – 3,5 мм.

Маркування вузлів та фрагментів виконують колами з вказанням на полиці лінії цифрою або буквою порядкового номеру виносного елементу, а під полицею указують номер листа, на якому показаний вузол. Над розробленим вузлом або збоку розміщують коло з позначенням порядкового номеру вузла. Діаметр кружків 10-14 мм.

Фрагменти на фасадах або планах будинків позначають фігурною скобкою, під якою вказують найменування фрагменту та номера листа, де він відображений. Назва вузла або фрагменту наноситься над відображенням стандартним шрифтом буквами висотою 5, 7, 10 мм (в залежності від масштабу відображеного вузла), а текстовий матеріал – шрифтом висотою 2,5 і 3,5 мм.

Площа приміщень виражається квадратними метрами з двома десятинними знаками без позначення розмірності. Цифри пишуть в нижньому правому куті плану кожного приміщення і підкреслюють. В проектах житлових будинків житлову і загальну площу кожної квартири маркують та позначають дрібно: в чисельнику – житлова площа, в знаменнику – загальна. Перед дробом ставлять цифру, яка позначає кількість кімнат в квартирі. Це позначення розташовують на плані більшої кімнати.