- •4.2. Основні елементи кінематики рівномірного обертального руху
- •5. Закон Гука. Діаграма напружень.
- •6. Обертовий рух. Основний закон динаміки обертового руху. Теорема Штейнера.
- •7.Механічний принцип відносності і перетворення Галілея.
- •8. Елементи ств Енштейна. Перетворення Лоренца і наслідки що з нього випливають.
- •5.Фаза коливань.
- •Перетворення енергії при гармонічних коливаннях
- •18. Основне рівняння мкт ідеального газу
- •17/////4.6. Внутрішня енергія і теплоємність ідеального газу
- •Розподіл частинок у потенціальному силовому полі
- •Перше начало термодинаміки
- •21. Оборотні процеси. Цикли. Теплові двигуни і холодильні машини. Друге начало термодинаміки.
- •33. Робота і потужність у колі постійного струму. Закон Джоуля-Ленца
- •34. Розгалужені кола. Правила Кірхгофа.
- •35. Електричний струм в металах, газах та рідинах.
- •36. Магнітне поле та його характеристики.
- •41 Самоіндукція і взаємоіндукція. Індуктивність.
- •42 Енергія магнітного поля.
- •§ 2. Інтерференція світла в тонких плівках
- •49 Дифракція світла
- •Дифракція на щілині[
- •55. Закони випромінювання абсолютно чорного тіла Закон випромінювання Планка
- •Три закони фотоефекту:
- •58. Ефект Комптона
- •61.Співвідношення невизначеностей Гейзенберга
- •62.Хвильова функція і її статистичний зміст
- •63.Рівняння Шредінгера
- •64. Постулати Бору
- •69. Реакції поділу та синтезу ядер.
- •70. Природна радіоактивність ядер. Закон радіоактивного розпаду.
18. Основне рівняння мкт ідеального газу
Подібно
до використання в механіці ідеалізованого
поняття матеріальної точки, в молекулярній
фізиці використовують поняття ідеального
газу
як величезної сукупності матеріальних
точок, які не взаємодіють одна з одною
на відстані.
За
умови достатньо низького тиску і високої
температури реальні гази (азот, кисень
та ін.) за своїми властивостями близькі
до моделі ідеального газу.
Основним
рівнянням МКТ
ідеального газу є математичний вираз
тиску газу через концентрацію його
молекул
(де
V
— об’єм), масу кожної молекули
і
квадрат середньої швидкості молекули:
.
17/////4.6. Внутрішня енергія і теплоємність ідеального газу
Оскільки молекули ідеального газу на відстані не взаємодіють, внутрішня енергія такого газу складається лише з кінетичних енергій окремих молекул. Тоді внутрішня енергія моля ідеального газу дорівнюватиме добутку числа Авогадро на середню кінетичну енергію однієї молекули:
Внутрішня енергія довільної маси газу т дорівнює внутрішній енергії моля, помноженій на число молів, які містяться в масі m:
Теплоємністю називають фізичну величину, що визначається кількістю теплоти, яка потрібна для нагрівання певної маси на один градус. Якщо надана тілу кількість теплоти dQпідвищує його температуру на dТ, то його теплоємність
Теплоємність виражається у джоулях на кельвін (Дж/К). Розрізняють молярну та питому теплоємності. Теплоємність моля речовини позначають літерою С. Одиниця виміру її,— джоуль на моль-кельвін [Дж/(моль ∙ К)]. Теплоємність одиниці маси речовини називають питомою теплоємністю, її позначають літерою с. Одиниця виміру питомої теплоємності — джоуль на кілограм-кельвін [Дж/(кг ∙ К)].
Між молярною та питомою теплоємкостями речовини існує така залежність:
де μ — молярна маса.
Теплоємність залежить від умов, за яких тіло нагрівається. Найбільший інтерес становить теплоємність для випадків, коли нагрівання здійснюється при сталому об’ємі або тиску. В першому випадку теплоємність називають теплоємністю при сталому об’ємі (СV), а в другому — теплоємністю при сталому тиску (Ср).
Якщо нагрівання відбувається при сталому об’ємі, тіло не здійснює роботи над зовнішніми тілами і, отже, вся теплота витрачається на приріст внутрішньої енергії тіла:
Звідси випливає, що теплоємність будь-якого тіла при сталому об’ємі
Отже, щоб дістати вираз для теплоємності моля ідеального газу при сталому об’ємі, треба здиференціювати за температурою вираз (4.17) для внутрішньої енергії газу. Виконавши диференціювання, дістанемо
Як випливає з цієї формули, теплоємність ідеального газу при сталому об’ємі залишається величиною сталою, що не залежить від параметрів стану газу, зокрема від температури.
Розглянемо один моль ідеального газу в двох різних станах, які мають однаковий об’єм, а за температурою відрізняються один від одного на один градус. Використавши вираз (4.17), дістанемо
Визначимо молярну теплоємність газу при сталому тиску Ср = СV + ΔА, де ΔА — робота, яку виконує газ при розширенні, значення якої при р = const визначається за формулою ΔА = pΔV. Тоді
де ΔV —
зміна об’єму газу при нагріванні його
на один градус при р = const. Для
визначення ΔV використаємо
рівняння стану для моля газу: pV = RT; V
=
.
Звідси
Підставивши значення ΔV у рівняння (4.25), дістанемо
Отже, робота, яку здійснює моль ідеального газу в разі підвищення його температури на один градус при сталому тиску, дорівнює універсальній газовій сталій.
З урахуванням формули (4.24) можна дістати для Ср такий вираз:
Поділивши (4.28) на (4.24), знайдемо характерне для кожного газу відношення Ср до СV:
Як випливає з (4.29), відношення теплоємкостей γ визначається числом ступенів вільності молекули.
18/////// Розподіл Максвела по швидкостях
Внаслідок багаторазових зіткнень молекул газу між собою та зі стінками посудини, в якій міститься велика кількість молекул, встановлюється деякий статистичний розподіл молекул за швидкостями. Дж. Максвелл у 1859 році вивів закон розподілу молекул за швидкостями, використавши основні положення молекулярно-кінетичної теорії:
Як видно з наведеної формули, функція розподілу Максвелла залежить від температури газу, маси частинок і їхньої швидкості.
|
Розподіл Максвела по швидкостях |
На малюнку представлені типові криві розподілу молекул за швидкостями. По осі абсцисс відкладено модуль швидкості, а по осі ординат – відносне число молекул, швидкості яких лежать в інтервалі від υ до υ + Δυ. Це число дорівнює площі виділеного на стовпця. З графіку розподілу молекул за швидкостями можемо зробити наступні висновки.
1. Крива розподілу проходить через початок координат, що свідчить про те, що немає молекул, які б не рухались.
2. Крива має максимум, після якого асмптотично наближається до осі абсцис. Отже дуже великі швидкості малоймовірні. Вони можливі тільки за умови, що молекула при багатьох зіткненнях з іншими молекулами діставатиме енергію, а не віддаватиме її, що є можливим, але дуже малоймовірним.
3. Крива розподілу швидкостей не є симетрична - в один бік спад кривої крутіший, ніж в другий.
4. На розподіл молекулярних швидкостей дуже сильно впливає температура: з підвищенням температури максимум на кривій розподілу зміщується вздовж осі абсцис вправо.
5. Криві розподілу молекул за швидкостями для різних газів мають однаковий характер, хоча їх координати і положення максимумів різні, оскільки швидкості молекул залежать не лише від температури, а й від маси.
Найбільшймовірна швидкість хаотичного руху молекул відповідає максимуму функції розподілу:
Формула Максвелла також дає змогу визначити середню арифметичну швидкість молекул:
Для середньої квадратичної швидкості розподіл Максвела дає наступний вираз:
Уперше швидкість теплового руху атомів експериментально визначив німецький вчений-фізик Отто Штерн 1920 року. Результати експерименту повністю узгоджувалися із теорією роподілу Максвела, тим самим підтверджуючи її правильність.
Розподіл Максвела по швидкостях
Розподіл Максвела по швидкостях
Внаслідок багаторазових зіткнень молекул газу між собою та зі стінками посудини, в якій міститься велика кількість молекул, встановлюється деякий статистичний розподіл молекул за швидкостями. Дж. Максвелл у 1859 році вивів закон розподілу молекул за швидкостями, використавши основні положення молекулярно-кінетичної теорії:
Як видно з наведеної формули, функція розподілу Максвелла залежить від температури газу, маси частинок і їхньої швидкості.
Розподіл Максвела по швидкостях
На малюнку представлені типові криві розподілу молекул за швидкостями. По осі абсцисс відкладено модуль швидкості, а по осі ординат – відносне число молекул, швидкості яких лежать в інтервалі від υ до υ + Δυ. Це число дорівнює площі виділеного на стовпця.
З графіку розподілу молекул за швидкостями можемо зробити наступні висновки.
1. Крива розподілу проходить через початок координат, що свідчить про те, що немає молекул, які б не рухались.
2. Крива має максимум, після якого асмптотично наближається до осі абсцис. Отже дуже великі швидкості малоймовірні. Вони можливі тільки за умови, що молекула при багатьох зіткненнях з іншими молекулами діставатиме енергію, а не віддаватиме її, що є можливим, але дуже малоймовірним.
3. Крива розподілу швидкостей не є симетрична - в один бік спад кривої крутіший, ніж в другий.
4. На розподіл молекулярних швидкостей дуже сильно впливає температура: з підвищенням температури максимум на кривій розподілу зміщується вздовж осі абсцис вправо.
5. Криві розподілу молекул за швидкостями для різних газів мають однаковий характер, хоча їх координати і положення максимумів різні, оскільки швидкості молекул залежать не лише від температури, а й від маси.Найбільшймовірна швидкість хаотичного руху молекул відповідає максимуму функції розподілу: Формула Максвелла також дає змогу визначити середню арифметичну швидкість молекул: Для середньої квадратичної швидкості розподіл Максвела дає наступний вираз:Уперше швидкість теплового руху атомів експериментально визначив німецький вчений-фізик Отто Штерн 1920 року. Результати експерименту повністю узгоджувалися із теорією роподілу Максвела, тим самим підтверджуючи її правильність.
19///// Розподіл Больцмана
