- •Актуальність прогнозування нс
- •Короткострокові та довгострокові прогнози
- •Вихідна інформація для прогнозів
- •4.Класифікатор нс
- •5.Статистична звітність у сфері нс
- •6.Оцінка радіаційної обстановки
- •7.Радіоактивне випромінювання та його характеристика
- •10.Радіаційний захист
- •8.Чим характеризується радіоактивне забруднення території
- •9.Доза опромінення та коефіцієнт якості випромінювання
- •11.Оцінка хімічної обстановки
- •12.Характеристики ураження сильнодіючими отруйними речовинами
- •13.Характеристики атмосфери, що сприяють розсіюванню шкідливих викидів
- •14.Характеристика пожежонебезпечних зон
- •15.Причини пожеж
- •16.Фактори, що впливають на хід пожежі
- •17.Чим визначається пожежна небезпека виробництва
- •18.Методи та способи гасіння пожежі
- •19.Що таке межа вогнестійкості
- •20.Основні принципи забезпечення безпеки нс
- •21.Способи захисту населення від нс
- •22.Оповіщення та інформування
- •23.Спеціальна система оповіщення
- •24.Укриття в захисних спорудах
- •25.Як формується фонд захисних споруд
- •26.Класифікація захисних споруд
- •27.Вимоги до захисних споруд
- •28.В яких випадках проводиться евакуація населення
- •29.Види евакуації та організація їх проведення
- •30.Вимоги до районів евакуації
- •31.Медичний захист населення
- •32.Інженерний захист населення та території
- •33.Захист населення при радіоактивному забрудненні
- •34.Захист населення при хімічному зараженні
- •35.Сутність стійкості робочого об’єкту господарювання
- •36.Фактори, що впливають на стійкість роботи об’єкту
- •37.Методи підвищення стійкості
- •38.Захист технологічного обладнання, систем та комунікацій
- •39.Пожежна стійкість об’єкту
- •40.Планування заходів у сфері цз
- •41.Вимоги до систем життєзабезпечення у випадку нс
- •42.План ліквідації та локалізації аварійної ситуації (плас)
11.Оцінка хімічної обстановки
Хімічна обстановка — це сукупність наслідків хімічного зараження території отруйними речовинами чи сильнодіючими ядучими речовинами, які впливають на діяльність об'єктів народного господарства, формування ЦО і населення.Оцінюючи хімічну обстановку, що виникла в результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних хімічних речовин, необхідно визначити: розміри зон хімічного ураження, площі зони зараження і тип хімічної речовини. На основі цих даних оцінюють глибину поширення зараженого повітря, стійкість хімічних речовин на місцевості, час перебування людей у засобах захисту шкіри, можливі
ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, зараження споруд, будинків, урожаю, кормів, продуктів, води.
12.Характеристики ураження сильнодіючими отруйними речовинами
До хімічно небезпечних об’єктів відносяться:
1. Підприємства хімічної або нафтопереробної промисловості.
2. Підприємства, оснащені холодильними установками м’ясокомбінати, молокозаводи, рибокомбінати й ін.
3. Водогінні, фільтрувальні станції, очисні споруди, що використовують хлор.
4. Залізничні станції з рухомим складом зі СДОР.
5. Склади і бази з запасами для дезинфекції, дезинсекції, дератизації сховищ із зерном.
6. Склади і бази з запасами для отрутохімікатів, що використовуються у сільському господарстві.
Вихід СДОР в атмосферу може статися при аваріях авто- та залізничного транспорту, що перевозить у цистернах отруйні речовини, при аваріях на хімічних підприємствах і підприємствах, далеких від хімічної технології — пивзаводах, м’ясокомбінатах, водогінній мережі.
СДОР може виходити в навколишнє середовище в газоподібному стані або рідкому, потім, випаровуючись, перетворюватися на пару або газ.
Клінічний прояв при впливі на організм людини залежить від характеру СДОР і його вражаючих властивостей.
СДОР вибірково уражають різноманітні відділи і системи нашого організму.
Класифікація СДОР різноманітна і залежить від хімічної структури, ступеня токсичності, тривалості дії, клінічних проявів й ін. чинників.
Класифікація СДОР (по токсичній дії на організм і клінічний прояву)
1. Речовини переважно задушливої дії:
хлор, фосген, хлорпікрин, трихлористий фосфор, дифосген.
2. Речовини переважно загальноотруйної дії:
оксид вуглецю, синильна кислота, етилен хлорид.
3. Речовини, що володіють задушливою та загальноотруйною дією:
сірководень, оксиди азоту, сірчистий ангідрид, акрилонітрил.
4. Нейротропні отрути, тобто речовини нервово-паралізуючої дії, що порушують функції ЦНС і периферійної нервової системи:
ФОР — зарин, зоман, V-гази, хлорофос і ін. фосфорорганічні інсектициди (ФОІ)
5. Речовини, що володіють задушливою і нейротропною дією: аміак.
6. Метаболічні отрути: етиленоксид, метилхлорид.
7. Речовини, що порушують обмін речовин і структуру клітини: диоксин.
13.Характеристики атмосфери, що сприяють розсіюванню шкідливих викидів
Виділяють глобальне фонове забруднення атмосфери, обумовлене всією сукупністю світових викидів (або викидів окремих країн), і міське фонове забруднення атмосфери, обумовлене викидами джерел у даному місті. Характерною рисою фонового забруднення є одночасність зміни його над великими територіями під впливом атмосферних процесів. Кількісна оцінка рівня забруднення атмосферного повітря виражається через концентрацію забруднюючої речовини. Як відомо, концентрація забруднюючої речовини в атмосфері дуже мінлива в часу і просторі, і значення в одному і тому ж місці в різні моменти часу або в той самий момент у різних істотно розрізняються. Тому в якості рівня фонового забруднення атмосфери звичайно приймається концентрація забруднюючої речовини, отримана осереднюваням по великій площі або за тривалий період (місяць, рік) .
При постійних параметрах викидів рівень забруднення атмосфери значно залежить від кліматичних умов: напрямку, умов переносу й розповсюдження домішок у атмосфері, інтенсивності сонячної радіації, яка обумовлює фотохімічні перетворення домішок й виникнення вторинних продуктів забруднення повітря , кількості й тривалості атмосферних опадів, які призводять до вимивання домішок з атмосфери.Здатність атмосфери до розсіювання залежить від вертикального розподілу температури й швидкості вітру.
