4.2. Санітарна обробка.
Санітарна обробка особового складу входить у коло обов'язків СЕС і медичної служби.
Санітарна обробка буває частковою і повною.
Часткову обробку особового складу проводять негайно і самостійно у разі потрапляння НХР на відкриті ділянки тіла в осередках зараження або відразу ж після виходу з них. Дана обробка полягає в знешкодженні НХР, що потрапили на відкриті ділянки шкірних покривів. Крім того, вона містить у собі дегазацію заражених НХР невеликих поверхонь одягу, взуття і засобів захисту шляхом обмітання, витрушування або вибивання.
У випадку зараження рідкими НХР часткова санітарна обробка може проводитися з використанням індивідуальних протихімічних пакетів або сумок протихімічних засобів.
При цьому спочатку обробляють відкриті ділянки шкірних покривів, а потім заражені місця одягу, взуття і лицьову частину протигаза.
У разі зараження НХР, незважаючи на негайне проведення часткової санітарної обробки, особовий склад підлягає повній санітарній обробці з метою попередження наслідків зараження НХР, а також для видалення зі шкірних покривів надлишку речовин, що дегазують, і продуктів взаємодії з ними НХР.
Повна санітарна обробка полягає в обмиванні всього тіла, як правило, теплою водою з милом на пунктах спеціальної обробки або безпосередньо в підрозділах, а також у лазнях, санітарних пропускниках або шляхом купання (обмивання) у незаражених водоймах з обов'язковою зміною білизни, а за необхідності й обмундирування (одягу).
Звичайно площадка санітарної обробки (санітарний пропускник) розгортається у водойми. Планування санітарно-обмивального пункту повинні вирішуватися таким чином, щоб під час санітарної обробки не було зустрічних потоків, що перетинаються.
Кожен санітарний пропускник має три відділення: роздягальне, обмивальне й вдягальне. У холодну і прохолодну погоду для них встановлюються спеціальні намети. У теплий час роздягання, миття і вдягання можуть проводитися на відкритому повітрі. Для відведення води відриваються стоки і вибірні колодязі. Територія площадки розбивається на брудну і чисту половини. Душові установки розміщаються на межі між ними.
Під час проведення санітарної обробки з використанням незараженої водойми поблизу неї вибирається площадка, що також розбивається на брудну і чисту половини, намічаються місця для роздягання і одягання. Місце для роздягання вибирається за течією води нижче, ніж місця для купання.
Якщо санітарна обробка проводиться з використанням лазні, то необхідно передбачити роздільні приміщення для роздягання зараженого особового складу й одягання його після обробки.
Тривалість санітарної обробки знаходиться звичайно в межах 30–40 хвилин, і залежить від ступеня зараження НХР.
5. Організація роботи з ліквідації аварійної ситуації наявними силами та засобами;
Виходячи з того, що у разі виходу НХР в атмосферу утворюється зона хімічного зараження, яка може мати значні розміри та призвести до ураження не захищених людей, основними завданнями під час ліквідації аварії на ХНО є:
локалізація зони хімічного ураження з одночасною евакуацією людей з небезпечного місця;
припинення виходу НХР в навколишнє середовище.
Для успішного вирішення цих завдань необхідна попередня підготовка пожежно-рятувальних підрозділів, яка включає в себе знання та виконання наступних дій:
Розвідка.
Пошук та евакуація потерпілих.
Локалізація зони зараження.
Ліквідація джерела зараження.
Дегазація території, техніки та обладнання.
Санітарна обробка особового складу.
Схематично процес ліквідації аварії можна представити у наступному вигляді, що показано на рисунку 5.2.
Рис. 5.2. Послідовність виконання операцій під час ліквідації аварій
з викидом НХР
0-1-1/ Розвідка.
0-1 Загальна розвідка:
|
Завдання:
|
1-1/ Хімічна розвідка |
Завдання:
|
За результатами розвідки приймаються наступні рішення:
про необхідність, порядок та напрямок евакуації людей з об’єкта та території, що розташована поруч;
про необхідну кількість сил та засобів для ліквідації аварії;
про спосіб захисту особового складу;
про вид, кількість та спосіб подання нейтралізуючих речовин в осередок ураження;
про спосіб припинення виходу НХР в навколишнє середовище, а також сили та засоби, що потрібні для цього.
0-2 Пошук та евакуація потерпілих.
Під час розшуку потерпілих потрібно керуватися наступними правилами:
потерпілих слід шукати на робочих місцях, шляхах евакуації, на території, починаючи з місць, розташованих поблизу джерела аварії за вітром;
якщо речовина, що вийшла, важча за повітря, то особливу увагу слід надавати нижче розташованим поверхам будівель та підвалам, а також заниженим ділянкам території;
якщо речовина легша за повітря, то відповідно – верхнім;
використовувати відомості про кількість робочих, які знаходилися на об’єкті, а також можливі місця їх знаходження;
в міру відшукання потерпілі евакуюються з небезпечної зони найкоротшим шляхом до пункту прийому.
1,2-3 Локалізація зони хімічного зараження.
Полягає в припиненні розповсюдження отруйної речовини в навколишньому середовищі досягається наступним чином:
зменшенням швидкості випаровування за рахунок ізоляції шару НХР повітряно-механічною піною (ПМП) середньої кратності (ефективно для тих НХР, які не розчинюються або погано розчинюються у воді), а також зв’язуючих матеріалів (пісок, ґрунт тощо) з наступним видаленням;
зменшенням концентрації НХР у вторинній хмарі за допомогою водяних завіс з розпилених струменів, які встановлюються на шляху розповсюдження хмари НХР.
На місті аварії визначити дві оперативні ділянки ОД №1 Постановка водяної завіси: 2 стволи НРТ (ДПРЧ-7); ОД-№2 Стволи на захист 2 стволи НРТ (ДПРЧ-6). Встановити АЦ на відкриту водойму. Очепити місце аварії, визначити перепускний режим. Виставити 2 пости безпеки. Визначити час роботи особового складу в засобах індивідуального захисту.
Висновки: Для постановки водної завіси потрібно подати 2 ствола “А” з насадками розпилювачами НРТ - 10, для забезпечення їх роботи потрібно 7 відділень на основних пожежних машинах, що відповідає виклику №2 згідно з розкладом виїздів гарнізону.
Резерв
