Станція 14 Личаківський цвинтар.
Трохи нижче 82 поля, на невеликому насипі
стоїть металевий, стилізований під
березовий, Стрілецький хрест. Тут
поховано стрільців і старшин Української
Галицької Армії, які полягли під час
листопадових боїв 1918р. у Львові. Хрест
встановлений за ініціативою львівського
«Меморіалу» у 1989р. Цвинтар ще в 1930-х
роках переплановано польськими властями,
а після ІІ світової війни остаточно
зліквідовано стрілецькі могили.
В південно-східній частині цвинтаря існує меморіал «Польські військові поховання 1918 – 1920р.р.» У 1919р. новоутворене товариство «Сторожа могил польських героїв» організувала спеціальне кладовище для полеглих в боях. Проект меморіалу виготовив асистент Львівської політехніки Рудольф Індрух.
Головний вхід передбачався зі сторони Погулянки. Алеєю через три напівкруглі тераси поховань піднімались до середнього плато з регулярними рядами поховань. Над плато споруджено тріумфальну арку та 12 дорійських колон, що утворювали півколо, замкнене низькими обелісками. З північної сторони на плато споруджено катакомби, де в 8-ми криптах розміщено прах 72-х учасників боїв. Над катакомбами розбито верхнє плато з каплицею – ротондою. Каплиця була посвячена у 1925р. Роботи велись до 1939р. і не були завершені. Всього на кладовищі поховано 2859 воїнів, серед них трьох американських льотчиків та 17 французів. Кладовище зазнало значних руйнувань під час ІІ світової війни та в перші повоєнні роки. Остаточно ліквідовано на початку 1970-х р.р., коли зруйновано колони та могили, каплиці і катакомби перетворено на каменеобробні майстерні.
Відновлення цвинтаря розпочалося 1990р. з ініціативи польської сторони.
На 76 полі Личаківського кладовища споруджено Меморіал Визвольних змагань українського народу. Проект підготовлений колективом у складі скульпторів М.Посікіри, Д.Крвавича, архітектора М.Федика та художника І.Гавришкевича. У верхній частині меморіалу споруджено символічну могилу-пам’ятник воїнам УГА, з колоною, увінчаною бронзовою фігурою архістратига Михаїла. Сходові доріжки повинні з’єднати цю частину з нижнім плато, в центрі якого зведено каплицю, яка прийняла прах президента ЗУНР Євгена Петрушевича. Роботи на меморіалі на сьогоднішній день ще не завершені.
Станція 15. Янівський цвинтар.
На 38 полі відновлено військовий Меморіал стрільців УГА, які загинули під час листопадових боїв 1918р. у Львові та в наступні роки під час українсько-польської війни. Тут було поховано 1070 стрільців. Дещо пізніше на цьому кладовищі спочили командувач УГА Мирон Тарнавський та прем’єр-міністр ЗУНР Кость Левицький. Стрілецький меморіал був знищений комуністичним режимом на початку 1970-х років, поле 38 віддано під нові поховання, які після 1992р. перенесено на нові місця. У 1997 – 1999 р.р. проведено роботи з відновлення стрілецького кладовища за проектом авторського колективу інституту «Укрзахідпроектреставрація» у складі О.Петришин, Н.Олійник та ін.
До наших днів збереглися пам’ятники на братських могилах вояків УГА на кладовищах старого Знесіння, Голоска та Винник.