3. Класифікація легованих сталей

Класифікація легованих сталей:

1. За способом виплавлення:

• 97% в дугових індукційних печах

• 3% мартенівські печі

• 1/10% методами спец. Електрометалургії

2. За хім. Складом:

– вуглецеві

– леговані

3) За призначенням:

- конструкційні

– зі спеціальними властивостями

– інструментальні сталі

4) За структурою:

– доевтектоїдні

–евтактоїдні

- заевтектоїдні

– феритні

– аустенітні

–аустенітні

– проміжні

5) За якістю

– сталі звичайної якості

–якісні сталі

– високо якісні сталі

– особливо високоякісні.

Вуглецеві сталі в свою чергу розділяють на низьковуглецеві (і вмістом вуглецю до 0,2%), середньовугленеві (вміст вуглецю 0,21…0,50%.) і високо вуглецеві (вміст вуглецю більше 0,5%). Леговані сталі розділяють на низьколеговані - сумарний вміст легувальних елементів повинен бути не більше 2,5%, середньолеговані| сумарний вміст легувальних елементів - від 2,5 до 10% і високолеговані сумарний вміст легувальних елементів - більше 10% при вмісті в них заліза не менше 45%.

В залежності від наявності в сталях тих або інших елементів їх назива­ють марганцевистими, кремнистими, хромистими, нікелевими, хромонікелевими, хромоалюмінісвими, хромомарганцевими, хромокремннстими, хромованадієвими, нікельмолібденовими, хромонікельмолІбденовими:

• за призначенням сталі розділяють на конструкційні, із спеціальними властивостями та інструментальні.

Конструкційні сталі використовують для виготовлення деталей машин і механізмів.

Сталі зі спеціальнішії властивостями також відносяться до конструкційних матеріалів,використовують для виробів що працюють при особливих умовах: при високих або низьких температурах,при інтенсивному зносі

Інструментальні сталі використовують для виготовлення різального і вимірювального інструменту, штампів холодного і гарячого деформування. Вони мають високі твердість, міцність, зносостійкість і іінші спеціальні властивості:

• за структурою сталі в рівновагому стані розділяють на доевтектоідні, евтектоїдні і заевтектоідні.

Оскільки легувальні елементи змінюють вміст вуглец відношенню до його місцезнаходження у вуглецевій сталі тому в залежності від поєднання легувальних елементів місце знаходження евтектоїлної точки може бути різним.

4. Умовне позначення виливків та їх розподіл за призначенням

Класифікація за призначенням:

• загального використання

- відповідального призначення

• особливо відповідального призначення

Виливки загальноо призначення використовують для виготовленні деталей, конфігурація і розміри яких визначаються тільки конструктивним та технологічним маркуванням.

Виливки відповідального призначення використовують для виготовлення деталей, які розраховуються на міцність і працюють в умовах статичних навантаг.

Виливки особливо відповідального призначення використовують для виготовлення деталей які розраховуються на міцність і працюють в умовах динамічних навантаг.

За характером виробництва:

• масове

• великосерійне

• дрібносерійне

• одиничне

За складністю конструкції:

-складні (мають різні товщини стінок, порівняно складні геометрію)

- надскладні

- середньої складності (виливки мають ребра,закриті об’єми, виготовляються зі стрижнями)

- прості (без стрижнів)

- особливо складні (мають тонкі станки, багато частин, які виступають за основні контури при їх виготовлення використовують стрижні складної геометрії для виконання порожнин деталі)

За масою

• дрібні (до 100 кг)

• середні(100…1000)

-великі (1000...5000)

- важкі (до 20000)

- понадважкі (понад 20000)

А - азот, Б - ніобій, В - вольфрам, Г - марганець Д – мідь, Е-селен, К - кобальт, М - молібден, Н - нікель, П - фосфоо Р –бор,С – кремний,

Х— хром, Ц— цирконій, Ю — алюміній,Ф- ванадій