Основні етапи художнього конструювання

Розрізняють:

- два напрямки в дизайнерському проектуванні - функціональний та естетичний.

- дві конструкції моделі: художню і технічну.

Процес проектування містить у собі такі етапи:

– складання технічного завдання.

– пошук та збір, інформації/вивчення економічної кон'юнктури ринку виробів з точки зору їх техніко-конструктивних та дизайнерських рішень, а також матеріалів з соціології та психології.

– аналіз дослідження всього комплексу виробів та аналогів для знаходження власного вирішення відповідно до вимог та умов даного виробництва, аналіз творчого джерела.

– обґрунтування загального конструкторського задуму.

– розроблення технічного проекту.

– складання композиційної схеми: вибір образної атмосфери, форми і кольору, вивчення образу людини або групи людей, котрим адресується виріб.

– розроблення ескізів форми, кольорових та фактурних варіацій, узгодження прийнятого рішення з технологами та конструкторами.

– аналіз першої реакції споживачів на новий виріб.

– критика та оцінка дослідного зразка

– контроль за відповідністю серійних виробів дослідному зразку.

Контрольні запитання

1 Що таке дизайн ?

2. Що є об'єктом дизайну?

3. В чому відмінність стайлингу від дизайну ?

4. Що таке графічний дизайн ?

5. Які особливості дизайну середовища?

6. Чим відрізняються художня та технічна конструкції?

ТЕСТИ

1. Скорочення кількості компонентів виробу є одним з принципів ...

- дизайну праці

- дизайну соціально-культурної сфери

- графічного дизайну

- дизайну середовища

2. Одиничні та комплексні розробки меблів належать до...

- функціонального проектування

- фірмового стилю підприємств

- структури дизайнерського сценарію

- завдань дизайну соціально-культурної сфери

3. Складання технічного завдання, це ...

- особливість незалежного дизайну

- мета дизайну

- останній етап процесу проектування

- перший етап процесу проектування

4. Аналіз першої реакції споживачів на новий виріб є...

- стафф-дизайн

- складова частина пошуку форми

- частина нової проектної політики дизайн-програм у одним з етапів процесу проектування

5. Дизайнерські відділення всередині виробничих фірм це...

- об єкт дизайну

- дизайн сфери праці

- незалежний дизайн

- стафф-дизайн

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Дизайн

Стайлінг

Стафф-дизайн

Незалежний дизайн

Художня конструкція

Технічна конструкція

3.2. Елементи, які формують естетичні властивості товарів

План лекції.

1 .Художня форма та її основні ознаки.

2. Колір та його роль в формуванні товарів.

Художня форма та її основні ознаки

Поняття "Форма" має ...

• філософський зміст - внутрішня організація, спосіб існування предмета;

• утилітарний зміст - цілісність, викликана технічною необхідністю;

• психологічний зміст - система символів і знаків, що містять певну інформацію про властивості товарів.

При створенні нової форми дизайнери базуються на утилітарному та естетичному її аспектах.

Осиова стеоренн форми - її конструкція

Розрізняють елементарну та базову форму.

– елементарна форма – одинарний вироб, який не продовжує серії, але є елементом базової форми.

– базова форма – утворюється тоді, коли в її основі закладається структура, вихідна для всіх наступних її варіацій.

Окремі форми входять до арсеналу історичних форм як класичні

Закономірності розвитку форми:

• постійно знаходяться в русі, цей рух має циклічний характер;

• структура форми змінюється поступово, починаючи з руху, переміщення, зміни напруги її внутрішніх елементів. Форма, досягнувши своєї межі, максимально наблизившись до кола, квадрата чи трикутника, приходить до стану пасивності, що і є сигналом до її зміни.

• пульсує, тобто змінює співвідношення складових частин.

Формувальні фактори:

Призначення вибору

Конструкція

Матеріал

Технологія виготовлення

Стиль і мода

Національні особливості

ЕЛЕМЕНТИ БУДОВИ ФОРМИ:

– геометричний вид – визначається співвідношенням її розмірів за трьома координатами простору, а також характером поверхні. Залежно від домінування одного з трьох вимірів розрізняють наступні види форми: об’ємний, площинний та лінійний.

– величина – властивість розміщення форми та її елементів за трьома координатами. Визначається відносно розмірів людини, інших форм чи величин окремих елементів однієї форми. Зорово збільшується або зменшується під час порівняння великого і малого.

– розташування у просторі – визначається місцем знаходження серед інших форм, а також відносно спостерігача в системі фронтальної, профільної та горизонтальної координації площин. Предмет, форма якого наближається до прямокутного паралелепіпеда, може займати три типових розміщення відносно спостерігача: фронтальне, профільне та горизонтальне.

Куб має одне типове положення.

Відносно лінії горизонту форми можуть розміщуватися вище, нижче, або на рівні горизонту.

• маса - дає сприйняття всієї форми, або окремих деталей Більшій за величиною формі відповідає більша маса. Найбільшу зорову масу мають форми, які наближаються до куба і чиї вимірювання за трьома координатами рівні фактури та між собою. Мінімальну масу мають форми, які наближаються до лінійних. Сприйняття маси залежно від ступеня заповнення форм, з його збільшенням, масивність предмета збільшується.

• фактура - видима побудова поверхні форми, впливає на її гармонію, пропорційні співвідношення; буває гладенькою, блискучою та глянцевою, матовою та шорсткою, крупно- або дрібнозернистою. Наприклад, поверхня вугілля матово бархатиста, вовни - м яка, бавовни - матова.

Матеріали природної фактури не мають певної ритмічної схеми, але пластичне виражені - камінь, шкіра, мінерали.

Матеріали похідної фактури одержують після обробки - тканини, пластичні маси. Фактуру створюють вручну (вишивка, в'язання, аплікація) і механічно (ткацькі переплетення, хімічна обробка діють на матеріалів, трафарет та ін.)

– текстура - видимі на поверхні зовнішні ознаки внутрішньої будови матеріалу. Виразну текстуру мають вироби з деревини, каміння, шкіри. Використовується як декоративний засіб, який виявляє естетичну своєрідність матеріалу.

– колір

– декор

Геометричні елементи форми (грані, ребра, точки об'єму) дозволяють робити її то більш динамічною, то більш стабільною, стійкою і визначають цим емоційний вплив на людину:

Для розкриття форми використовують лінії:

Горизонтальна лінія - асоціюється з поняттям спокою, статичності, пасивності, зменшує фігуру зорово по вертикалі;

Вертикальна лінія - виражає енергію і рух, зорово подовжує форму.

Нахилена лінія - передає нестійкість, падіння, наближення її до горизонталі асоціюється з поняттям впевненості, спокою.

Хвилеподібна лінія - характеризує рівномірність руху, м'якість.

Ламана лінія - пов’язана з нерівномірним рухом, з різкими змінами подій

Спіраль - асоціюється з поняттям обертання.

Дугоподібна лінія - з подоланням перешкод.