Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вопросы к госу общие специалист.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
365 Кб
Скачать
☆

11. Метод сімей близнят застосовується:

  1. як спосіб виявлення біологічного «материнського ефекту»;

  2. як можливість оцінки ефективності тренування та тривалості ефекту тренування;

  3. як спосіб виявлення впливу віку розлучення, відмінностей в освіті, загальносімейного середовища на внутрішньопарну схожість.

12. Метод контрольного близнюка необхідний для:

  1. виявлення «ефекту близнюковості» та його впливи на розвиток дітей-близнят;

  2. визначення впливу віку розлучення, відмінностей в освіті, загальносімейного середовища на внутрішньопарну схожість;

  3. оцінки ефективності тренування та тривалості ефекту тренування.

13. Що розуміють під поняттям «генетична дисперсія»:

  1. статистична величина, що оцінює частку фенотипічної варіативності ознаки в популяції, яка виникає виключно за рахунок варіативності генотипів;

  2. статистична величина, що оцінює частку генотипічної варіативності ознаки в популяції;

  3. статистична величина, що оцінює фенотипічну мінливість ознаки в популяції, що виникає виключно за рахунок середовищних впливів.

14. Виберіть правильне визначення поняття «дизиготні близнята»:

  1. діти від багатоплідної вагітності, що розвиваються з двох самостійних зигот, які виникли в результаті одночасного дозрівання двох яйцеклітин і запліднення їх двома сперміями, мають 90% спільних генів;

  2. діти від багатоплідної вагітності, що розвиваються з двох (або більш) самостійних зигот, що виникли в результаті одночасного дозрівання двох (або більш) яйцеклітин і запліднення їх двома (або більш) сперміями, мають 50% спільних генів;

  3. діти від багатоплідної вагітності, що розвиваються з однієї самостійної зиготи, що виникла в результаті запліднення двома (або більш) сперміями, мають 50% загальних генів.

15. «Материнським ефектом» називається:

  1. наслідуваність по материнській лінії певних ознак, пов'язана з впливами цитоплазми яйця, з внутріутробними впливами, вигодовуванням або доглядом за потомством;

  2. вплив цитоплазми яйцеклітини, на фенотип потомства;

  3. наслідуваність по материнській лінії певних ознак, пов'язана з внутріутробними впливами, вигодовуванням або доглядом за потомством.

16. Пробанд – це:

  1. позначення предків в генограмі;

  2. суб’єкт, який наслідує особливі здібності або спадкову хворобу;

  3. суб'єкт, щодо якого проводиться генетичне дослідження.

17. Оцінка сімейної схожості за допомогою регресії дозволяє встановити:

  1. появу в потомстві гібрида індивідів з різними генотипами;

  2. елементи середовища, які не співпадають у порівнюваних родичів;

  3. зв'язок між варіюючими ознаками, що дозволяє встановлювати причинно-наслідкові відносини.

18. За допомогою яких критеріїв визначають зиготність близнюків:

  1. колір очей, волос, форма губ, вух, носа, ніздрів, дерматогліфічний аналіз, біохімічний аналіз, опитувальник батьків;

  2. форма губ, вух, носа, біохімічний аналіз, темперамент, опитувальник для батьків;

  3. колір очей, волос, форма носа, ніздрів, тип конституції, дерматоглифический аналіз.

19. Які психологічні характеристики можна досліджувати за допомогою родоводів:

  1. геніальність, різні види залежностей;

  2. спадкові захворювання, девіантну поведінку, ознаки обдарованості;

  3. спадкові хвороби, обдарованість.

20. Які сенсорні системи починають функціонувати ще до народження:

  1. слух, зір, дотик;

  2. зір, слух, дотик;

  3. вестибулярний апарат, слух.

21. Унікальність фенотипа забезпечується:

  1. спадковістю;

  2. спадковістю і середовищем;

  3. вихованням.

22. Явище, коли ген відповідає за безліч ознак, називають:

  1. плейотропия;

  2. эмергенез;

  3. мутація;

  4. аллелизм.

23. Генетичне спадкоємство темпераменту між сибсами складає:

  1. 50%;

  2. 70%; 

  3. 30%;

  4. 10%.

24. Дія генів сильніше в спадкоємстві:

  1. мімічних рухів;

  2. дрібної моторики;

  3. загальному типі рухів;

  4. складних рухів.

25. Переконання, що руйнують негативні сценарії життя, називають:

  1. патерн;

  2. модель;

  3. аффірмації.

26.Скільки етапів розвитку виділяють в світовій психогенетиці:

  1. 3;

  2. 2;

  3. 4;

  4. 5.

27. Який метод в психогенетичних дослідженнях є найбільш «чистим»:

  1. популяційний;

  2. генеалогічний;

  3. метод близнят;

  4. метод прийомних дітей.

28. Різноманітність генів в популяції називають:

  1. дрейф генів;

  2. полімерія;

  3. мультифакторность;

  4. генетичний поліморфізм.

29. Генетичні впливи на нейротизм (за Равіч-Щербо):

  1. помірні;

  2. сильні;

  3. слабкі;

  4. немає правильної відповіді.

30. Максимальна схожість в розвитку інтелектуальних показників характерний для:

  1. сиблингов;

  2. дизиготных близнят;

  3. сибсов;

  4. монозиготных близнят.

31. Одна з перших спроб аналізу психічних закономірностей в генетичних дослідженнях була зроблена:

  1. О.Р. Лурія;

  2. П. Балтес;

  3. Р. Лернером;

  4. Дж. Едельмманом.

32. При кількісній статистичній оцінці психогенетичних характеристик найчастіше використовується метод:

  1. генетичних ефектів;

  2. побудови полігенних моделей;

  3. модель одного гена;

  4. класичних аналіз родовідних кореляцій.

33. Людина, з якої починають збір відомостей при побудові генеалогічного древа, називається:

  1. сиблинг;

  2. сібс;

  3. пробанд;

  4. реципієнт.

34. Випадкове, незалежне від генотипу і фенотипа індивідів, утворення батьківських пар, називається:

  1. панміксія;

  2. ізоляти;

  3. ассортативність;

  4. полімандрія.

35. Замкнутими популяціями вважаються ті, де притока зовнішнього подружжя складає не більш:

  1. 5%;

  2. 10 %;

  3. 1,5-2%;

  4. 5-7%.

36. Схема психогенетичного методу дослідження, де передбачається об'єднання даних, отриманих з двох груп: розлучених родичів і прийманих сиблінгів, називається:

  1. часткова;

  2. повна;

  3. загальна.

37. Чотири різновиди виділяють в методі:

  1. близнюковому;

  2. генограми;

  3. приймальний дітей;

  4. популяційному.

38. Різновид методу близнят, де внутрішньопарна схожість ознаки оцінюється по близнятах, розлучених з дитинства, називається:

  1. сімей МЗ;

  2. контрольного близнюка;

  3. розлучених близнят;

  4. близнюкової пари.

39. Люди, що не приймають сценарій батьків, називаються:

  1. дисидентами;

  2. респондентами;

  3. кодовими родичами;

  4. немає правильної відповіді.

40. Модель подавління характеризується:

  1. похмурими поглядами на життя;

  2. пригніченням інших;

  3. не досягнення життєвих цілей;

  4. підвішеним станом.

41. Закономірними в психогенетиці вважають, що з покоління в покоління вплив генів:

  1. ослабляється;

  2. не змінюється;

  3. посилюється;

  4. немає правильної відповіді.

42. Процес індукованої зміни спадкової структури називається:

  1. мінливість;

  2. мутацією;

  3. спадковістю;

  4. немає правильної відповіді.

43. Інцестні (заборонені) шлюби це шлюби між:

  1. родичами першого ступеня спорідненості;

  2. родичами другого ступеня спорідненості;

  3. прийомними сиблінгами;

  4. всі відповіді вірні.

44. Утворення клітини з трьома однаковими хромосом називається:

  1. інверсія;

  2. трисомія;

  3. транпозиція;

  4. трансверсія.

45. Гомозиготними називаються організми, які:

  1. несуть в собі тільки домінантний, або тільки рецесивний ген;

  2. утворюють тільки один сорт гамет;

  3. при схрещуванні з собі подібними не дають розщеплювання;

  4. вірні всі відповіді.

46. Гетерозиготними називають організми, які:

  1. утворюють декілька типів гамет;

  2. при схрещуванні з собі подібними не дають розщеплювання;

  3. несуть в собі тільки домінантний ген;

  4. жодна відповідь не вірна.

47. Хромосомні помилки називають:

  1. хромосомні аберрації;

  2. хромосомна дуплікація;

  3. моносомія;

  4. транслокація.

48. Фенотип – це:

  1. сукупність всіх зовнішніх ознак організму;

  2. сукупність всіх внутрішніх ознак організму;

  3. сукупність всіх зовнішніх і внутрішніх ознак організму;

  4. сукупність всіх генів організму.

49. Що означає поняття «конкордантність»:

    1. статистичний показник, що говорить про те, який відсоток членів сім'ї пробанда страждає досліджуваним розладом;

    2. коефіцієнт спадкоємства захворювання;

    3. сложній мультифакторній ознака.

50. До основного завдання аналізу сегрегації відносять:

  1. виявлення генетичних модусів передачі за спадкоємністю того або іншого захворювання, встановлення моделі передачі захворювання за спадкоємністю;

  2. виявлення схильності до девіантної поведінки;

  3. виявлення впливу «середовищних ефектів» на прояв захворювання.

51. Аналізом зчеплення називається:

  1. встановлення моделі (домінантної, рецесивної, аддитивної, полігенної) передачі захворювання за спадкоємністю;

  2. набір різних методичних прийомів, що дозволяють статистично визначати вірогідність того, що ген аналізованого захворювання зчеплений з одним або декількома з вивчених генних маркерів, визначення локалізації гена, відповідального за розвиток і прояв аналізованої ознаки.

  3. визначення зв'язку досліджуваного захворювання з проявом інших спадкових захворювань за допомогою генетичного аналізу.

52. До основних ознак аутизму відносять:

  1. порушення соціального розвитку, відсутність або недорозвинення мови, незвичайні реакції на середовище, стереотипність в поведінці;

  2. порушення процесів пам'яті, мислення, емоційної і вольової сфери;

  3. стійке необоротне порушення інтелекту.

53. Синдром дефіциту уваги розвивається:

  1. як порушення в генотипі;

  2. під впливом середовищних чинників;

  3. контролюється генотипом і середовищними чинниками.

54. Сибсамі називають:

  1. всіх родичів пробанда;

  2. братів і сестер пробанда;

  3. родичів, фенотипи яких досліджуються.

55. Психогенетичні дослідження психічного дизонтогенезу включають:

  1. всі види фенотипів: від важких розладів (аутизм, шизофренія), до незначних відхилень в поведінці;

  2. фенотипи та генотипи з важкими видами розладів психіки;

  3. фенотипи та генотипи незначних відхилень в поведінці.

56. Психогенетичні дослідження інтелекту:

  1. показують, що його високе значення формується під дією збагаченого середовища у будь-якого генотипу;

  2. показують, що на його розвиток робить вплив, як спадковість, так і різноманіття середовищ;

  3. показують, що інтелект нащадків залежить тільки від інтелекту біологічних батьків.

57. Психогенетичні дослідження мінливості когнітивних здібностей показують:

  1. внесок генотипу в мінливість когнітивних здібностей розрізняється для різних здібностей і залежить від віку;

  2. мінливість когнітивних здібностей обумовлена тільки генотипічними впливами;

  3. зв'язок когнітивних здібностей з генотипом обумовлений їх зв'язком із загальним інтелектом.

58. Які чинники збільшують вірогідність народжуваності близнят:

  1. вік матери;

  2. вік отця;

  3. хромосомні мутації.

59. Згідно підходу К. Спірмена щодо оцінки структури і змісту інтелекту:

  1. існує деякий загальний чинник, що визначає успішне вирішення окремих тестових завдань – чинник загального інтелекту, що позначається буквою «g»;

  2. інтелект є сума декількох незалежних здібностей, які позначені як «первинні розумові здібності»;

  3. інтелект - форма організації індивідуального ментального (розумового) досвіду.

60. Згідно підходу Л. Терстона до оцінки структури і змісту інтелекту:

  1. існує деякий загальний чинник, що визначає успішне вирішення окремих тестових завдань - чинник загального інтелекту, що позначається буквою «g»;

  2. інтелект - форма організації індивідуального ментального (розумового) досвіду;

  3. інтелект є сума декількох незалежних здібностей, які позначені як «первинні розумові здібності».

61. Міжіндивідуальна мінливість когнітивних характеристик має тенденцію:

  1. збільшуватися з віком;

  2. зменшуватися з віком;

  3. не залежить від віку.

62. Синдром «важкого темпераменту» характеризується:

  1. низькою ритмічністю, інтенсивними реакціями, переважанням негативного настрою, утрудненій адаптації;

  2. проявом високого енергетичного рівня в руховій діяльності (темп рухів, інтенсивність і витривалість);

  3. проявом негативних емоцій гніву і страху.

63. Хвороба Альцгеймера – прогресуюче захворювання, що супроводжується:

  1. пригніченістю, порушенням уваги, сну і апетиту, відчуттям тривоги і збудження або апатії і байдужості до того, що оточує;

  2. порушення процесів мислення, сприйняття, емоційної і вольової сфери;

  3. втратою короткочасної пам'яті, втратою навиків, сповільненістю мислення, розвивається у літніх людей, в клітинах мозку хворих людей спостерігається надлишок амілоїдного білка.

64. Для якого захворювання головними чинниками ризику є літній вік, сімейні випадки з раннім початком хвороби, хвороба Дауна:

  1. специфічна нездатність до навчання;

  2. хвороба Альцгеймера;

  3. хорея Гентінгтона.

65. Специфічна нездатність до навчання успадковується за типом:

  1. аутосомно-домінантному з частковими статевими обмеженнями;

  2. генотип-середовищної коварції;

  3. спадкових порушень обміну речовин.

66. Дислексія аудиторна характеризується:

  1. помилками правопису, за відсутності помилок пунктуації; складністю в засвоєнні матеріалу при використанні письмового або візуального способів його уявлення;

  2. розладом уваги, трудністю у вимові слів;

  3. фонетичними помилками, помилками правопису, серйозними помилками пунктуації.

67. Дислексія візуальна характеризується:

    1. помилками правопису, за відсутності помилок пунктуації; підвищеною складністю в засвоєнні матеріалу при використанні письмового або візуального способів його уявлення;

    2. розладом уваги, нездатністю побудови речень;

    3. фонетичними помилками, помилками правопису, серйозними помилками пунктуації.

68. Під поняттям «генограма» розуміють:

      1. схема, що зображує розповсюдження рідкісного спадкового захворювання;

      2. родовід, який показує появу і розповсюдження рідкісної здібності;

      3. формат для зображення сімейного древа, який реєструє інформацію про членів сім'ї і їх зв'язки принаймні в межах 3-х поколінь.

69. Формально-динамічні характеристики в індивідуальності виділяв:

  1. В.М. Русалов;

  2. Г. Олпорт;

  3. О.М. Леонтьєв.

70. Генотипом називається:

  1. гаплоидный набір хромосом;

  2. сукупність всіх генів популяції;

  3. сукупність всіх генів організму;

  4. сукупність всіх генів і ознак організму.

71. Для більшості психологічних ознак характерне:

  1. моногенне спадкоємство;

  2. полігенне спадкоємство;

  3. залежність від середовища.

72. Основний внесок до генотипічної дисперсії вносить:

  1. домінантний тип взаємодії генів;

  2. аддитивний тип взаємодії генів;

  3. епістатична взаємодія генів.

73. Генотипічна дисперсія ознаки - це:

  1. мінливість ознаки, пов'язана з мінливістю генотипу;

  2. мінливість, пов'язана з дисперсією середовищних впливів;

  3. мінливість, пов'язана з різноманітністю індивідуального середовища.

74. Фенотипічна дисперсія ознаки - це:

  1. мінливість ознаки, пов'язана з мінливістю генотипу;

  2. мінливість, пов'язана з дисперсією середовищних впливів;

  3. мінливість, пов'язана з різноманітністю індивідуального середовища.

75. Закон Харді-Вайнберга застосовується для розрахунку частот генів і генотипів:

  1. у малих популяціях;

  2. у великих популяціях;

  3. у популяціях середнього розміру.

76. Поняття генерального інтелекту було введене:

  1. Т. Морганом;

  2. К. Спірменом;

  3. Г. Олпортом.

77. Психобіологічну модель темпераменту створили:

  1. М. Ротбарт і Д.Дерріберрі;

  2. Б.М. Теплов і В.Д. Небиліцин;

  3. Ф. Гальтон и В. Штерн.

78. Сукупність генів гаплоїдного набору хромосом називають:

  1. геном;

  2. генотип;

  3. генофонд.

79. Місце, яке займає ген в хромосомі:

  1. центромера;

  2. синофриз;

  3. локус.

80. Кількість аутосом в соматичних клітках людини:

  1. 46;

  2. 44;

  3. 42.