- •1.Предмет трудового права: індивідуальні й колективні трудові відносини.
- •2.Поняття трудового права як галузі права. Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного права, права соціального забезпечення, цивільного процесу.
- •3.Поняття та особливості методу трудового права в умовах переходу до ринкових відносин.
- •4.Система трудового права як галузі права.
- •5.Джерела трудового права: поняття, види, особливості.
- •6.Понятие принципов трудового права
- •8.Поняття і класифікація суб'єктів трудового права.
- •9.Трудове законодавство: поняття, структура, сфера дії.
- •11.12. Поняття, форми та державні гарантії (загальні й додаткові) зайнятості населення.
- •10.Міжнародна організація праці, її структура, основні напрями діяльності.
- •13.Поняття, види, правова організація працевлаштування.
- •14.Правовий статус безробітного.
- •15. Поняття та особливості індивідуальних трудових правовідносин, їх структура
- •16.Трудова правосуб'єктність працівників: виникнення, зміст, випадки обмеження.
- •17.Ознаки трудової правосуб'єктності роботодавця.
- •18.Поняття та сторони трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов'язаних із працею (підряду, доручення, авторського договору та ін.).
- •19.Зміст і форма трудового договору.
- •20.Загальний порядок укладення трудового договору, його оформлення.
- •21.Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування.
- •22.Суміщення професій (посад) та його значення.
- •23. Трудовой договор про работу по совместительству.
- •24. Трудовой договор с молодым специалистом
- •25.Поняття та види переведень на іншу роботу.
- •26.Переміщення на інше робоче місце, зміна істотних умов праці та їх правові наслідки.
- •27. Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки
- •28.Атестація працівників та її значення.
- •29.Поняття і випадки відсторонення від роботи.
- •30.Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •31.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •32.Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •1. Угода сторін
- •2. Закінчення строку
- •3. Призов або вступ працівника на військову службу
- •5. Переведення працівника на інше підприємство або перехід на виборну посаду
- •6. Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці
- •7. Набрання законної сили вироком суду, що виключає можливість продовження даної роботи
- •8. Підстави, передбачені контрактом
- •33.Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •2. Винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу
- •3. Вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи
- •34.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •35.Поняття і види робочого часу.
- •36.Режим та облік робочого часу.
- •37.Поняття і види часу відпочинку.
- •38. Поняття та види відпусток за трудовим законодавством
- •39.Порядок надання щорічних відпусток (основні й додаткові).
- •40.Правове визначення поняття заробітної плати та її структура.
- •41.Сфери регулювання заробітної плати, їх співвідношення.
- •42. Мінімальна заробітна плата та умови визначення її розміру.
- •44.Системи заробітної плати.
- •45.Порядок обчислення середньої заробітної плати.
- •46.Поняття і види гарантійних виплат і доплат.
- •47.Поняття і види компенсаційних виплат.
- •48.Поняття і засоби забезпечення дисципліни праці.
- •49.Заохочення за успіхи в роботі: поняття, підстави, види, порядок застосування.
- •50.Поняття та види дисциплінарної відповідальності працівників.
- •51.Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень.
- •52.Поняття, підстава та умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору.
- •53.Види матеріальної відповідальності працівників.
- •54.Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником, та порядок її відшкодування.
- •55.Матеріальна відповідальність роботодавця в трудових правовідносинах: підстава, умови, розміри.
- •56. Поняття охорони праці на виробництві та її забезпечення
- •57.Організація охорони здоров'я працівників на підприємстві.
- •59.Поняття і види трудових спорів.
- •60.Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •61.Колективні трудові правовідносини: поняття,особливості,види.
- •62. Поняття та форми соціального діалогу в сфері праці
- •63. Рівні та сторони соціального діалогу у сфері праці
- •64.Права та обов'язки профспілок за Законом України «Про професійні спілки,їх права та гарантії її діяльності».
- •65.Повноваження організації роботодавців та їх об'єднань за Законом України «Про організації роботодавців».
- •66.Поняття і сторони колективного договору, сфера його укладення.
- •67.68. Поняття і сторони колективних угод, сфера їхньої дії.
- •69.Порядок вирішення колективних трудових спорів.
- •70. Право на соціальний захист у системі прав людини: поняття та зміст
- •71. Конституційні засади права на соціальний захист в Україні
- •72. Форми та види соціального захисту в Україні.
- •73. Основні напрямки пенсійної реформи в Україні.
- •74.Поняття та предмет права соціального захисту в Україні.
- •75.Соціальні ризики: поняття та класифікація
- •77. Метод права соціального забезпечення в Україні
- •78.Система права соціального забезпечення
- •79. Поняття та види принципів права соціального забезпечення
- •80. Загальні (галузеві) принципи права соціального забезпечення
- •81. Поняття, особливості та класифікація джерел права соціального забезпечення.
- •82. Закони України як джерела права соціального забезпечення
- •83.Міжнародні акти як джерела права соціального забезпечення
- •84. Поняття та види державних соціальних стандартів і державних соціальних гарантій у сфері соціального забезпечення
- •85. Поняття та види загальнообов’язкового державного соціального страхування.
- •86. Субєкти загальнообовязкого державного соціального страхування, їх права та обов’язки та відповідальність.
- •88. Обєкти соціального страхування. Страховий ризик та страховий випадок.
- •89. Характеристика основних страхових соціальних випадків.
- •90. Принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •91. Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
- •93. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Допомога по безробіттю
- •94. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві
- •96. Структура системи пенсійного забезпечення в Україні за Законом України «Про державне пенсійне страхування».
- •97. Види пенсійних виплат і соціальних послуг за Законом України «Про Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.»
- •98. Страховий стаж у солідарній системі
- •102. Державна соціальна допомога: поняття та загальна характеристика.
- •101. Система та принципи недержавного пенсійного забезпечення.
- •103. Соціальні послуги, їх форма ,види, принципи та суб’єкти надання.
- •104. Соціальні пільги як правовий засіб соціального захисту
- •105. Медична допомога її види та правове регулювання
9.Трудове законодавство: поняття, структура, сфера дії.
Трудове законодавство — це сукупність зведених у систему нормативних актів з трудового права, виданих компетентними державними та іншими правомочними органами. Такі офіційні акти нормотворчості, якими встановлюються, закріплюються або скасовуються правові норми з питань праці, ще називають джерелами права. Сьогодні жодна з економічних систем не може обійтись без регулювання цих питань в законодавчому порядку. Від ефективності правового регулювання суспільних відносин, а трудові відносини є їх складовою частиною, залежить рівень розвитку суспільства. Законодавство України про працю спрямоване на встановлення високого рівня умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
Конституція
Нормативні акти з питань регулювання суспільних трудових відносин видаються вищими органами державної законодавчої і виконавчої влади — Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів; органами державного управління — міністерствами і відомствами; органами місцевого самоврядування; безпосередньо підприємствами, установами, організаціями. Цим пояснюється ієрархічний принцип, на якому базується система трудового законодавства.
Юридичну силу нормативного акта, який входить в систему трудового законодавства, виражає його назва.
Закон — це законодавчий правовий акт, що видається вищим органом державної законодавчої влади або приймається референдумом і тому має вищу юридичну силу. Стосовно трудового законодавства таким є Конституція — основоположне джерело трудового права і закони України. Звід багатьох з них — Кодекс законів про працю (КЗпП) — єдиний систематизований законодавчий акт, яким комплексно регулюються трудові відносини.
Меншою юридичною силою характеризуються підзаконні нормативні акти, які видаються і приймаються центральними та місцевими органами. Серед них найбільшу юридичну силу мають укази і розпорядження Президента України з питань регулювання праці; далі йдуть постанови і розпорядження Кабінету Міністрів, нормативні акти міністерств і відомств. Всі вони видаються на виконання і в рамках закону і покликані усунути прогалини в правовому регулюванні трудових відносин. Обов'язковою вимогою до підзаконних нормативних актів є їх відповідність змісту законодавчих актів та узгодженість з ними.
Нормативні акти міністерств і відомств складають значну частину в системі трудового законодавства, причому формується вона з нормативних актів, виданих, з одного боку, галузевими міністерствами і відомствами, а з іншого — Міністерством праці або Державним комітетом з нагляду за охороною праці (лише з питань охорони праці). Тому, з метою впорядкування видання міністерствами, відомствами, іншими органами державної виконавчої влади нормативних актів, забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ і організацій Указом Президента від 3 жовтня 1992 року введено з 1 січня 1993 року державну реєстрацію відомчих нормативних актів Міністерством юстиції.
Нормативні акти місцевої влади не посідають помітного місця серед джерел трудового права.
Що ж до рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, то сфера їх дії поширюється на всю територію республіки, але обов'язковою вимогою до них є те, що вони не повинні суперечити трудовому законодавству України.
Найнижчий щабель в ієрархії нормативних актів з трудового права займають локальні, але вони складають найбільшу частину в системі трудового законодавства України. Суть їх у тому, що вони розвивають, уточнюють загальні законодавчі норми, конкретизуючи їх з врахуванням реальних можливостей і умов окремого підприємства, установи чи організації.