Домашня робота (є обов’язковою для виконання):

• На основі праць В.Вернадського з’ясуйте поняття організації живої матерії та взаємообумовленість біологічних і соціальних явищ.

• На основі праць Л.Гумільова з’ясуйте поняття пасіонарності, пасіонарного вибуху та їх роль в процесі етногенези.

• З’ясуйте сутність основних таксономічних рівнів культури.

• З’ясуйте сутність циклічного розвитку етносу й культури.

• Які праці з теорії етносфери вам відомі? Яка роль етносфери в соціокультурному розвитку людства?

• Розкажіть про ентропію культури в глобальну епоху.

Література

1. Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера. М., 1989. — 258 с.

2. Гумилев Л. Этногенез и этносфера // Природа. – 1970. – № 1. – С. 46– 55.

3. Гумилев Л. Этногенез и биосфера Земли. — М., 1994.

4. Крисаченко В. С. Екологічна культура: теорія і практика. — К.: Заповіт, 1996. — 352 с.

5. Лозко Г.С. Ентропія культу життя в глобальну епоху // Антологія християнства. Хрестоматія з релігієзнавства та культурології/ За загальною ред. докт. філос. наук Г.Лозко (Упорядники: Лозко Г.С., Борисюк І.В., Богород А.В.). – Третє видання: Тернопіль. – Вид. «Мандрівець», 2013.– С. 368–372.

6. Лозко Г.С. Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект. – К.: АртЕК, 2001. – С. 24–44.

7. Лозко Г.С. Етнічна екологія та біоетика про шляхи збереження етносфери та людини як біологічного виду // Лозко Г.С. Етнодержавознавство: Філософсько-теоретичний вимір. Курс лекцій. — Тернопіль: Мандрівець. — 2012. — С.230 –243.

8. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К.,1996.

9. Тейяр де Шарден П. Божественная середа. – М., 1992.

Тема 3. Вплив політики та ідеології на розвиток культури

1.Поняття політики та ідеології. Глобальні тенденції в культурі.

2. Лібералізм та споживацтво як ідейно-політичні риси сучасної культури. Поняття егалітаризм, комунітаризм, мультикультуралізм.

3. Глобальні принципи, ідеї, концепції егалітаризму.

4.Теоретичні засади мультикультуралізму (принципи, ідеї, концепції). 5.Суспільство споживання: риси культури консьюмеризму в соціокультурній ситуації сучасності.

Домашня робота (є обов’язковою для виконання):

• На основі праці Ж. Бодріяра «Суспільство споживання» проаналізувати особливості консьюмеризму.

• На основі праці Гі Дебора «Суспільство спектаклю» проаналізуйте специфіку сучасної споживацької культури.

• На основі праці Сенченка М. І. «Суспільство знищення»  проаналізувати наслідки демократичних реформ в суспільстві.

• Проаналізувати особливості лібералізму та його негативні наслідки для етнічної культури.

• На основі праці Г.Фая «За що ми боремось?» показати специфіку егалітаризму та мультикультуралізму.

Література:

1. Бодрийяр Ж. Общество потребления. – М., 2006.

2. Енциклопедія постмодернізму / За ред. В. Тейлора. – к., 2003.

3. Ильин В. Потребление как дискурс. – СПб., 2008.

4. Кукатас Ч. Теоретические основы мультикультурализма // http://inliberty.ru/library/study/327/

5. Лозко Г.С. Національно-екзистенційні пріоритети етнодержавознавства // Лозко Г.С. Етнодержавознавство: Філософсько-теоретичний вимір. Курс лекцій. – Тернопіль: Мандрівець, 2012. – С. 243–254.

6. Лозко Г.С. Феномен національного в умовах трансгуманітарного суспільства // Наукові праці: науково-методичний журнал. – Миколаїв. Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. – Вип. 171. Т.183. Юриспруденція. Соціологія. – С.59 –64.

7. Мала енциклопедія етнодержавознавства. НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; Редкол.: Ю. І. Римаренко (відп. Ред.) та ін. – К.: Генеза, Довіра, 1996. – 942 с.

8. Милль Дж. С. О свободе // http://ethicscenter.ru/biblio/mill_fr.htm

9. Сенченко М. Інформаційна агресія та її вплив на культуру / М. Сенченко //Вісник книжкової палати. – 2010. – № 3.

10. Сенченко М. І. Суспільство знищення – стратегічна перспектива „демократичних реформ” // Дніпро. – 2005. – № 5–6.

11. Фай Г. Всемирный переворот. Эссе о новом американском империализме. – М.: Слава!, 2005. – 160 с.

12. Фай Г. За что мы сражаемся. Идеологический словарь. – М.: Изд.центр «Слава!», 2006. –240 с.

13. Этциони А. От империи к сообществу: новый поход к международным отношениям. – М., 2004.