Історична довідка

Зараз в Україні 347 ВНЗ III-IVрівнів акредитації, з них 233 (67%) – державні (з них 82 – національні). В Україні навчаються: 2,05 млн. студентів (з них 33% – на економічних спеціальностях). На 10 тис. населення припадає 550 студентів [28].

Держава є основним джерелом фінансування освіти й залишає за собою основні функції управління освітньою діяльністю. Більшість ВНЗ підпорядковано профільним міністерствам. Навчання безкоштовне для студентів, які навчаються за рахунок бюджетних коштів держави, але студенти сплачують за використання інфраструктури студентських містечок, проживання, харчування тощо.

Для порівняння: у США понад 2500 коледжів з чотирирічним курсом навчання (бакалаври) та університетів, у яких навчаються майже 15 млн. студентів (близько 600 тис. – іноземці). Разом з приватним існує державна вища освіта. Система вищої освіти США теж децентралізована. Кожен штат має повноваження проводити свою освітню політику відповідно до федерального закону про освіту. Кожен університет має свою систему оцінювання знань і диплом. Студентів приваблює насамперед можливість вибору навчальних дисциплін та практична спрямованість освіти. Останні 10 років США акцентують увагу на науковій діяльності університетів, сприяють розвитку наукового потенціалу країни. З 2002 р. державна політика у сфері освіти спрямована на підвищення якості та доступності освіти в країні. У 2004 р. видатки на освіту становили 2,3% ВВП.

У Росії дворівнева система освіти була введена на два роки раніше, ніж в Україні, але, як і в нас, водночас з рівнем бакалавра і магістра зберігається рівень дипломованого спеціаліста. закріплена Міждисциплінарність надає можливість студентам обирати курси на різних факультетах.

Японія має близько 600 університетів, з яких 425 приватні. У вищих навчальних закладах навчається майже 2,5 млн. студентів. Однак у цій країні багато «карликових» університетів, у яких іноді навчається всього 200-300 студентів. У всіх вузах навчання платне. Залежно від престижності навчального закладу і популярності спеціальності вартість навчання становить 5-100 тис. доларів. Розмаїття мережі навчальних закладів призвело до зниження якості освіти. Колишній президент університету Тама Григорі Кларк назвав ситуацію в японських вузах «освітнім комунізмом», коли студенти роблять вигляд, що вони вчаться, а викладачі вдають, що вони навчають. Виправити таку ситуацію повинна була освітня реформа 2001p., зміст якої полягав у скороченні вищих навчальних закладів за рахунок їх об’єднання в національні університетські корпорації. Крім того, планується впровадити наукову діяльність в освітній процес, про що свідчить лозунг: «30 Нобелівських лауреатів за 50 років».

Враховуючи останнє, екс-міністр освіти і науки С. Ніколаєнко пропонував, що в університеті повинен запрацювати трикутник наука-освіта-бізнес. Зараз маємо дуже розгалужену освітню сторону. А виробнича і наукова – не об'єднані. Коли цей трикутник замкнеться, можна сказати, що Україна готова до інтеграції в Європу і США [38, с. 23].