31. Відхилення форми поверхонь

Під відхиленням (похибкою) форми розуміють невідповідність між формою реальної поверхні або профілю, одержаної при обробці (виготовленні), і теоретичною (номінальною) формою поверхні або профілю, що задана в кресленні, яка оцінюється найбільшою відстанню від точок реального елемента по нормалі до прилеглого елемента.

32. Шорсткість

Шо́рсткість пове́рхні — характеристика нерівностей, виражена у числових величинах, що визначають ступінь їхнього відхилення на базовій довжині від теоретично гладких поверхонь заданої геометричної форми.

33. Параметри шорсткості

Висотні:

• Ra — середнєарифметичне відхиленняпрофілю (середнєарифметичнеабсолютнихзначеньвідхиленьпрофілю в межах базовоїдовжини);

• Rz — висотанерівностейпрофілю по 10 точках (сума середніхабсолютнихзначеньвисотп'ятинайбільшихвиступів і глибинп'ятинайбільших впадин профілю в межах базовоїдовжини);

• Rmax — найбільшависотапрофілю (відстаньміжлінієювиступівпрофілю і лінією впадин профілю в межах базовоїдовжини).

Крокові:

• S — середнійкрокмісцевихвиступівпрофілю (середнєарифметичнезначеннякрокунерівностейпрофілю по вершинах в межах базовоїдовжини);

• Sm — середнійкрокнерівностейпрофілю по середнійлінії (середнєарифметичнезначеннякрокунерівностейпрофілю в межах базовоїдовжини).

Висотно-кроковий:

• tp — відноснаопорнадовжинапрофілю (відношенняопорноїдовжинипрофілю до базовоїдовжини, де p — значеннярівняперерізупрофілю).

34. Класи шорсткості

Класи	Параметришорсткості, мкм			Базовадовжина l, мм
	Розряди	R а	R z
1	—	—	320—160	8
2	—	—	160—80
3	—	—	80—40
4	—	—	40—20	2,5
5	—	—	20—10
6	а	2,5—2,0	—	0,8
	би	2,0—1,6
	в	1,6—1,25
7	а	1,25—1,0	—
	би	1,0—0,80
	в	0,80—0,63
8	а	0,63—0,50	—
	би	0,50—0,40
	в	0,40—0,32
9	а	0,32—0,25	—	0,25
	би	0,25—0,20
	в	0,20—0,16
10	а	0,160—0,125
	би	0,125—0,100
	в	0,100—0,080
11	а	0,080—0,063
	би	0,063—0,050
	в	0,050— 0,040
12	а	0,040—0,032
	би	0,032—0,025
	в	0,025—0,020
13	а		0,100—0,080	0,08
	би		0,080—0,063
	в		0,063—0,050
14	а		0,050—0,040
	би		0,040—0,032
	в		0,032-0,025

35. Знаки шорсткості та умовнепозначенняшорсткості на кресленні. ^

36. Хвилястість і шорсткість поверхонь

Ці нерівності з'являються у виглядігребенів (виступів) і впадин і називаютьсяхвилястістю. Під хвилястістю поверхні розуміється сукупність нерівностей, що повто­рюються, у яких крок перевищує базову довжину l. При хвилястості відношення кроку хвилі Sw до висоти нерівностей Wz дорівнює:

Висотою хвилястості Wz називається середнє арифметичне з п'яти її значень (W1, W2,....W5) визначених по довжині ділянки ви­мірювань Lw, щодорівнює не меншеп'ятидійснимнайбільшимкрокомSzхвилястості (рис.8.18):

Межі числового значенняWzслідвибирати з ряду: 0,1; 0,2; 0,4; 1,6; 3,2; 6,3; 12,5; 25; 50; 100; 200

37. Що так Метрологія? Метрологія - це наука про вимірювання, методизабезпеченняїхєдності та способидосягненнянеобхідноїточності. Основнеїїзавдання — установленняодиницьвимірюваньфізичних величин, відтворенняїх з допомогоюеталонів, а такожрозробленняметодівпередачірозміріводиницьвимірюваньвіднаціональнихеталонів через робочіеталони до робочихзасобіввимірювань.

38. Єдність вимірювання. Є́дністьвимі́рювань — стан вимірювань, за якогоїхрезультативиражаються в узаконених одиницяхвимірювань, а характеристики похибок або невизначеностівимірювань відомііззаданоюймовірністю та не виходять за встановленіграниці. 39. Основи одиниці вимірювання. СІ (Система Інтернаціональна) - міжнародна система одиниць, сучасний варіант метричної системи. Вона визначає сім базових одиниць вимірювання, які є основою для інших одиниць СІ. Базові одиниці виміру СІ та їх величини: Метр для довжини Кілограм для маси Секунда для часу Ампер для сили струму Кельвін для термодинамічної температури Кандела для сили світла Моль для кількості речовини.

40. Класифікація вимірювальних засобів. Засіб вимі́рювань — засіб вимірювальної техніки, який реалізує процедуру вимірювань, має нормовані метрологічні характеристики, котрий відтворює та (або) зберігає одиницю фізичної величини, розмір якої приймається сталим в межах визначеної похибки протягом визначеного інтервалу часу Засоби вимірювань поділяють на групи за такими ознаками:

• за принципом дії та видом використаної енергії: механічні, електричні, рідинні, пневматичні, гідравлічні, хімічні, ультразвукові, інфрачервоні, радіоізотопні тощо;

• формою показіввимірюваноївеличини: аналогові та цифрові;

• характером відображення результату вимірювання: показуючі, самописні, реєструючі, інтегруючі;

• призначенням: промислові (технічні), лабораторні, зразкові, еталонні;

• місцемрозташування при експлуатації: щитові, місцеві, дистанційні;

• габаритнимирозмірами: мініатюрні, малогабаритні, нормальні та великогабаритні.

41. Методи вимірювання. Метод вимірювання — сукупність способів використання засобів вимірювальної техніки та принципів вимірювань для створення вимірювальної інформації. До прямих методів вимірювання відносяться: метод безпосередньої оцінки, метод порівняння з мірою, метод протиставлення, нульовий (компенсаційний), диференційний та ін. Метод безпосередньої оцінки полягає в тому, що вимірювана величина визначається безпосередньо за показниками шкали вимірювального приладу (наприклад, зважування на циферблатних вагах, вимірювання тиску пружинним манометром). Метод протиставлення — це метод порівняння з мірою, коли вимірювана і відтворена мірою величини одночасно діють на прилад порівняння, за допомогою якого визначається співвідношення між цими величинами. Нульовий (компенсаційний) метод полягає у порівнянні вимірюваної величини з мірою, а результуючий ефект дії величин на прилад доводиться до нуля.

Диференціальний (різницевий) метод полягає в тому, що вимірювальним приладом визначається різниця між вимірюваною величиною і величиною-мірою.

Метод збіжності є різновидом методу порівняння з мірою і полягає в тому, що різниця між шуканою і відтвореною мірою величинами вимірюється за збігомшкал або періодичних сигналів. 42. Вибір вимірювальних засобів. При виборі засобів вимірювальної техніки враховуються їхні метрологічні параметри, експлуатаційні фактори (організаційна форма контролю, особливості конструкції і розміри виробів, продуктивність устаткування і т. ін.), а також економічні міркування. Важливе значення має правильний вибір допустимих похибок: недостатня точність призводить до зниження якості продукції і підвищення її собівартості, висока точність підвищує трудомісткість і вартість вимірювань, веде до збільшення витрат на виробництво.

43. Гладкі калібри. Гладкікалібри – цекалібри з гладкою робочоюповерхнею, яка може бути циліндрична, конічна, сферична абоплоска.сталей з подальшимзагартуванням на твердість. 44*. Схеми вимірювання гладкими калібрами.

45. Контроль деталей калібрами. Контроль - це перевірка відповідності показників якості продукції встановленим вимогам, тобто визначення того, чи знаходиться значення контрольованої фізичної величини між граничними її значеннями або поза ними, виключаючи процес вимірювання.  Калібри – без шкальний контрольні інструменти, які дозволяють здійснювати контроль деталі, виключаючи процес вимірювання.  Для внутрішніх вимірів номінальний розмір прохідного калібру виконують за номінальною, а непрохідного по найбільшому граничним розмірами.  Для зовнішніх вимірювань номінальний розмір прохідного калібру виконують по найбільшому, а непрохідного за найменшим граничним розмірами.  Робочі калібри використовують для контролю деталей на робочих місцях у процесі їх виготовлення. Відповідно до діючих стандартів калібри мають наступніп означення:  Р - ПР – прохідний робочий калібр;  Р - НЕ – непрохідній робочий калібр;  К - ПР – контрольний калібр для прохідного робочого (нового) калібру;  К - НЕ – контрольний калібр для непрохідного робочого (нового) калібру;  К - І – контрольний калібр для контролю зносу прохідний боку робочого калібру.