Цикломорфоз у дафній

2 . Ознайомтеся з підкласом Цефалокариди.

Це дрібні рачки, яки мешкають на морському дні. Голова у них злита, але не злита з грудними сегментами, на ній розташовані 2 пари антен, жвали, 2 пари ніжок, які схожі з грудними. Грудний відділ має гомономну сегментацію і однотипові мультифункціональні кінцівки. На двох останніх статевих сегментах грудей ніжки редуковані. Антени розташовані позаду рота, як у личинок, що є примітивною ознакою (у інших ракоподібних останні дві пари головних кінцівок видозмінені в нижні щелепи – максили). Передні грудні ноги ще не обособлені в ногощелепи. Груди складаються з 10 сегментів, черевце з 9 сегментів і тельсона з фуркою.

Замалюйте у альбомі загальну будову цефалокариди.

Рачок цефалокарида.

3. Далі розберемо представників підкласу Максилоподи. Їх голова злита з першим сегментом грудей, утворюючи головогруди. Грудний відділ має 6 (рідко 4-5) сегментів, грудні ніжки потрібні лише для плавання. Зябра відсутні. На голові 2 пари антен, особливо розвинена перша пара. Мандибули міцні, максили складають цідильний апарат. Перша пара ногощелеп виконує функцію максил, дві інші, як і грудні кінцівки, для плавання. Черевних ніжок немає. Тельсон з вилочкою.

Веслоногі рачки мають головогруди, груди з 5 сегментів, черевце з 4 сегментів і тельсона. Головогруди й груди утворюють просому, черевні сегменти – уросому. На голові наупліальне вічко та шість пар кінцівок, антенули слугують для плавання. Другі антени короткі двогіллясті, мандибули великі, дві пари максил виконують функцію фільтрації, а пара ногощелеп потрібна для захоплення їжі. Всі грудні кінцівки двогіллясті плавальні, їх рух нагадує роботу весел. Вилочка на кінці черевця з довгими щетинками та пір’яподібними відростками. Дихання у веслоногих шкірне. Розмноження статеве, виражений статевий диморфізм. У самців антенули та 5 пара ніжок видозмінені у хватальні кінцівки для утримання самок при копуляції. Заплідненні яйця склеюються в один чи два яйцевих мішечки, які прикріплюються до нижнього боку першого черевного сегмента самки.

Розвиток циклопів проходить з метаморфозом. З яєць виходить личинка – наупліус, яка після двох линянь перетворюється у метанаупліус. Крім цього мається ще й додаткова копеподна личинка, яка після шести линянь перетворюється у сформовану особину.

Замалюйте в альбомі будову самки циклопа, морського жолудя і зробіть позначки.

Самка циклопа з яйцевими мішечками

Розберемо будову представників вусоногих. . . Зовні вони не схожі на ракоподібних, ведуть прикріплений спосіб життя. Тіло їх вкрито вапняною раковиною з окремих пластин, які розсуваються й з щілин висуваються грудні ніжки у формі тонких членистих вусиків. За допомогою цих кінцівок проціджується вода та відбувається дихання самого рака. Розвиток вусоногих складний.

З яєць виходять наупліуси, які потім перетворюються в особливу циприсовидну личинку з двостулковим панциром. Личинка лягає на дно й прикріплюється за допомогою антену до каміння. Передній відділ личинки перетворюється в орган прикріплення – підошву або ніжку. Задній кінець – покривається панциром, грудні ніжки перетворюються в фільтрувальний апарат. У дорослих особин відсутні зябра, кровоносні та видільні органи, нервова система спрощена. Органи зору відсутні.

Більшість вусоногих гермафродити. Запліднення

перехресне між сусідніми особинами. Яйця дозрівають

у мантійній порожнині.

У деяких видів є в колоніях карликові "додаткові" самці.