6. Можливі схеми побудови полігонометрії та елементів ходу

Рис.2 Окремий хід

P – пункти ходу

S – сторони ходу

L – замикальна лінія

α – дирекцій ний напрямок

Рис.3 Хід з однією вузловою точкою

Рис.4 Хід з кількома вузловими точками

Рис.5 Система полігонів

7. Умови проектування полігонометричних ходів

Середня щільність пунктів ДГМ для М 1:25000 становить 1 пункт на

50-60 км кв. Для М 1:5000 – 1 пункт на 20-30 км кв. Для М 1:2000 – 1 пункт на 5-10 км кв.

Для масштабу 1:500 на незабудованій території 1 пункт на 1 км кв., на слабозабудованій – 4 пункти на 1 км кв., на забудованій потрібно брати 8 пунктів на 1 км кв.

1. окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти. На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути (прилеглі кути – кути між дирекційним і виміряним по ходу);

2. при створенні мереж полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів треба дотримуватися вимог;

3. при вимірюванні сторін полігонометрії слід уникати переходу від дуже коротких сторін до найдовших;

4. лінії полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів вимірюють світловіддалемірами, електронними тахеометрами та іншими приладами, що забеспечують необхідну точність вимірювання.

Вимоги до положення пунктів полігонометрії:

1. пункти повинні знаходитись в місцях довготривалого зберігання (обочини доріг, лінії передачі енергії, на межах землекористувань та ін.)

2. сторони полігонометрії ходи повинні бути приблизно однакової довжини;

3. повинна бути забспечена видимість між пунктами із землі;

4. повинні бути доступні і зручні пункти для спостереження;

5. хід не повинен бути у формі «пилки».

8. Визначення центру ваги окремого полігонометричного ходу двома способами: графічним і аналітичним

Для розрахунку точності вибираю хід, який знаходиться в найсприятливіших умовах – Північний – Східний. Центр ваги полігонометричного ходу т. О з координатами:

Аналітичний метод

№ пункту	Координати, м		Довжини S,м
	X	Y
	5303575	6660200	897,5
1	5303375	6661075
2	5303175	6661075	775
3	5303687,5	6662675	1000
4	5304295	663287,5	950
5	5304575	6664402,5	1025
6	5303545	6664585	1037,5
7	5303402,5	6665830	1075
8	5303305	6667050	1225
9	5304050	6667395	800
10	5304847,5	6666700	1062,5
	5305955	6666860	1125
Σ	63647787,5	79971860

9. Визначення форми ходу

Визначення форми ходу проводять за 3 критеріями. Хід можна назвати витягнутим, якщо він відповідає всім трьом критеріям. Якщо ж хоч одна з них підтверджує зігнутість ходу, то хід вважають зігнутим.

1) якщо кут між замикальною лінією та будь-якою стороною ходу не перевищує 24˚

з-поміж 12 пунктів ходу, є кути які перевищують дану кутову величину.

2)відношення суми сторін ходу до довжини замикальної лінії повинно бути менше чи рівне значенню в 1.3.

відношення суми довжин сторін до довжини замикальної: 11172,5/7075=1,57˃1,3

3)ні одна з точок ходу не повинна виходити за межі коридору шириною 2а, що відкладається по обидві сторони лінії, що проходить через центр ваги, паралельно до замикальної. Величину а вираховують з довжини замикальної.

а=L/8=7075/8=884,375 м. згідно масштабу карти це значення рівне 3.53сантиметра.

Точки запроектованого ходу з обох сторін виходять за межі коридору.

ВИСНОВОК: за всіма трьома критеріями хід виявився зігнутим, тож всі подальші розрахунки виконую саме для зігнутого ходу.