50 Берклі

Особливу увагу Берклі надає смислу слова „існувати”. Коли

хтось каже, що існує матерія, існує субстанція, існує людина,

існує кінь тощо, то Берклі пропонує спочатку з’ясувати смисли

цих виразів і поставити перед собою питання „Що значить

існувати?” Сам філософ дає таку відповідь: існувати для будь+

якої речі, значить бути сприйнятою.

52 Класичнап німецька філософія

Німецька класична філософія - впливовий напрямок філософської думки Нового часу, що підводить підсумок розвитку філософії на цьому відрізку західноєвропейської історії. Це філософські вчення І.Канта, Й.Г.Фіхте, Ф.Шелінга, Г.В.Ф.Гегеля і Л.Фейєрбаха. Зробили спробу створити всезаг філ систему яка охоплює проблеми Бога та людини, співвіднош добра і зла. Їхні філософські системи зв'язані ідейно і генетично, їх поєднує пильна увага до природи духу, що трактується через поняття діяльності і свободи. У руслі німецької класичної філософії є підстави розглядати й філософію марксизму. Німецька класична філософія зробила істотний внесок у постановку й розробку проблеми співвідношення суб'єкта й об'єкта, розробила діалектичний метод пізнання та перетворення дійсності.

53 Кант

Кант є родоначальником німецької класичної філософії . Позиція Канта найбільш рельєфно відображає всю специфіку німецької класичної філософії.

в людині завжди живе прагнення до відчуття вищих сутностей буття -категоричний імператив.

вважав, що не основі власного чи чужого досвіду ми не можемо довести існування Бога.

кант сформулював закон системи поведінки "поводься у відповідності до своєї моральної природи".

поділив світ на 2 част

1 чуттєвосприймаємих речей(фіеноменів)

2осягається розумом( ноуменів(рече й в собі))

розумом осягнемо те чого не осягнуть почуття.

54 фіхте

"чи може людина розумом проникнути в таємницю буття?"

розділив на 3 "я"

1) Чисте "я" само створює свої відчуття та уявлення про світ який виступає по відношенню до нього, як дещо інше -"не я"

2)емпіричне "я" осягнувши емпіричне я людина отримає можливість осягнути "речі в солбі"

3)інстинктивне "я" люди у своїх взаємовіднос з світом не безкорислива , інстринкти постійно провокують до привласнення.

задача чистого "я" перемогти через свідомість перемогти стрихи і інстинктивне "я".

55 Шеллінг

в основі лежать обидва начала- дух і природа

в кращих творах мистецтва на думку шелінга є шифр з кращими творами природи. передбачав що в майб мист зєдн з наукою

56 Гегель

Гегель чітко усвідомив своє місце в ній

і почав здійснення власних намірів. Ці наміри стосувалися (як

тоді було прийнято) не менш як створення власної системи,

починаючи від розуміння предмета філософії й аж до висвітлення

периферійних питань. Центральним твором, що дає уявлення

про задум Гегеля і може служити ключем до розуміння його

філософської системи, була “Феноменологія духу”.

57 Шопенгауер

поставив людину з пізнавальними дійсностями

зробив заяву, що сутність людини складає не розумЮ а воля. воля була центром нелише людини а й всього світу

Воля до життя тягне весь світ невідомо куди і навіщо змушує людей бажати . Людиа прагне до задоволення своїх бажань в іншому випадку вона стражддає. але досягнувши бажанного людина сумужє. це навіть гірше. адже через сум і страждання людина втрачає інтерес до життя.

стан щастя характеризує як ілюзію.