36. Розкрийте методичні прийоми внутрішнього контролю інших операційних витрат

Стратегія проведення аудиту витрат розробляється виходячи із норм МСА 300 "Планування". На підготовчій стадії аудиту необхідно оцінити систему внутрішнього контролю підприємства.

Оцінивши систему внутрішнього контролю на підприємстві, аудитор переходить до планування аудиту, кінцевим результатом якого є складання плану аудиту.

Під час здійснення аудиту витрат підприємства широко використовують дані, отримані в результаті перевірки виробничих запасів, зносу необоротних активів та інших складових витрат. При аудиті витрат, що формують собівартість виготовленої продукції, наданих послуг, тобто аудиту виробничої діяльності, необхідно встановити:

1) обґрунтованість об'єктів і номенклатури статей витрат;

2) правильність документального оформлення операцій з обліку витрат і виходу продукції;

3) достовірність обліку витрат виробництва та калькуляції собівартості продукції;

4) достовірність формування, розподілу та відображення в обліку загальновиробничих витрат;

5) повноту оприбуткування продукції та правильність відображення в обліку.

Під час аудиту витрат на виробництво і калькулювання собівартості необхідно керуватись нормами МСА 540 "Аудит оціночних значень".

Відповідно до МСА 540 "Аудит оціночних значень" аудитору необхідно підтвердити обґрунтованість оцінного значення.є

При аудиті оцінних значень аудитор може застосовувати наступні аудиторські процедури:

1. Оглядову перевірку й тестування процесу, які використовуються керівництвом при виведенні оціночних значень, до них відносяться:

- оцінка даних і розгляд допущень. При проведенні цих процедур аудитор має переконатися в точності, повноті й доречності зроблених оцінок;

- тестування обчислень, зроблених при оцінці; при цьому повинна бути перевірена процедура обчислення;

- порівняння оцінок різних періодів. При проведенні процедур порівняння збільшується надійність отриманих оцінок;

- розгляд процедур затвердження оцінних значень керівництвом. При проведенні цих процедур аудитор повинен перевірити, на якому рівні було ухвалене рішення і як воно оформлене;

37. Розкрийте методичні прийоми внутрішнього контролю валових витрат підприємств платників податку на прибуток

Діяльність промислових виробничих підприємств в обов'язковому порядку підлягає податковому контролю.

Метою податкового контролю діяльності промислових виробничих підприємств є встановлення законності та правильності діяльності промислового виробничого підприємства в частині дотримання ним вимог податкового законодавства.

Основними завданнями податкового контролю на промислових виробничих підприємствах є перевірка:

1) виконання вимог щодо реєстрації підприємства, його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів як платників податків;

2) дотримання вимог чинного законодавства щодо переліку, розміру та термінів сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

3) стану податкового обліку, правильності документування господарських операцій, відповідності та ув'язки даних бухгалтерського і податкового обліку та звітності;

4) дотримання строків подання податкової звітності та сплати обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів;

5) правильності самостійного нарахування підприємством, якщо є потреба, штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, а також подання уточнених податкових декларацій та розрахунків;

6) стану та використання активів підприємства й своєчасності повернення надмірно сплачених коштів до бюджету або державних цільових фондів.

38. Дайте характеристику застосування інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у виробництві та обсягів незавершеного виробництва як методу внутрішнього контролю

Основні причини, які не дають можливості гарантувати точну відповідність фактичної наявності майна і зобов'язань підприємства даним бухгалтерського обліку, такі:

а) вплив природних факторів, які не можна виявити та задокументувати в момент їх виникнення - природні втрати внаслідок зміни температури, вологості, псування;

б) порушення діючих правил приймання, зберігання та відпуску цінностей (крадіжка, обважування, прорахунку пересортиця, відсутність вимірювальних приладів, їх похибки тощо);

в) недоліки у підборі матеріально відповідальних осіб, які в результаті низької кваліфікації не можуть забезпечити належного обліку і зберігання матеріальних цінностей;

г) неточності в обліку контрагентів (постачальники, покупці), що обумовлює розбіжності та суперечки щодо стану заборгованості.

Об'єктами інвентаризації є майно та зобов'язання. Майно включає необоротні (основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокову дебіторську заборгованість) та оборотні (виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, товари, векселі одержані, короткострокову дебіторську заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти) активи. Зобов'язання поділяються на поточні і довгострокові (кредити банків, заборгованість перед постачальниками, підрядниками, перед працівниками, бюджетом, позабюджетними фондами тощо).

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

У наказі про інвентаризацію вказуються строки її початку та закінчення. До початку проведення інвентаризації у присутності комісії матеріально відповідальна особа складає звіт

про рух матеріальних цінностей і разом з документами здає його в бухгалтерію; дає комісії розписку, в якій зазначає, що всі прибуткові і видаткові документи здані до бухгалтерії і всі матеріальні цінності, довірені їй, знаходяться у приміщенні складу або в інших місцях (вказується де).

Наявність цінностей при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру у порядку їх розміщення у певному приміщенні. Цінності, що зберігаються у непошкодженій упаковці, інвентаризують шляхом підрахунку кількості упаковок, з частковою вибірковою перевіркою їх вмісту.

Інвентаризація має проводитися у присутності матеріально відповідальних осіб. Результати інвентаризації комісія відображає в описах, які разом з актом або протоколом передають керівнику підприємства для затвердження і наступного відображення в бухгалтерському обліку.

В описи заносяться найменування і кількість цінностей, а за необхідності дається характеристика їх стану. На кожній сторінці в кінці опису підраховують підсумки шляхом додавання у натуральних вимірниках (штуки, кілограми, метри тощо), записують їх словами і підписуються члени інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальна особа.

Для оформлення наслідків інвентаризації застосовуються типові форми документів. Вони можуть бути заповнені від руки або засобами обчислювальної техніки. У цих документах не допускаються помарки і підчистки. Помилки виправляють шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних. Виправлення мають бути підтверджені підписами членів комісії та матеріально-відповідальної особи.

Результати інвентаризації з пропозиціями щодо врегулювання інвентаризаційних різниць відображаються у протоколі комісії та акті.