- •1.Система стадій кримінального провадження.
- •2.Система засад кримінального провадження.
- •3.Суд як орган правосуддя. Склад суду при здійсненні правосуддя за чинним кримінальним процесуальним|кримінально-процесуальним| законодавством.
- •4.Слідчий суддя як суб'єкт кримінального провадження.
- •5.Прокурор в кримінальному|карному| провадженні, його завдання|задачі| і повноваження.
- •6.Орган досудового розслідування. Слідчий органу досудового розслідування, його завдання|задачі| і повноваження. Керівник органу досудового розслідування, його повноваження.
- •7.Кримінально-процесуальний статус підозрюваного та обвинуваченого. Кримінально-процесуальний статус виправданого, засудженого.
- •8.Захисник як учасник кримінального провадження. Особи, які можуть бути захисниками.
- •9.Права та обов'язки захисника. Залучення захисника. Обов'язкова участь захисника. Відмова від захисника або його заміна.
- •10.Потерпілий, його права та обов'язки. Представник потерпілого. Законний представник потерпілого.
- •Експерт, його кримінально-процесуальний статус. Спеціаліст, його кримінально-процесуальний статус.
- •Загальна|спільна| характеристика провадження за цивільним|громадянському| позовом. Цивільний позивач та цивільний відповідач.
- •Предмет доказування у кримінальному провадженні.
- •Поняття доказів в кримінальному|карному| процесі. Властивості доказів.
- •Допустимість доказу
- •Належність доказів
- •Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів
- •Визнання доказів недопустимими
- •Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушений прав та свобод людини
- •Недопустимість доказів та відомостей, які стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого
- •Джерела доказів, їх характеристика.
- •Показання |показники,показання| як джерело доказів. Показання з чужих слів.
- •Стаття 95. Показання
- •Показання з чужих слів
- •Документи як джерела доказів. Стаття 99. Документи
- •Речові докази. Речові докази
- •Висновок експерта як джерело доказів. Підстави для залучення експерта. Обов'язкове залучення експерта. Види експертиз. Висновок експерта
- •Підстави проведення експертизи
- •Порядок залучення експерта
- •21.Способи збирання і перевірки доказів. Використання даних, одержаних|отриманих| оперативним шляхом|колією,дорогою|, в доказуванні.
- •22.Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
- •23.Виклик слідчим, прокурором. Судовий виклик. Привід.
- •24.Накладення грошового стягнення. Клопотання про накладення грошового стягнення, його розгляд. Скасування ухвали про накладення грошового стягнення.
- •25.Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.
- •Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
- •26.Тимчасовий доступ до речей і документів.
- •Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів
- •27.Тимчасове вилучення майна.
- •Глава 16. Тимчасове вилучення майна
- •28.Відсторонення від посади.
- •Глава 14. Відсторонення від посади
- •29.Арешт майна.
- •30.Система та види запобіжних заходів. Підстави застосування|вживання| запобіжних заходів і обставини, що враховуються при обранні запобіжних заходів. Застосування електронних засобів контролю.
- •Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи Ст. 176. Загальні положення про запобіжні заходи
- •31.Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів. Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу. Ухвала про застосування запобіжних заходів. Зміна запобіжного заходу.
- •32.Особисте зобов’язання. Особиста порука. Застава.
- •33.Домашній арешт.
- •34.Затримання особи, його види. Момент затримання. Строки затримання особи. Гарантії прав затриманої особи.
- •2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
- •35.Тримання під вартою. Строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою. Порядок продовження строку тримання під вартою.
- •36.Стадія досудового розслідування. Початок досудового розслідування. Єдиний реєстр досудових розслідувань.
- •37.Підслідність, її види. Місце проведення досудового розслідування.
- •38.Строки досудового розслідування, їх продовження.
- •39.Забезпечення прав учасників досудового розслідування. Розгляд клопотань під час досудового розслідування. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення.
- •43.Пред'явлення для впізнання, поняття, види, порядок провадження. Особи, що беруть участь в впізнанні. Проведення впізнання у режимі відеоконференції. Протокол пред'явлення для впізнання.
- •44.Поняття і види огляду. Підстави і порядок проведення огляду. Огляд в житлі або іншому володінні особи. Протокол огляду. Огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією.
- •45.Поняття, підстави, порядок проведення освідування.
- •46.Поняття обшуку, підстави і умови проведення. Порядок провадження і оформлення обшуку.
- •47.Поняття, підстави, порядок проведення слідчого експерименту. Гарантії прав особи при проведенні слідчого експерименту. Протокол слідчого експерименту.
- •49.Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій.
- •50.Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Суб'єкти прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- •Ст.268. Установлений місцезнаходження радіоелектронного засобу
- •Ст.269. Спостереження за особою, річчю або місцем
- •Ст. 270. Аудіо-, відеоконтроль місця
- •Ст.273. Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •Ст. 274. Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження
- •Ст. 275. Використання конфіденційного співробітництва
- •56.Повідомлення про підозру. Підстави та порядок повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру. Вручення письмового повідомлення про підозру. Зміна повідомлення про підозру.
- •57.Зупинення досудового розслідування: підстави та порядок. Розшук підозрюваного. Відновлення досудового розслідування.
- •58.Обвинувальний акт, його структура та зміст. Реєстр матеріалів досудового розслідування.
- •60.Закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту. Відкриття матеріалів іншій стороні.
- •61. Закриття кримінального провадження: підстави та порядок.
- •63. Порядок оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора. Порядок вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора.
- •64. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків. Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
- •65. Поняття і види підсудності кримінальних справ судам першої інстанції. Направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
- •66. Підготовче судове засідання. Порядок підготовчого судового засідання, суб'єкти, які беруть у ньому участь. Рішення, що приймаються судом у підготовчому судовому засіданні.
- •Глава 27. Підготовче провадження. Стаття 314. Підготовче судове засідання
- •67. Повноваження головуючого в судовому засіданні. Права і обов'язки членів суду. Запасний суддя.
- •68. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження.
- •69. Розпорядок судового засідання. Заходи, що приймаються до порушників порядку в судовому засіданні.
- •71 Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження. Підстави і умови відмови суду від дослідження доказів за неоспорюваними сторонами обставинами
- •72.Порядок проведення допитів в судовому засіданні.
- •73. Дослідження речових доказів. Дослідження документів. Дослідження звуко- і відеозаписів у судовому розгляді.
- •74. Проведення експертизи за ухвалою суду. Допит експерта в суді.
- •75. Поняття, значення, види вироків суду. Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку. Зміст вироку суду.
- •77. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Суб'єкти права на подання апеляційних скарг.
- •78. Строки апеляційного оскарження. Вимоги до апеляційної скарги. Порядок апеляційного оскарження.
- •79. Підготовка до апеляційного розгляду. Апеляційний розгляд. Письмове апеляційне провадження.
- •81. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків. Питання, які вирішуються судом після виконання вироку. Порядок вирішення судом питань, пов’язаних із виконанням вироку.
- •82. Набрання судовим рішенням законної сили. Звернення судового рішення до виконання. Відстрочка виконання вироку.
- •83. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Суб'єкти права на подання касаційних скарг.
- •84. Суб'єкти та строки касаційного оскарження. Вимоги до касаційної скарги.
- •85. Підготовка до касаційного розгляду. Касаційний розгляд. Письмове касаційне провадження.
- •86. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
- •87. Підстави та порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України. Повноваження Верховного Суду України.
- •88. Підстави та порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
- •89. Кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю.
- •90.Кримінальне провадження про злочини неповнолітніх.
- •92. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
- •93. Кримінальне провадження щодо окремих категорій осіб.
- •94. Кримінальне провадження на підставі угод.
- •95. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення.
- •96. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
- •99. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція).
72.Порядок проведення допитів в судовому засіданні.
Ст. 342 1. У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження.2. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Стаття 351. Допит обвинуваченого
1. Допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього обвинуваченому можуть бути поставлені запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, а також головуючим і суддями. Крім того, головуючий має право протягом всього допиту обвинуваченого ставити йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей.
2. Якщо обвинувачений висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від нього конкретної відповіді - "так" чи "ні".
3. У разі здійснення судового розгляду стосовно декількох обвинувачених, якщо цього вимагають інтереси кримінального провадження або безпека обвинуваченого, допит одного з обвинувачених на підставі вмотивованої ухвали суду може здійснюватися з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення в порядку, передбаченому статтею 336цього Кодексу.
4. У судовому засіданні обвинувачений має право користуватися нотатками.
Стаття 352. Допит свідка
1. Перед допитом свідка головуючий встановлює відомості про його особу та з’ясовує стосунки свідка з обвинуваченим і потерпілим. Крім того, головуючий з’ясовує чи отримав свідок пам’ятку про права та обов’язки свідка, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз’яснює їх, а також з’ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених цим Кодексом, від давання показань, і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання.
2. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги такого змісту:
"Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю говорити суду правду і лише правду".
Німий свідок складає присягу в письмовій формі, підписуючи текст того самого змісту.
3. Суд зобов’язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту.
4. Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати в залі судового засідання під час судового розгляду.
5. За клопотанням сторони кримінального провадження або самого свідка свідок допитується за відсутності певного допитаного свідка.
6. Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захисту - захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе – обвинувачений (прямий допит). Під час прямого допиту не дозволяється ставити навідні запитання, тобто запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї.
7. Після прямого допиту протилежній стороні кримінального провадження надається можливість перехресного допиту свідка. Під час перехресного допиту дозволяється ставити навідні запитання.
8. Під час допиту свідка сторонами кримінального провадження головуючий за протестом сторони має право зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження.
9. У виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод. Перед постановленням відповідної ухвали суд зобов’язаний з’ясувати наявність заперечень сторін кримінального провадження проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію, і в разі їх обґрунтованості відмовити у проведенні допиту свідка в порядку, визначеному цією частиною.
10. Якщо свідок висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від цього свідка конкретної відповіді - "так" чи "ні".
11. Після допиту свідка йому можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представниками та законними представниками, а також головуючим та суддями.
12. Свідок, даючи показання, має право користуватися нотатками, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті.
13. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням сторони кримінального провадження або за ініціативою суду, зокрема, якщо під час судового розгляду з’ясувалося, що свідок може надати показання стосовно обставин, щодо яких він не допитувався. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити запитання учасники судового провадження, експерт, а також суд.
14. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, обвинувачених) для з’ясування причин розбіжності в їхніх показаннях, який проводиться з урахуванням правил, встановлених частиною дев’ятою статті 224 цього Кодексу.
15. Допитаний свідок може бути залишений у залі судового засідання на вимогу суду.
Стаття 353. Допит потерпілого
1. Перед допитом потерпілого головуючий встановлює відомості про його особу та з’ясовує стосунки потерпілого з обвинуваченим. Крім того, головуючий з’ясовує, чи отримав потерпілий пам’ятку про права та обов’язки потерпілого, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз’яснює їх, а також попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
2. Допит потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених частинами другою,третьою, п’ятою - чотирнадцятою статті 352 цього Кодексу.
Стаття 354. Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого
1. Допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності – лікаря.
2. Свідку, який не досяг шістнадцятирічного віку, головуючий роз’яснює обов’язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.
3. До початку допиту законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз’яснюється їхній обов’язок бути присутніми під час допиту, а також право протестувати проти запитань та ставити запитання. Головуючий має право відвести поставлене питання.
4. У випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження).
5. Допит малолітнього або неповнолітнього потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених цією статтею.
Стаття 356. Допит експерта в суді
1. За клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз’яснення висновку. Перед допитом експерта головуючий встановлює його особу та приводить до присяги такого змісту:
"Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов’язки експерта, використовуючи всі свої професійні можливості".
Після цього головуючий попереджає експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
2. Експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони обвинувачення, першою допитує сторона обвинувачення, а експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони захисту, - сторона захисту. Після цього експерту можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представниками та законними представниками, а також головуючим та суддями.
3. Експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.
4. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше експертів для з’ясування причин розбіжності в їхніх висновках, що стосуються одного і того самого предмета чи питання дослідження.
5. Кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновку експерта має право надати відомості, які стосуються знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта.
6. Експерт під час відповідей має право користуватися своїми письмовими та іншими матеріалами, які використовувалися під час експертного дослідження.
