- •2.1. Містобудівельна ситуація.
- •2.2. Історичний аналіз.
- •2.3. Архітектурно-планувальний аналіз об’єкту.
- •2.4. Ландшафтний аналіз.
- •2.5.Урбоекологічний аналіз.
- •2.6.Геоморфологія і гідрологія.
- •3.3. Благоустрій території.
- •2.7.Джерела негативного впливу.
- •3.1. Архітектурно-планувальна та ландшафтно-просторова організація території об’єкту.
- •3.2. Геопластика рельєфу.
- •3.4. Формування насаджень.
- •3.5. Календарний план виконання робіт.
- •3.6.Агротехнічні заходи.
- •3.7. Екологічне обґрунтування проекту та ефективність проектних рішень.
2.3. Архітектурно-планувальний аналіз об’єкту.
Важливим напрямом з вдосконалення даного об’єкту є благоустрій території, що передбачає розмітку дорожньо-стежкової мережі,та встановлення малих архітектурних форм.На даному об’єкті вже є доріжки.
На території об’єкту знаходиться один головний вхід з вулиці Є.Коновальця, а також є ще один вхід із східної сторони. Огорожа з усіх сторін є.Головна доріжка яка йде від головного входу до коледжу, створена з бетону, вона є цілком придатною для її подальшого використання.На території знаходиться корпус, який є сьогодні у досить задовільному стані.Корпус є досить великим, сама будівля є цегляною. Будівля не вирізняється особливою цікавістю та є доволі простою.На ділянці з північної сторони знаходиться туалет. Серед малих архітектурних форм є дерев’яні лавки, які розташовані з обох боків доріжки,що веде до корпусу.
2.4. Ландшафтний аналіз.
Асортимент існуючих насаджень не має таких декоративних властивостей, щоб можна було використати їх як основний композиційний елемент. Тому необхідно ввести зміни в видовий склад існуючих насаджень та збагатити його за допомогою введення нових декоративних видів рослин.
Вцілому ландшафт цієї території є дуже зручним та придатним для проведення робіт з архітектурно-ландшафтного проектування.
Рослинність відіграє дуже важливу роль у створенні мікроклімату об’єкта. На території знаходяться такі види деревних порід як: ялина,туя,каштан та чагарники: вейгела та барбарис. Дерева є досить великими, вони є в задовільному стані.
2.5.Урбоекологічний аналіз.
Клімат.Клімат Болехівщини вважається помірно–континентальним,
вологим,і влітку прохолодний та м‘який взимку.У районі Болехівської міськради впродовж року дмуть переважно північно-західний та південно-східний вітри.
Компактність території Болехівщини відображається на майже одноманітній сумарній кількості опадів і залежно від висоти вони коливаються у межах 800 – 1500 мм. (впродовж року). Загалом, у теплий період року випадає близько 73% опадів, від річної норми. А найбільші дощові літні місяці (червень, липень, серпень), протягом яких випадає близько 44% опадів. Максимум дощів припадає на червень. Такі особливості випадання атмосферних опадів пояснюються впливом Карпат на атмосферні процеси.
Грунти.Вся територія Болехівщини являється складовою Карпатського гірсько-складчастого регіону та Передкарпаття, характеризується складною будовою, складом та властивостями гірських порід. Її гірські породи, перш за все, визначаються умовами утворення основних стратиграфолітологічних формацій від крейдового до сучасного періоду, а їх літифікація, неоднаковою тектонічною та палеогеографічною обстановкою. В результаті тих особливостей сформувались неоднорідні по розчинності та денудаційно-ерозійній стійкості карсто-, зсуво- та селеформуючі породи – від високостійких до особливо слабких. Таким чином, літологічні формації гірських порід, які відрізняються одні від інших складом, станом та основними фізико-механічними властивостями, обумовлюють формування в своїх межах, близьких по генетичних ознаках, шкідливих сучасних екхогенних геологічних процесів, таких, як зсуви, насипи, ерозія, селеві явища, карст.
В межах Болехівщини виділяють два геологічні регіони:
1 - Гірсько-складчасті Карпати.
2 - Передкарпатський прогин.
Які в свою чергу поділяються на геологічні області:
1 - Зовнішні Карпати.
2 - Передкарпатської рівнини.
В межах області Зовнішніх Карпат виділено дві підобласті:
1 - низькогірного рельєфу; 2 - середньовисоких моноклінальних хребтів Сколівських Бескид.
