Зовнішні економічні зв’язки України

Численні міжнародні зв’язки об’єднують країни світу в тісну систему – світове співтовариство, а їх національні економіки – в світове господарство. Світове господарство – це сукупність взаємодіючих національних господарств країн світу, яка функціонує на основі міжнародного поділу праці. Роль в об’єднанні країн – економічні зв’язки(рух товарів, надання послуг, інвестицій, робоча сила, капітал, освіта, культура, обмін інформацією). Національні господарства взаємо-діють у системі світового господарства на основі територіального поділу праці, який проявляється:1.У формуванні господарської спеціалізації території, тобто виробництві певної продукції призначеної для вивозу на інші території. 2.У територіальному обміні товарів – вивезенні продукції галузей спеціалізації і вве-зення продукцій інших галузей. 3.Територіальний поділ праці може бути міра-йонним. Господарську спеціалізацію території визначають як готова продукція (автомобілі) так і її частини (деталі, вузли, агрегати),окрім цього сировина і напівфабрикати (залізна руда, чавун, сталь). Галузями спеціалізації можуть бути галузі матеріального виробництва(промисловість, с/г), а також послуги виробни-чого характеру (будівництво, інженерні, науково-технічні, страхові, транспортні послуги).

Міжнародні економічні відносини проявляються в таких формах: торгівля, кредитування,науково-технічна співпраця, створення спільних підприємств, реалізація проектів на компенсаційній основі, культурна співпраця, туризм.

Зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту, торговий баланс – співвідношення вартості експорту та імпорту. Сальдо торгівлі – різни-ця між вартістю експорту та імпорту.

Кредитно-фінансові відносини – це надання позик і кредитів, експорт та імпорт капіталів. Україна здебільшого є імпортером капіталу, оскільки її можливості вкладати капітал в економіку країн обмежені. Науково-технічна співпраця проявляється в наступних формах:1. Експорт продукції, що презентує досягнення науково-технічного прогресу. Відносять якісь виставки, презентації, впроваджен-ня в діяльність підприємств якихось досягнень.2. Кооперація країн у створенні нової техніки з подальшим її впровадженням та використанням. 3. Спорудження за кордоном заводів або експорт комплексного обладнання при виробництві нової техніки. 4. Модернізація об’єктів за участю закордонних партнерів. 5. Оренда нового обладнання – лізинг. 6. Технічне навчання персоналу країн імпортерів технологій.7. обмін передовими технічними досвідами. 8.Допомога при опануванні нових виробництв. 9. Науково-технічна співпраця в галузі навчання та підвищення кваліфікації наукових кадрів.

Спільне підприємство – розповсюджена форма зовнішньоекономічної діяль-ності, це підприємства зі змішаним капіталом, які окрім економічних вигод у вигляді отримання інвестицій або нових технологій, пом’якшують і політичні проблеми. Сфери створення спільних підприємств в Україні: торгівля, будівництво, туризм. Торгівля інженерно-конструкторськими послугами «інжиніринг» - надання послуг виробничого, комерційного та наукового характеру. Досить розвинутою і перспективною формою зовнішньоекономічної діяльності підприємств України є кооперування виробництва, що поширене у машинобудуванні.

Міжнародне кооперування – це встановлення тісних взаємозв’язків між країна-ми, що спільно виготовляють певну продукцію. Виділяють три види туризму: рекреаційний 70%, науковий 10%, діловий 20%.

Основним завданням зовнішньоекономічної діяльності країн є входження у глобальні та регіональні валютно-фінансові та торговельно-економічні організа-ції. Україна є членом Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку. Окремі країни та території колишнього СРСР об’єднуються в менші угрупування , регіональні : Євразійський економічний союз, Україна стала ініціатором організації формування Чорноморського економічного товариства, до якої входять 11 країн Причорно-мор’я та прилеглих територій.