3. Особливості суспільного устрою та управління грецькими містами – державами.

• Греки зберегли полісну модель суспільного устрою, яка поєднувала місто (як центр політичного життя, ремесла, торгівлі, культури) і хору (сільськогосподарську округу);

• Політичний устрій – рабовласницькі демократичні (Херсонес) або аристократичні (Ольвія) республіки;

• Мали законодавчу владу – народні збори ( приймали участь всі крім жінок, рабів, іноземців)

• Виконавча влада – колегія і магістрати (обрані відкритим голосуванням);

• Управління містом – колегія архонтів – 5 осіб;

• Засади рабовласницького способу виробництва:

  • Ольвія - * карбується власна монета; * активна торгівля (хлібом, хутром);

  • Херсонес - * виноградництво; * рибальство, * рибосоління; * солярний промисел; * торгівля.

  • Пантікапей - * суднобудування; * рибосоління; * виготовлення черепиці; * виробництво гончарного посуду

4. Причини занепаду рабовласницької системи господарювання:

• Внутрішньодержавні суперечності (конфлікти рабів і рабовласників);

• конфлікти з місцевим населенням;

• захист від кочівників.

5. Наслідки занепаду:

• глибока криза – ІІІ ст. до н.е. ;

• Ольвія під скіфами; Тір – знищений фракійцями.

Щоб зберегти своє існування 20 міст – держав об”єдналися в Боспорське царство (480 р. до н.е.)

• ІІ ст. до н.е. - криза ;

• Причина – посилення відцентрових устремлінь знаті; повстання рабів (107 р. до н.е. – Савмака)

6. Релігія – * політеїстична грецька-культ грецьких богів (УІІ-І ст. до н.е.); * культи негрецьких богів поєднуються з грецькими, а в кінці і християнство (І ст. до н.е. – ІУ ст. н.е.)

7. Періодизація античної цивілізації в Північному Причорномор”ї:

І – грецький період – друга половина УІІ ст. до н.е. – І ст. до н.е.;

ІІ – римський – середина І ст. до н.е. – ІУ ст. н.е.

Значення: * на територію Причорномор”я привнесено демократичний полісний устрій і це сприяло становленню державотворчої традиції; * греки не тільки передали прогресивні технології землеробства та ремесла, а й залучили до товарно – грошових відносин; * сприяли розгортанню урбанізації Причорномор”я; * прискорення розпаду родоплемінних відносин у скіфів, сарматів; * варіації античної культури на цій території.

Найдавніші народи на території нашої держави

Кіммерійці: Х-УІІ ст. до н. е.( Дністер-Дон, Кримський, Таманський п-ів) прийшли з Поволжжя. Очолювали союзи племен - царі-вожді. Витіснені скіфами.

Заняття: *кочове скотарство, *виплавка заліза в горні; *виготовлення зброї (мечі, сокири, булави, залізні наконечники стріл), * займалися скловиробництвом.

Відійшли в Передню Азію, вступили в союз з Урарту.

Таври (бик, тур): ІХ – ІІІ ст. до н.е. ( Південний Крим) - залишені згадки Гомером.

Заняття: * скотарство (в горах) ; * землеробство (в долині); * рибальство (побережжя); * ремесла: гончарство, ткацтво.

Виділялася аристократія, яка об”єднала таврів і вела боротьбу проти Херсонеса.

Зберігали самобутність в горах Криму до І ст. н.е.(топоніми: Таврида, Таврія…)

Скіфи УІІ – ІІІ ст до н.е. (Геродот, Арріан - іраномовні племена) розселилися Дунай-Дон, Чорне море - Київ (Тохтимирівська, Мотронинське, Ходосівське городище)

• Державні об”днання ділилося на 3 частини (округи) :

І - царські скіфи (Дніпро-Дон);

ІІ - скіфи-скотарі (Пд. Причорномор”я) кочівники;