1.3. Геологічна будова:
1.3.1. Стратиграфія і літологія.(вставити, те,що отримали для побудови гтн)
1.3.2. Тектоніка.
Територія ДДЗ відповідає українській частині Руської плити і розміщена на Лівобережній Україні. Розмір її становить приблизно 250×500 км2. На півночі вона обмежена Воронезькою антеклізою, на півдні – Українським щитом, на південному сході – складчастими спорудами Донбасу і на північному заході – Прип’ятським прогином. Западина є двоповерховою структурою. Нижній структурний поверх – піздньодевонський рифт, верхній – накладена на нього синекліза. Дніпровсько-Донецький рифт по поверхні докембрійського фундаменту має ширину від 65 км західніше м. Чернігова до 140 км по меридіану м. Полтави. В межах рифту виділяють Прип’ятську западину (на території Білорусі) на Дніпровську западину (на території України), між ними – Брагінсько – Чернігівську сідловину. Остання складена з двох поперечних піднять, розділеною досить глибокою Деснянською западиною. Брагінсько – Чернігівську сідловину можна вважати горстом, який східчасто зчленовується із сусідніми грабенами (Прип’ятським і Дніпровським). Дніпровська западина загальною потужністю до 400 км має глибину від 5…10 км у західній частині до 15…17 км у східній.
Дніпровсько-Донецьку западину виповнюють кілька структурно-стратиграфічних комплексів порід, розділених структурними незгідностями. Девонський та Камʼяновугільно-нижньопермський комплекси (пісковики, аргіліти, вапняки, доломіти, кам’яна сіль, мергелі, ефузивні породи)загальною потужністю від 5 км на заході до 10 км на сході виповнюють рифтову зону, середньокамʼяновугільні та частково нижньокамʼяновугільні породи (пісковики, аргіліти, вапняки, доломіти) вкривають бортову зони. Верхньопермсько – мезозойський та кайнозойський комплекси загальною потужністю 1…3 км (піски, глини, крейда, мергелі) залягають повсюдно, перекриваючи осадові породи рифта і кристалічний фундамент на бортах западини і формуючи плоску та широку (300…400км)депресію, накладену на рифт – Українську синеклізу.
За допомогою регіональних досліджень МСГТ, уточнені основні особливості тектонічної еволюції ДДЗ:
- потужність осадового чохла в найбільш прогнутих частинах дніпровського грабена складає 19 км. Приблизно на меридіані м. Полтави поверхня фундаменту різко занурюється у південно-східному напрямку з глибини 11-12 тис. м до 16-17 тис. м. З цього меридіана спостерігається й різке нарощування потужності кам’яновугільних відкладів з 6 до 8 тис. м;
- підсольовий девонський комплекс і фундамент розбиті постседиментаційними розривними порушеннями з амплітудою від 50 м і більше на блоки невеликої потужності (2-5 км);
- в межах бортових ділянок поверхня фундаменту занурюється в сторону Дніпровського грабена і розбита скидами прямої та зворотної полярності на блоки. В межах кожного борту вік розломів пізньовізейський і ранньопермський (передтріасовий), на північному борті – в основному, передпізньосерпухівський і ранньопермський (передтріасовий).
Описати тектоніку площі проектних робіт. Наприклад:
_________________ площа розташована в центральній (бортовій,прибортовій ) частині ДДЗ.
Дана структура згідно сейсмічних досліджень по відбиваючому горизонту ___________ являє собою _______складку, ускладнену тектонічними порушеннями. Амплітуда _______________
Тектонічні умови _______________площі сприяли утворенню ____________________ покладів.