5. Методи економічних досліджень.

Метод економічної теорії — це сукупність прийо­мів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджу­ються категорії і закони функціонування та розвит­ку економічних систем.

Діалектика як метод базується на використанні законів і принципів філософії, сутність яких полягає у пізнанні економічних явищ і процесів у їхньому зв'язку та взаємозалежності, у стані безперервного розвит­ку, у розумінні того, що накопичення кількісних змін зумовлює зміни якісного стану, що джерелом розвитку є єдність і боротьба протилежностей.

Наукова абстракція як метод полягає в поглибленому пізнанні реальних економічних процесів шляхом виокрем­лення основних, найсуттєвіших ознак сторін певного яви­ща, очищених (абстрагованих) від всього випадкового, не­істотного. Результатами застосування методу наукової аб­стракції є формування понять, економічних категорій, ви­явлення і формування законів.

Аналіз і синтез як метод дослідження застосовується в єдності двох його складових.При аналізі об'єкт дослідження розкладається на скла­дові частини, кожна з яких вивчається окремо; при синтезі відбувається об'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв'язків між ними.

Індукція і дедукція. Індукція — це метод пізнання від окремого до загального, від знання нижчого ступеня до знан­ня вищого ступеня. Дедукція — метод пізнання від загаль­ного до одиничного. Метод індукції і дедукції забезпечує діа­лектичний зв'язок одиничного, особливого і всезагального.

Історичний і логічний методи використовуються еко­номічною теорією для дослідження економічних процесів у єдності. Історичний метод вивчає ці процеси у тій істо­ричній послідовності, в якій вони виникали, розвивалися і змінювалися один за одним у житті. Логічний метод до­сліджує економічні процеси в їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до складного, звільняючись при цьо­му від історичних випадковостей, зигзагів і подробиць, не властивих цьому процесові.

Економічне моделювання — це формалізований опис економічних процесів і явищ (за допомогою математики й економетрики), структура якого абстрактно відтворює ре­альну картину економічного життя. Економічний експеримент — штучне відтворення еко­номічних процесів і явищ з метою вивчення їх за опти­мально сприятливих умов та подальшого практичного впро­вадження. Економічний експеримент дає змогу на практиці перевірити обґрунтованість наукових гіпотез і рекомендацій, щоб попередити помилки і провали в економічній політиці держави.

6. Функції політичної економії.

Політекономія виконує насамперед пізнавальну функцію. Вона покликана вивчати і пояснювати процеси і явища економічного життя суспільства на основі наукового доказу.

Практична функція політичної економії полягає в тому, щоб допомагати людям зрозуміти наше суспільство: описати, пояснити і спрогнозувати економічний прогрес.

Політична економія виконує також ідеологічну функцію. Багато питань політичної економії мають прямий вихід на ідеологічну сферу, зачіпають ідеологічну боротьбу різних суспільних сил, волю яких виражають відповідні партії.

Ще одна функція політекономії — методологічна. Політична економія виступає як теоретичний фундамент цілого комплексу економічних наук — галузевих і функціональних.

Політекономія, а відповідно і екон.теорія, є суспільною, провідною методологічною наукою в системі екон.наук. За словами М.Твена, "знання політекономії – першооснова вмілого керівництва державою". Сама назва"політ.економія" означає мистецтво держ. управління. нар.госп.Якщо виходити з того, що політекономія є ядром екон.науки, то її завдання, що випливає з практичних функцій, є, передусім, обґрунтування наукової основи екон. Політики