8. Вибір текстурного ряду

Текстура - це малюнок поверхні матеріалу. Поверхня матеріалу відображає його фізичні властивості. Відчуття від виду тієї чи іншої текстури пов'язано з рефлекторної пам'яттю, так як текстури оточують людину все життя, людина з ними працює, змінює їх, створює нові. Полірований камінь, дерево, скло, хромований метал, пластмаси - текстур безліч. Навіть один із видів текстури, наприклад дерево, має сотні різновидів: вишня, клен, дуб, тик, тис, мербау, вільха, та інше, а на ринку все більше з'являється нових екзотичних оздоблювальних матеріалів. Кожна з текстур має свій вплив на людину.

Дерево - викликає відчуття тепла, затішку, камінь - твердості, надійності, скло - кріхкості, чистоти, метал - холоду, жорсткості.В цілому текстури можна класифікувати за станом речовини: текучі, пластичні, гнучкі, тверді, крихкі. Текучі - вода, олія. Пластичні - пластилін, тканини, шкіра. Гнучкі - пластмаса, гума. Тверді - сталь, камінь, дерево. Тендітні - скло, чавун, кераміка. Існують і перехідні стани - текуче-пластичні, твердо-гнучкі та інше.

Текстури класифікуються не тільки за станом речовини але й за іншими характеристиками - за міцністю, важкістю, довговічнністю.

За характером поєднання текстури можуть бути контрастними, близькими, ньюансними. Камінь-вода, скло-тканина - контрастні. Тканина-шкіра, гума-пластмаса - близькі. Тканина-тканина, скло-скло - ньюансние. В інтер'єрі застосовуються поєднання різних текстур, які утворюють текстурний ряд (характер взаємодії текстур один з одним). Наприклад: дерево \ дерево - тепле, затишне поєднання, але при великій кількості дерева в інтер'єрі виникає відчуття тісняви й замкнутості (якщо ввести в це поєднання певну кількість скла можна уникнути відчуття замкнутості), скло \ камінь - породжують відчуття крихкості, але одночасно надійності (зайве захоплення склом призводить до відчуття чужорідності, холоду, незахищеності), камінь \ дерево - не надто вигідне поєднання, так як емоції від цих текстур взаємно суперечливі. Дерево \ кераміка - більш вигідне поєднання, так як керамічна плитка за своїм характером м'якше і тепліше каменю.

9. Вимоги до штучного освітлення в житлових приміщеннях. Прийоми освітлення

Існує безліч прийомів, за допомогою яких можна збільшувати, звужувати або розширювати простір у залежності від поставленої мети. Приведемо кілька правил, що варто застосувати на практиці при світловому коректуванні житлових приміщень.

1. Максимальна освітленість стін і застосування при їх обробці матеріалів з гарними відбиваючими властивостями, допоможуть візуально розширити простір, що дуже актуально для невеликих приміщень.

2. При освітленні великих приміщень найкраще використовувати світильники прямого світла.

3. Змінюючи яскравість світла, відбитого від підлоги, стін і стелі, можна коректувати обсяг приміщення.

4. Відбите або розсіяне світло візуально збільшує простір.

5. Зменшити висоту стелі удасться, якщо на ній розташуєте світильники, світлові промені яких будуть спрямовані на стіни, у цьому випадку стеля буде в тіні і візуально знижена.

6. Збільшенням висоти ви доможетеся зворотним прийомом, встановивши на стінах світильники зі спрямованими не нагору променями, яскраво освітлена стеля здаватиметься вищою.

7. Щоб візуально розширити вузький коридор, необхідно розташувати світильники на рівній лінії, уздовж однієї зі стін приміщення. Розташування світильників, що зустрічається часто, коли вони встановлені уздовж середньої лінії стелі, навпаки, звужує простір.

8. Освітлена стіна наприкінці коридору робить його ширшим.

9. Яскраве поперечне світло візуально скорочує довжину.

10. Поглибити перспективу довгого коридору можна за допомогою розміщення на стелі рівного ряду однотипних світильників.

11. Подовжнє освітлення дозволяє витягнути короткий простір.

Правильно організоване освітлення здатне не тільки коректувати геометрію приміщення, але і маскувати те, що потрібно залишити в тіні, а також створювати необхідні акценти в інтер'єрі. Світлове оформлення житлового інтер'єра важливе не тільки для здоров'я очей, воно стимулює роботу головного мозку і сприяє гарному відпочинку. Тому до підбору освітлення для квартири потрібно підходити з усією серйозністю.

Світло змінює не тільки відтінок кольору, але і його яскравість, насиченість. Наприклад, при природному світлі в яскраво освітленій південній кімнаті, кольори здаються соковитішими, насиченими. А увечорі, коли світло менш інтенсивне, кольори втрачають свою яскравість і здаються темнішими. Це явище зміна кольору під впливом різнояскравого світла, учені називають метамерізмом.           Світло можна поділити на світло тепле і холодне. Тепле світло - це білий з жовтим відтінком, він характеризується температурою нижче 3500°с. У тих, що випускають холодне світло (тобто білий з відтінками блакитного) ламп, колірна температура 3500°с-5000°с. Якщо ж колірна температура лампи більше 5000°с, то таке світло називають денним.        Людське око сприймає світло різної температури також по-різному. Тепле світло максимально близьке світлу раннього або вечірнього сонця і тому найбільш сприятливе для біоритму людини. Таке світло характеризується колірною температурою від 3000°с-3400°с. Лампи з такими характеристиками добре використовувати для житлового будинку. Лампи холодного світла з високою колірною температурою доречно використовувати в робочих приміщеннях, кабінетах. Вони стимулюють діяльність людини. Лампи денного світла з температурою зверху 5000°с рідко і обмежено використовуються. В даний час розроблені спеціальні колористичні таблиці, за допомогою яких легко побачити, як змінюється той або інший колір при теплому і холодному освітленні. Так, при теплому світлі жовтий колір стає теплішим і м'якшим, інтенсивні, «кислотні» відтінки розмиваються аж до ніжних пастельних. При холодному освітленні жовте світло стає блідим і сіруватим, як затягненим туманом. Зелений колір при теплому освітленні набуває ніжного салатового відтінку, а холодне світло, за рахунок блакитних відтінків, додає зеленому кольору морської хвилі і стає прозорішим, слабкішим.