- •1.Теоретичні проблеми розуміння предмету і методології теорії держави і права.
- •2.Місце теорії держави та права в системі юридичних наук та її функції.
- •3.Поняття суспільства, громадського суспільства, їх ознаки та структура.
- •4.Проблеми розуміння держави та її ознаки.
- •10.Місце і роль політичних партій в політичній системі суспільства.
- •5.Право і держава: основні аспекти співвідношення.
- •6.Причини та теорії походження держави і їх характеристика.
- •7.Проблеми та характеристика різних типів держав.
- •8.Політична система суспільства: поняття, основні функції та структура.
- •9.Місце і роль держави в політичній системі України.
- •13.Теоретичні проблеми розуміння форми держави та її елементів.
- •14.Поняття та види форми правління, їх характеристика.
- •15.Поняття та види форми державного устрою, їх характеристика.
- •16.Поняття та види форми державного (політичного) режиму
- •17.Особливості елементів форм Української держави.
- •18.Проблеми розуміння механізму держави та його структура.
- •19.Актуальні проблеми розуміння поняття державного апарату, принципів його організації та функціонування.
- •22.Проблеми сучасного право розуміння , характеристика основних концепцій права.
- •23.Проблеми співвідношення об’єктивного та суб’єктивного права.
- •24.Проблеми співвідношення понять джерело та форма права. Види форм права.
- •25.Принципи права та їх характеристика.
- •26.Поняття та види функцій права.
- •27.Проблеми розуміння системи права, її основні елементи та їх характеристика.
- •28.Проблеми розуміння матеріального та процесуального права.
- •29.Проблеми розуміння публічного і приватного права.
- •30.Поняття і види соціальних норм.
- •31.Норми права: поняття, структура, види.
- •36.Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб.
- •37.Місце та роль Основного Закону в системі законодавства.
- •38.Поняття закону, його ознаки та види.
- •42.Інкорпорація: поняття та види.
- •43.Проблеми розуміння правотворчості, її суб’єкти, принципи, стадії.
- •3.За суб’єктом реалізації:
- •45.Проблеми розуміння застосування норм права, його стадії та акти.
- •46.Тлумачення норм права: поняття, види, способи.
- •47.Проблеми поняття актів тлумачення права (інтерпретаційних актів), їх особливості та види.
- •48.Проблеми існування прогалин в законодавстві і шляхи їх усунення.
- •49.Поняття аналогії права та аналогії закону, їх значення.
- •50.Правові відносини: поняття, ознаки та види.
- •51.Поняття та види суб’єктів правовідносин. Співвідношення суб’єкта права і суб’єкта правовідносин.
- •1.Індивідуальні суб'єкти (фізичні особи):
- •52.Зміст правовідносин. Суб’єктивні права та юридичні обов’язки: поняття та структура.
- •53.Поняття і види об’єктів правовідносин.
- •54.Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •55.Проблеми розуміння правової поведінки, їх ознаки та види.
- •56.Поняття та види правомірної поведінки.
- •57.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •58.Склад правопорушення і його характеристика.
- •59.Проблеми розуміння юридичної відповідальності, її ознаки, види і функції.
- •60.Поняття та основні елементи правосвідомості та їх характеристика.
- •61.Правова культура та її характеристика.
- •62.Теоретичні проблеми розуміння механізму правового регулювання, його предмету та методу.
- •63.Проблеми розуміння правової системи. Основні правові системи сучасності ї їх характеристика.
- •64.Актуальні проблеми розуміння законності і правопорядку, їх принципи та гарантії.
- •65.Проблеми розуміння правового статусу особи, його елементи та принципи.
- •66.Актуальні проблеми забезпечення прав та свобод людини і громадянина, його форми та гарантії.
5.Право і держава: основні аспекти співвідношення.
Держава – це політична, територіальна, суверенна організація, яка має державний апарат і здатна робити свої веління обов’язковими для всіх.
Роль державі у існуванні права: 1.завдякі державі формується право; 2.держава забезпечує реалізацію права через органи; 3.держава забезпечує охорону права; 4.держава забезпечує розвиток права.
Право – це сукупність норм (правил поведінки), які мають офіційний характер та встановленні державою, є загальнообов'язковими для всіх учасників суспільних відносин.
Роль права у існуванні держави: 1.право є засобом здійснення державної політики; 2.право визначає межі втручання держави в особисте життя громадян; 3.право закріплює компетенцію державних органів.
6.Причини та теорії походження держави і їх характеристика.
Теорії походження держави:
1.Теологічна теорія була однією з перших теорій походження держави і права і пояснювала їхнє виникнення божественною волею. Її представниками були численні релігійні діячі.
2.Патріархальна теорія. Держава виникає з родини, що розростається з покоління в покоління. Глава цієї родини стає главою держави - монархом.
3.Органічна теорія. Людство виникає як результат еволюції тваринного світу - від нижчого до вищого.
4.Психологічна теорія. Вони пояснювали появу держави і права проявом властивостей людської психіки: потребою підкорятися.
7.Проблеми та характеристика різних типів держав.
Типи держави:
1.Рабовласницький тип. Держава започаткувала рабовласницький тип (присутність диктатури; обмеження особистих прав);
2.Феодальний тип. Закріпачені селяни мали на відміну від рабів певні особисті права, але вони були прикріплені до землі.
3.Буржуазний тип. Її соціальною базою стають приватні підприємці—власники основних засобів виробництва.
4.Соціолістичний тип. Соціалістична держава повинна слугувати народові, базуватися на суспільній власності на засоби виробництва
8.Політична система суспільства: поняття, основні функції та структура.
Політична система суспільства - це держава й недержавні об'єднання громадян, взаємодіючі в процесі цілеспрямованого керування суспільством на основі застосування державної влади.
Політична система – це механізм взаємодії державних і політичних інститутів, політичних відносин.
Структура:
1.Держава, як ядро політичної системи, що здійснюють управління суспільством в цілому;
2.Партії, як організація, що об'єднує громадян одного політичного спрямування.
Функції:
1.формування цілей та завдань суспільства;
2.управлінський вплив на суспільні інтереси;
3.відобреження думок частини суспільства;
4.інформаційне забезпечення політичних цілей.
9.Місце і роль держави в політичній системі України.
10.Місце і роль політичних партій в політичній системі суспільства.
Політична партія – це добровільне об’єднання громадян, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом використання державної влади.
Місце політичної партії: здійснення прямого та зворотного зв’язку між суспільством та державою.
Роль політичних партій: захист інтересів частини суспільства; підтримання розвитку політичних програм; узгодження соціальних інтересів з політичними партіями; формування громадської думки.
11.Проблеми розуміння функції держави та їх класифікація.
Функція держави - це основний напрямок діяльності держави, що розкривають її соціальну сутність і призначення в суспільстві.
Класифікація функцій держави:
1.За соціальним призначенням:
1.1.Основні – діяльність держави, без здійснення яких вона не може нормально розвиватися (функція оборони країни).
1.2.Неосновні – не відіграють важливу роль у функціях держави (зміцнення збройних сил).
2.За сферами діяльності:
2.1.Внутрішні (політична, економічна, соціальна, екологічна);
2.2.Зовнішні (оборона держави, підтримання міжнародних відносин, економічна, політична).
3.За строками виконання функцій:
3.1.Постійні – здійснюються протягом усього часу існування даної держави;
3.2.Тимчасові – здійснюються протягом певного проміжку часу (стихійні лиха).
12.Форми і методи здійснення функцій держави.
Форми здійснення функцій держави:
1.Правотворча - державна діяльність, що виражається в розробці і прийнятті юридичних норм, у яких закріплюються програми діяльності людей.
2.Правовиконавча - державна діяльність, що виражається у вживання заходів по виконанню норм права.
3.Правозабезпечувальна (правоохоронна) - державна діяльність, що виражається головним чином у контролі і нагляді за дотриманням і виконанням норм.
Методи здійснення функцій держав:
1.Правовий метод реалізується за допомогою трьох вищезгаданих форм, а з числа не правових варто виділити: економічні; політичні.
