34. Національно-просвітній рух на українських землях у складі Австро-Угорської імперії: створення та діяльність «Руської трійці», «Просвіти» та Наукового товариства імені т.Шевченка.

"Руська трійця" (1833—1837 рр.) — галицьке літературне угруповання, засновниками якого були студенти Львівського університету Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. Породжене в добу романтизму, воно мало виразно слов'янофільський і будительсько-демократичний характер.

Навколо "Руської трійці" об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Учасники угрупування твердили, що "русини" Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову й культуру. Вони "ходили в народ", записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. 

Істотною заслугою "Руської трійці" було видання альманаху "Русалка Дністровая" (1837 рік, Будапешт), що, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. "Русалку Дністровую" царський уряд заборонив. Гурток "Руська трійця" припинив свою діяльність невдовзі після смерті Маркіяна Шашкевича.

Галицькі громадські діячі поставили перед собою мету довести, що українці – народ з культурними традиціями, який відрізняється як від поляків, так і від росіян. Товариство «Просвіта» виникло в 1868 році в Галичині як противага антиукраїнським течіям у культурному житті. Вона передбачала діяльність народного театру і кінотеатру, проведення народних свят, з'їздів і краєзнавчих походів, організацію книгозбірень, народних музеїв, публічних читалень, книгарень, друкарень та інших підприємств, різних курсів і шкіл.  Масово почали створюватися бібліотеки. У віддалені місцевості книжки надходили безплатно. Важливе місце у просвітній праці посіли виклади і відчити, "курси вищої освіти", курси навчання неписьменних.

Науко́ве товари́ство імені Шевче́нка — всесвітня українська академічна організація, багатопрофільна академія наук українського народу. Рушійна сила формування та розвитку української науки кінця ХІХ - першої половини XX ст. Утворене 1873 року у Львові, як Літературне товариство імені Т. Шевченка.

35.Суспіл ьно-політичні та національні рухи у Наддніпрянщині в першій половині хіх ст.

.Масонство– релігійно-етичний рух, прибічники якого закликали до морального самовдосконалення й об’єднання людей за принципами Свободи, Рівності, Братерства. Хоча масони заявляли про невтручання в політику, вони відігравали помітну роль у революційних та національно-визвольних рухах.У Росію та Україну масони потрапляють наприкінці ХVIII ст.

Масонські організації називалися масонські ложі.

Найвідоміші масонські ложі в Україні

У 1818 р. у Полтаві починає діяти масонська ложа «Любов до істини», одним з членів якої був І.Котляревський.

У 1818 р. у Києві діє «Ложа об’єднаних слов’ян».

У 1819 р. в Україні зборонили масонські ложі.

А по всій Російській імперії масонські ложі та інші таємні організації були заборонені у 1822 р.

Польський національно-визвольний рух

Мета: відновлення незалежності Речі Посполитої.

Поляки вважали Правобережну Україну та Західну Волинь своїми територіями і планували шляхом збройного повстання звільнити ці землі з-під влади Росії та відновити Річ Посполиту.

У1830 – 1831 рр. відбулося польське повстання за відновлення незалежності Польщі, яке було придушене російськими військами.

Українці в своїй більшості не підтримали поляків під час повстання, оскільки на Правобережжі поляки планували відновити лише свою владу.