- •М'язова система (Systema musculare) Загальна будова м’язiв
- •1. Проксимальний сухожилок; 2. Черевце; 3. Дистальний сухожилок.
- •1. Квадратний м’яз; 2. Довгий м’яз; 3. Широкий м’яз; 4. Багаточеревцевий м’яз з сухожилковими переділками (intersectio tendinea).
- •Допоміжний апарат м’язів
- •1. Сухожилок; 2. Нутрощева пластинка піхви сухожилка;
- •3. Пристінкова пластинка піхви сухожилка; 4. Брижа сухожилка; 5. Волокнистий шар.
- •Загальні поняття про біомеханіку м’язів
- •Розвиток скелетних м’язів
- •М’язи спини (musculi dorsi)
- •Поверхневі м’язи спини
- •Контрольні питання:
- •Глибокі м’язи спини
- •Довгi глибокi м’язи спини:
- •Короткi глибокi м’язи спини:
- •Фасцiї спини
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •М’язи грудної клітки
- •Фасції грудної клітки
- •М’язи живота (mm. Abdominis)
- •Фасцiї живота. Топографiя живота
- •М’язи глибокого шару
- •Топографія шиї. Фасція шиї
- •М’язи голови
- •М’язи, які оточують очну щiлину
- •М’язи носа
- •М’язи, які оточують ротову щiлину
- •Жувальні м’язи
- •Фасцiї голови
- •М’язи верхньої кiнцiвки
- •М’язи плеча
- •М’язи кисті
- •Топографiя і фасцiї верхньої кiнцiвки
- •Сухожилковi пiхви кистi
- •М’язи нижньої кiнцiвки
- •Фасції нижньої кінцівки
- •Синовіальнi пiхви стопи
- •М’язи грудної клітки
- •Фасції грудної клітки
- •М’язи живота (mm. Abdominis)
- •Фасцiї живота. Топографiя живота
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •М’язи глибокого шару
- •Топографія шиї. Фасція шиї
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •М’язи голови
- •М’язи, які оточують очну щiлину
- •М’язи носа
- •М’язи, які оточують ротову щiлину
- •Жувальні м’язи
- •Фасцiї голови
- •Контрольні питання:
- •М’язи глибокого шару
- •Топографія шиї. Фасція шиї
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •М’язи голови
- •М’язи, які оточують очну щiлину
- •М’язи носа
- •М’язи, які оточують ротову щiлину
- •Жувальні м’язи
- •Фасцiї голови
- •Контрольні питання:
- •М’язи верхньої кiнцiвки
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •М’язи плеча
- •М’язи кисті
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •Топографiя і фасцiї верхньої кiнцiвки
- •Фасцiї м’язiв грудного поясу
- •Сухожилковi пiхви кистi
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •Перелік практичних навичок
- •Перелік практичних навичок
- •М’язи нижньої кiнцiвки
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •Топографія нижньої кінцівки
- •Фасції нижньої кінцівки
- •Синовіальнi пiхви стопи
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
Топографія шиї. Фасція шиї
Розрiзняють чотири дiлянки шиї: задню, передню, груднинно-ключично-соскоподiбну і бічну (див. мал. 12).
В regio cervicalis anterior розташовується медіальний трикутник шиї, trigonum cervicis mediale. Він обмежований: зверху – краєм тiла нижньої щелепи, присередньо – передньою серединною лiнiєю, ззаду – переднiм краєм груднинно-ключично-соскоподiбного м’яза.
В медіальному трикутнику шиї видiляють:
а) пiднижньощелепний трикутник;
б) сонний трикутник;
в) м’язовий трикутник;
г) підборідний трикутник.
Пiднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) обмежований зверху: краєм тiла нижньої щелепи, спереду i знизу – переднiм черевцем двочеревцевого м’яза, ззаду i знизу – заднiм черевцем двочеревцевого м’яза. Тут знаходиться піднижньощелепна слинна залоза.
Язиковий трикутник Пирогова (trigonum lingualae). Він розташований в піднижньощелепному трикутнику. Він обмежений: спереду - заднім краєм щелепно-під’язикового м’яза, ззаду - сухожилком заднього черевця двочеревцевого м’яза, зверху – під’язиковим нервом. Дном трикутника є ппід’язиково-язиковий м’яз, вще якого розташовується язикова артерія.
Сонний трикутник (trigonum caroticum) обмежований: зверху та спереду – заднiм черевцем двочеревцевого м’яза, знизу і спереду – верхнiм черевцем лопатково-пiд’язикового м’яза, ззаду – переднiм краєм груднинно-ключично-соскоподiбного м’яза. В цьому трикутнику проходить судинно-нервовий пучок шиї.
М’язовий трикутник (trigonum musculare) обмежований: присередньо – середньою лiнiєю шиї, ззаду та зверху – верхнiм черевцем лопатково-пiд’язикового м’яза, ззаду i знизу – переднiм краєм груднинно-ключично-соскоподiбного м’яза. Хірургічний достум до трахеї.
Пiдборiдний трикутник (trigonum submentale) обмежований: переднiми черевцями обох двочеревцевих м’язiв (правого та лiвого) i пiд’язиковою кiсткою (мал. 97). Тут знаходяться пудборідні лімфатичні вузли.
Мал. 97. Трикутники шиї, вигляд з лівого боку:
1. trigonum submandibulare;
2. trigonum caroticum;
3. trigonum omotracheale;
4. trigonum sternocleidomastoideum;
5. trigonum omotrapezoideum;
6. trigonum omoclaviculare;
7. trigonum submentale.
Груднинно-ключично-соскоподiбна дiлянка (regio sternocleidomastoidа), розташована в межах однойменного м’яза. В нiй видiляють малу надключичну ямку (fossa supraclavicularis minor) – між двома ніжками груднинно-ключично-соскоподiбного м’яза i ключицею. У проекцiї цієї ямки проходить дiафрагмовий нерв. Тут визначається “френiкус-симптом”. Позитивний “френiкус-симптом” (бiль у разі натискання пальцем у цій ямці) справа свiдчить про захворювання жовчного мiхура, жовчних проток, печiнки.
Бічну дiлянку шиї (regio cervicalis lateralis) обмежовує: спереду – заднiй край груднинно-ключично-соскоподiбного м’яза, ззаду – переднiй край трапецiєподiбного м’яза, знизу – ключиця.
У цій ділянці видiляють два трикутники: лопатково-ключичний трикутник і лопатково трапецієподібний трикутник.
Лопатково-ключичний трикутник (trigonum omoclaviculare) або велика надключична ямка : спереду – заднiм краєм груднинно-ключично-соскоподiбного м’яза, зверху – нижнiм черевцем лопатково-пiд’язикового м’яза, знизу – ключицею. Тут формуються стовбури плечового сплетення.
Лопатково-трапецієподібний трикутник (trigonum omotrapesoideum) обмежований: спереду – заднiм краєм груднинно-ключично-соскоподiбного м’яза, знизу – нижнiм черевцем лопатково-пiд’язикового м’яза, ззаду – переднім краєм трапецієподібного м’яза. В цьому трикутнику виходять гілки шийного сплетення.
Глибокі топографічні утворення шиї:
Переддрабинчастий простір, міждрабинчастий простір і драбинчасто-хребтовий трикутник.
Переддрабинчастий простір (spatium antescalenum) обмежений: спереду - грудино-під’язиковим та груднино-щитподібним м’язом, ззаду – переднім драбинчастим м’язом, знизу - першим ребром. В цьому просторі розташовується підключична вена.
Міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) обмежений : спереду - переднім драбинчастим м’язом,зсзаду - середнім драбинчастим м’язом, знизу - першим ребром. В ньому розташовуються підключична артерія і плечове сплетення.
Драбинчасто – хребтовий трикутник, або трикутник хребтової артерії ( trigonum scaleno-vertebrale seu trigonum a. vertebralis), обмежений: медіально – довгим м’язом шиї, латерально – передннім драбинчастим м’язом, знизу – умовною горизонтальною лінією,що йде від горбика переднього драбинчастого м’яза на I ребрі до пересічення з хребтом.
Фасції шиї 1. Перша фасція - поверхнева фасція шиї (fasciae superficialis), огортає шию у вигляді футляра, утворюючи піхву для підшкірної м'язи шиї. 2. Друга фасція - поверхневий листок власної фасції шиї (lamina superficialis fasciae propriae). Вона охоплює всю шию у вигляді футляра, приростає до остистих відростків шийних хребців і до під'язикової кістки. Йдучи вгору від під'язикової кістки, друга фасція утворює піхву для піднижньощелепної залози і для надпід'язикових м'язів. Приростаючи до краю нижньої щелепи, фасція продовжується на обличчя в фасцію жувального м'яза і в фасцію привушної залози. Донизу від під'язикової кістки, друга фасція проходить попереду від підпід'язикових м'язів і приростає до зовнішньої поверхні ручки груднини і до ключиці. Прямуючи в латеральний бік, друга фасція, розщеплюючись, утворює піхву для грудинно-ключично-соскоподібного і трапецієподібного м'язів. Йдучи назад, вона приростає до остистих відростків шийних хребців. Від другої фасції відходять два відроги Пирогова, які приростають до поперечних відростках шийних хребців. 3. Третя фасція шиї - глибокий листок власної фасції шиї (lamina profunda fasciae propriae). Вона натягнута між під'язикової кісткою, обома лотково-під'язиковвими м’язами. Третя фасція утворює піхви для підпід'язикових м'язів і приростає до задньої поверхні рукоятки грудини. Цю фасцію ще називають шийне вітрило, або апоневроз Ріше. 4. Четверта фасція - внутрішньошийна фасція (fascia endocer-vicaiis). Вона має 2 листки: а) пристінокову пластинку (lamina parietalis) і б) вісцеральну пластинку (lamina visceralis). а) Пристінкова пластинка четвертої фасції охоплює у вигляді загального покриву всі органи шиї і утворює піхву для судинно- нервового пучка шиї (сонної артерії, блукаючого нерва, внутрішньої яремної вени). б) Вісцеральна пластинка четвертої фасції утворює капсули для внутрішніх органів шиї: гортані, трахеї, глотки, стравоходу, щитоподібної залози. 5. П'ята фасція - предхребтова фасція (fascia prevertebral is). Починається від базилярній частини потиличної кістки і спускається спереду від тіл шийних хребців і предхребтової групи м'язів, приростає до поперечних відростках шийних хребців. Йдучи вниз, п'ята фасція переходить у грудну порожнину, продовжуючись там у внутрішньогрудну фасцію. Прямуючи в латеральні сто рони, п'ята фасція утворює піхви для драбинчастих м'язів, судинно-нервового пучка (підключична артерія, плечове сплетення, підключична вена), по ходу якого вона переходить в пахївову ямку, де переходить в пахвову фасцію. Міжфасціальні простори шиї мають важливе практичне зна чення: 1. Надгруднинний міжапоневротичений простір (spatium interaponeuroficum suprastemale). Він розташований над ручкою груднини і обмежений другою і третьою фасціями. У ньому зна ходяться клітковина і яремна венозна дуга (arcus venosus juguli). 3. Бічний закуток (recessus lateralis) Грубера, який утворений другою і третьою фасціями і знаходиться позаду нижнього відділу грудино-ключично-соскоподібного м'яза. Це сліпий виворіт, що сполучається з надгрудинним міжапоневротнчним простором. 4. Предвісцеральний простір (spatium previsceraie). Воно обмежене листками четвертої фасції і розташоване спереду від гортані і трахеї, обмежене третьою і четвертою фасціями. Це простір сполучається з верхнім средостінням. 5. Передтрахейний простір (spatium pretracheale) є частиною предвісцерального простору. Воно обмежено: ззаду - трахеєю, покритою вісцеральною пластинкою четвертої фасції, спереду - пристінковою пластинкою четвертої фасції і розташованими спереду від неї підпід'язиковими м'язами: груднинно-під'язиковий і грудинно-щитоподібний. Це простір сполучається з верхнім і переднім средостінням і має практичне значення: гній може з предтрахейного простору поширитися в верхнє і переднє середостіння. У предтрахейном просторі розташовуються: перешийок щитоподібної залози, клітковина, a. thyroidea ima, plexus thyroideus impar, предтрахеальні і паратра-хеальнs лімфатичні вузли. 6. Позадeвісцеральний простір (spatium retrovisceraae). Він знаходиться позаду глотки і стравоходу, обмежений четвертою та п'ятою фасціями і сполучається з верхнім і заднім сереостннямі, що має практичне значення: гній при заглотковому абсцесі може поширитися в заднє середостіння. 7. Передхребтовий простір (spatium prevertebrale) обмежений: спереду - п'ятою фасціею, ззаду - тілами шийних хребців. У ньому розташовуються передхребтові м'язи. Він має практичне значення - тут накопичується гній притуберкульозному уражені ший хребців так званих «натічних» холодних абсцесах. 8. Судинно-нервовий піхву (vagina vasonervosa) представляє собою піхву по ходу судинно-нервового пучка шиї, обмежена парієтальним листком четвертої фасції. 9. Простір навколо груднинно-ключично-соскоподібного м'яза, утворюється другою фасцією.
10. Позадунижньощелепна ямка (fossa retromandibularis) знаходиться між заднім краєм нижньої щелепи та соскоподібним відростком. Тут розташовується привушна залоза.
Фасції шиїза міжнорадною номернклатурою.
Шийна фасція (fascia cervicalis) має три пластинки: поверхневу, передтрахейну і передхребтову (мал. 98).
Поверхнева пластинка (lamina superficialis) покриває шию з усiх боків i формує фасцiальнi пiхви для груднинно-ключично-соскоподiбного i трапецiєподiбного м’язiв. Унизу, на межi мiж тулубом і шиєю вона прикрiплюється до ключицi та ручки груднини, а вгорi - до нижнього краю тіла нижньої щелепи. Ззаду на шиї поверхнева пластинка утворює пiхву для трапецiєподiбного м’яза i продовжується разом з ним у фасцiю спини, закiнчується в потиличнiй дiлянцi голови.
Вище від пiд’язикової кiстки поверхнева пластинка покриває одним листком надпiд’язикову групу м’язiв, на обличчi фасцiя переходить у жувальну i привушну фасцію (facsia masseterica, fascia parotidea); другим листком переходить на щiчний м’яз i зовнiшню поверхню глотки, покриваючи їх пiд назвою щічно-глоткової фасції (fascia buccopharyngea). Відповідає другі фасції за Шевкуненко.
Передтрахейна пластинка (lamina pretrachealis) розташована тiльки в нижньому передньому вiддiлi шиї, трапецiєподiбної форми, найбiльше розвинена мiж лопатково-пiд’язиковими м’язами й утворює пiхви для кожного м’яза всiєї групи пiдпiд’язикових м’язiв (груднинно-пiд’язикового, груднинно-щитоподiбного, щито-пiд’язикового та лопатково-пiд’язикового). Під час скорочення лопатково-пiд’язикових м’язiв передтрахейна пластинка напружується у виглядi паруса, сприяючи вiдтоку кровi по венах шиї. Внизу передтрахейна пластинка прикріплюється до заднього краю ручки груднини. Між передтрахейною та передхребтовою пластинками, ближче до ручки груднини розташований надгруднинний простір (spatium suprasternale), в якому проходить яремна венозна дуга. Відповідає треті і четверті фасції за Шивкуненнко.
Мал. 98. Фасція шиї. горизотальний розріз шиї на рівні VII шийного хребця.
1. lamina superficialis;
2. lamina prevertebralis;
3. lamina prevertebralis;
4. m. sternohyoideus;
5. m. trapezius;
6. spatium suprasternale;
7. oesophagus;
8. larynx.
Передхребтова пластинка (lamina prevertebralis) розташована позаду вiд глотки, покриває спереду м’язи, що розташовані ближче до хребта й утворює пiхви для драбинчастих м’язiв, продовжується вгору до зовнiшньої основи черепа. Вiд задньої стiнки глотки вона вiдокремлена добре розвиненим шаром пухкої клiтковини. Донизу передхребтова пластинка переходить у внутрiшньогрудну фасцію (fascia endothoracica) a по обидва боки – в пахвову фасцiю (fascia axillaris).
Важливою особливiстю фасцiї шиї є те, що вона, утворюючи пiхви вен, тiсно зв’язана з її стiнками сполучнотканинними тяжами, якi запобiгають спаданню стінок вен у разі поранень. Відповідає п’ятій фасції по Шивкуненко.
