- •Кафедра металургії чавуну методичні вказівки
- •Оку «бакалавр»
- •1 Теми для самостійної роботи студентів
- •1.1 Сировинні матеріали і паливо доменної плавки
- •1.1.1 Залізні та марганцеві руди
- •1.1.1.1 Загальна характеристика залізняку
- •1.1.1.2 Марганцеві руди
- •1.1.1.3 Оцінка якості залізних і марганцевих руд
- •1.1.2 Флюси. Замінники руд і флюсів
- •Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:
- •1.1.3 Паливо доменної плавки
- •Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:
- •1.2.2 Окускування залізорудної сировини
- •1.2.2.1 Агломерація
- •1.2.2.2 Виробництво окотишів
- •Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:
- •1.3 Виробництво чавуну. Доменний процес
- •1.3.1 Рух матеріалів і газів у доменній печі
- •Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:
- •1.3.2 Нагрів шихти, видалення вологи і розкладання вуглекислих сполук
- •Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:
- •1.3.3 Відновлення оксидів заліза
- •Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:
- •1.3.4 Відновлення марганцю, кремнію й інших елементів
- •Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:
- •1.3.5 Утворення шлаку. Десульфурація чавуну
- •Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:
- •1.3.6 Процеси в горні печі. Теплообмін у печі
- •Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:
- •1.3.7 Методи інтенсифікації доменного процесу
- •Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:
- •1.3.8 Продукти доменної плавки
- •Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:
- •1.4 Безкоксова металургія заліза
- •Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:
- •2 Контрольні завдання
- •Перелік посилань
Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:
1. Основні сировинні матеріали доменної плавки.
2. Основні різновиди залізняку.
3. Призначення і різновиди доменних флюсів.
4. Склад пустої породи залізняку.
5. Родовища залізних і марганцевих руд України.
6. Домішки залізняку.
1.1.3 Паливо доменної плавки
Вимоги, що пред'являються до доменного палива. Кокс, як основний вид доменного палива, його функції в доменній печі. Вугільна база коксохімічного виробництва. Хімічний склад і технічний аналіз коксу, міцність коксу. Формований кокс. Застосування газоподібного, рідкого і пилоподібного палива у доменній плавці.
Коксом називають твердий залишок термічної обробки певних сортів кам'яного вугілля без доступу повітря при температурі 1000-1100°С. У доменній печі він виконує наступні основні функції: джерела тепла, відновника, розпушувача шихти. До твердого палива доменної плавки пред'являються наступні вимоги: висока газопроникність насипної маси і механічна міцність, висока теплота згоряння, висока горючість, мінімальний вміст шкідливих домішок, відносна доступність і низька вартість.
Для отримання коксу використовується вугілля різних марок, найбільшою опікуваністю з яких володіють коксівні і жирні.
Повний хімічний аналіз коксу, як правило, не визначають, обмежуючись так званим технічним аналізом, у ході якого визначають вміст у коксі золи, сірки і летючих речовин. У коксі міститься 8-12% золи; 0,5-1,8% сірки, 0,7-1,2% летючих речовин, інше (80-88%) - вуглець. Механічну міцність коксу оцінюють за наслідками випробувань у барабані.
Основними фізико-хімічними властивостями коксу є реакційна здатність (швидкість взаємодії коксу з диоксидом вуглецю), горючість.
Для скорочення витрати коксу на виплавку чавуну застосовують замінники: природний газ, мазут, пиловугільне паливо. Новим перспективним видом твердого палива доменної плавки є формований кокс.
Література: [1, с. 18-29; 2, с. 18-29; 3, с. 61-66; 4, с. 252-253]
Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:
1. Вимоги до якості коксу.
2. Вплив якості коксу на техніко-економічні показники доменної плавки.
3. Замінники коксу в доменній плавці.
4. Особливості отримання формованого коксу.
1.2 ПІДГОТОВКА ЗАЛІЗНЯКУ ДО ДОМЕННОЇ ПЛАВКИ
1.2.1 Дроблення і подрібнення. Грохочення і класифікація.
Збагачення. Усереднювання
Вплив підготовки сировини на показники доменної плавки. Дроблення і подрібнення. Грохочення і класифікація. Збагачення залізних і марганцевих руд. Випалення залізняку і вапняку. Усереднювання.
Підготовка сировини поліпшує техніко-економічні показники доменної плавки за рахунок наступних чинників:
1) збагачення залізняку знижує кількість пустої породи, яка вноситься в піч, знижує кількість шлаку, що, у свою чергу, приводить до зниження питомої витрати коксу на виплавку чавуну, збільшує продуктивність доменних печей;
2) окускування дрібного залізняку і концентратів їх збагачення підвищує газопроникність стовпа шихтових матеріалів, тобто поліпшує газодинамічні умови доменного процесу. Це дозволяє збільшити кількість дуття і підвищити продуктивність доменних печей.
Таким чином збагачення і окускування є основними операціями підготовки залізняку до доменної плавки, які здійснюється після ряду попередніх операцій: дроблення, грохочення, усереднювання й ін.
Розмір шматків здобутої залізної руди досягає 1,2-1,5 м. Дроблення руди проводять в декілька стадій: крупне - до максимального розміру шматків 100-300 мм, середнє - 40-60 мм, дрібне - 3-5 мм, тонке - менше 1 мм. Для крупного і середнього дроблення використовують щічні і конусні дробарки. Дрібне дроблення здійснюють у молоткастих або валкових дробарках. Багатий залізняк дробиться до отримання шматків розміром 40-60 мм. Більш тонке подрібнення необхідне тільки для бідних руд. Тонке дроблення або подрібнення здійснюється в барабанних млинах трьох типів: кульових, стрижньових і млинах самоподрібнення. В кульових і стрижньових млинах подрібнення руд проводиться роздавлюванням і стиранням часток руди кулями або стрижнями, завантаженими в барабан спільно з рудою при обертанні останнього. В млинах самоподрібнення шматки руди подрібнюються при взаємодії між собою при обертанні в барабані.
Розділення або сортування матеріалів по крупності часток на механічних ситах називається грохоченням, а сортування їх по крупності при вільному падінні в потоці рідини або газу називається класифікацією. Класифікацією розділяються частки, які мають розмір менше 1-3 мм.
Для підвищення вмісту заліза і зниження вмісту пустої породи, а іноді і шкідливих домішок бідні руди піддаються збагаченню. В результаті збагачення одержують два продукти: концентрат - продукт збагачення руд з максимально високим вмістом корисного елемента і мінімальним вмістом пустої породи, і хвости - продукт збагачення руд з максимальним вмістом пустої породи і мінімальним вмістом корисного елемента.
Всі способи збагачення засновані на відмінності фізичних властивостей рудного мінералу і пустої породи. Нижче перераховані основні способи збагачення: промивка, гравітаційні методи збагачення, флотація і магнітна сепарація.
Ціль усереднювання - зниження коливання хімічного складу і фізичних властивостей матеріалів, тобто стабілізація їх якості. Зміна хімічного складу і фізичних властивостей шихтових матеріалів погіршує техніко-економічні показники доменної плавки, приводить до розладу ходу доменних печей.
При складуванні руди в бункерах і на складах повинні дотримуватися певні правила. Наприклад, пошарове завантаження руди в бункери, а не послідовне їх заповнення. Формування штабелів завантаженням руди горизонтальними шарами, а розбирання руди з штабелю вертикальними шарами. Сучасний усереднювальний склад обладнаний спеціальними машинами для укладання руди в штабель і вантажними машинами для забирання руди з штабелю.
Література: [ 1, с. 43-66; 2, с. 65-75; 3, с. 31- 48]
