Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СРС_Выр процесы (мет чугуна).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
283 Кб
Скачать
☆

Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:

1. Основні сировинні матеріали доменної плавки.

2. Основні різновиди залізняку.

3. Призначення і різновиди доменних флюсів.

4. Склад пустої породи залізняку.

5. Родовища залізних і марганцевих руд України.

6. Домішки залізняку.

1.1.3 Паливо доменної плавки

Вимоги, що пред'являються до доменного палива. Кокс, як основний вид доменного палива, його функції в доменній печі. Вугільна база коксохімічного виробництва. Хімічний склад і технічний аналіз коксу, міцність коксу. Формований кокс. Застосування газоподібного, рідкого і пилоподібного палива у доменній плавці.

Коксом називають твердий залишок термічної обробки певних сортів кам'яного вугілля без доступу повітря при температурі 1000-1100°С. У доменній печі він виконує наступні основні функції: джерела тепла, відновника, розпушувача шихти. До твердого палива доменної плавки пред'являються наступні вимоги: висока газопроникність насипної маси і механічна міцність, висока теплота згоряння, висока горючість, мінімальний вміст шкідливих домішок, відносна доступність і низька вартість.

Для отримання коксу використовується вугілля різних марок, найбільшою опікуваністю з яких володіють коксівні і жирні.

Повний хімічний аналіз коксу, як правило, не визначають, обмежуючись так званим технічним аналізом, у ході якого визначають вміст у коксі золи, сірки і летючих речовин. У коксі міститься 8-12% золи; 0,5-1,8% сірки, 0,7-1,2% летючих речовин, інше (80-88%) - вуглець. Механічну міцність коксу оцінюють за наслідками випробувань у барабані.

Основними фізико-хімічними властивостями коксу є реакційна здатність (швидкість взаємодії коксу з диоксидом вуглецю), горючість.

Для скорочення витрати коксу на виплавку чавуну застосовують замінники: природний газ, мазут, пиловугільне паливо. Новим перспективним видом твердого палива доменної плавки є формований кокс.

Література: [1, с. 18-29; 2, с. 18-29; 3, с. 61-66; 4, с. 252-253]

Питання для самоконтролю засвоєння матеріалу:

1. Вимоги до якості коксу.

2. Вплив якості коксу на техніко-економічні показники доменної плавки.

3. Замінники коксу в доменній плавці.

4. Особливості отримання формованого коксу.

1.2 ПІДГОТОВКА ЗАЛІЗНЯКУ ДО ДОМЕННОЇ ПЛАВКИ

1.2.1 Дроблення і подрібнення. Грохочення і класифікація.

Збагачення. Усереднювання

Вплив підготовки сировини на показники доменної плавки. Дроблення і подрібнення. Грохочення і класифікація. Збагачення залізних і марганцевих руд. Випалення залізняку і вапняку. Усереднювання.

Підготовка сировини поліпшує техніко-економічні показники доменної плавки за рахунок наступних чинників:

1) збагачення залізняку знижує кількість пустої породи, яка вноситься в піч, знижує кількість шлаку, що, у свою чергу, приводить до зниження питомої витрати коксу на виплавку чавуну, збільшує продуктивність доменних печей;

2) окускування дрібного залізняку і концентратів їх збагачення підвищує газопроникність стовпа шихтових матеріалів, тобто поліпшує газодинамічні умови доменного процесу. Це дозволяє збільшити кількість дуття і підвищити продуктивність доменних печей.

Таким чином збагачення і окускування є основними операціями підготовки залізняку до доменної плавки, які здійснюється після ряду попередніх операцій: дроблення, грохочення, усереднювання й ін.

Розмір шматків здобутої залізної руди досягає 1,2-1,5 м. Дроблення руди проводять в декілька стадій: крупне - до максимального розміру шматків 100-300 мм, середнє - 40-60 мм, дрібне - 3-5 мм, тонке - менше 1 мм. Для крупного і середнього дроблення використовують щічні і конусні дробарки. Дрібне дроблення здійснюють у молоткастих або валкових дробарках. Багатий залізняк дробиться до отримання шматків розміром 40-60 мм. Більш тонке подрібнення необхідне тільки для бідних руд. Тонке дроблення або подрібнення здійснюється в барабанних млинах трьох типів: кульових, стрижньових і млинах самоподрібнення. В кульових і стрижньових млинах подрібнення руд проводиться роздавлюванням і стиранням часток руди кулями або стрижнями, завантаженими в барабан спільно з рудою при обертанні останнього. В млинах самоподрібнення шматки руди подрібнюються при взаємодії між собою при обертанні в барабані.

Розділення або сортування матеріалів по крупності часток на механічних ситах називається грохоченням, а сортування їх по крупності при вільному падінні в потоці рідини або газу називається класифікацією. Класифікацією розділяються частки, які мають розмір менше 1-3 мм.

Для підвищення вмісту заліза і зниження вмісту пустої породи, а іноді і шкідливих домішок бідні руди піддаються збагаченню. В результаті збагачення одержують два продукти: концентрат - продукт збагачення руд з максимально високим вмістом корисного елемента і мінімальним вмістом пустої породи, і хвости - продукт збагачення руд з максимальним вмістом пустої породи і мінімальним вмістом корисного елемента.

Всі способи збагачення засновані на відмінності фізичних властивостей рудного мінералу і пустої породи. Нижче перераховані основні способи збагачення: промивка, гравітаційні методи збагачення, флотація і магнітна сепарація.

Ціль усереднювання - зниження коливання хімічного складу і фізичних властивостей матеріалів, тобто стабілізація їх якості. Зміна хімічного складу і фізичних властивостей шихтових матеріалів погіршує техніко-економічні показники доменної плавки, приводить до розладу ходу доменних печей.

При складуванні руди в бункерах і на складах повинні дотримуватися певні правила. Наприклад, пошарове завантаження руди в бункери, а не послідовне їх заповнення. Формування штабелів завантаженням руди горизонтальними шарами, а розбирання руди з штабелю вертикальними шарами. Сучасний усереднювальний склад обладнаний спеціальними машинами для укладання руди в штабель і вантажними машинами для забирання руди з штабелю.

Література: [ 1, с. 43-66; 2, с. 65-75; 3, с. 31- 48]

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]