- •1. Охорона праці як соціально-технічна дисципліна.
- •2. Предмет охорони праці.
- •3. Зв'язок охорони праці з іншими науками.
- •4. Стан охорони праці в Україні та інших країнах.
- •5. Невиробничий травматизм.
- •6. Професійна захворюваність.
- •7. Основні етапи розвитку вчення про охорону праці.
- •8. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •10. Гранично допустима концентрація речовини.
- •11. Небезпечна зона. Небезпечні обставини.
- •9. Праця та її види.
- •12. Аварія. Катастрофа. Стихійне лихо.
- •13. Травма. Травматизм.
- •14. Надзвичайні ситуації, їх класифікація та координуючі органи.
- •15. Законодавчі акти, що встановлюють і регламентують основні положення з охорони праці в Україні.
- •16. Питання охорони праці в Конституції України.
- •17. Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю та їх значення для охорони трудових прав працівників.
- •18. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та його значення для охорони трудових прав працівників.
- •19. Міжнародні нормативно-правові акти з охорони праці.
- •21. Права працівників при укладанні трудового договору щодо охорони праці.
- •22. Обов'язки роботодавця (керівника) щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •23. Обов’язки працівника за трудовим договором.
- •24. Тривалість робочого часу на підприємстві та тривалість відпочинку.
- •25. Права працівників на пільги: компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •26. Особливості охорони праці жінок.
- •27. Особливості охорони праці неповнолітніх.
- •28. Особливості охорони праці інвалідів.
- •29. Загальні поняття про нормативно-правові акти з охорони праці. Система стандартів безпеки охорони праці.
- •30. Міжгалузеві та галузеві державні нормативні акти з охорони праці.
- •31. Нормативні акти з охорони праці на окремих виробничих об’єктах.
- •32. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці.
- •33. Поняття управління охороною праці.
- •34. Положення Кабінету Міністрів України щодо управління охороною праці в державі.
- •35. Повноваження Держпромгірнагляду.
- •36. Повноваження Міністрів щодо управління охороною праці – див. 34 питання.
- •37. Повноваження місцевих державних адміністрацій щодо управління охороною праці в галузі.
- •38. Система управління охороною праці на виробництві.
- •39. Задачі управління охороною праці на виробництві.
- •40. Планування робіт з охорони праці. Методи управління охороною праці.
- •41. Управління охороною праці на підприємстві.
- •42. Основні функції служби з охорони праці на підприємстві.
- •43. Повноваження служби з охорони праці на підприємстві.
- •44. Комісія з питань охорони праці на підприємстві.
- •45. Навчання з питань охорони праці.
- •46. Інструктажі з питань охорони праці.
- •47. Стажування, дублювання та допуск до роботи працівників.
- •48. Професійний добір та його медичний нагляд.
- •49. Державний нагляд за охороною праці.
- •50. Громадський контроль за охороною праці.
- •51. Відшкодування громадянам збитків, завданих порушенням умов праці.
- •52. Основні групи причин виробничого травматизму та професійних захворювань.
- •53. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •54. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •55. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань та отруєнь.
- •56. Розслідування та облік аварій.
- •57. Визначення збитків, пов’язаних із втратою працездатності при порушенні умов праці.
- •58. Аналіз і прогнозування травматизму і професійних захворювань.
- •59. Колективні засоби захисту від дії шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища.
- •60. Індивідуальні засоби захисту від дії шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища.
- •61. Фізична та розумова діяльність людини.
- •62. Стомлення, його причини та психофізіологічні механізми.
- •63. Перевтома, її механізми, ступінь розвитку та засоби профілактики.
- •64. Поняття про гігієну праці та її основні завдання.
- •65. Зміст поняття «виробнича санітарія».
- •66. Фактори трудової діяльності та умови праці.
- •67. Робоче місце і робоча зона та санітарно-гігієнічні вимоги до них.
- •68. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих факторів і їх характеристика.
- •69. Хімічні фактори повітряного середовища і працездатність людини.
- •70. Шкідливі речовини та їх класифікація за характером впливу на організм людини.
- •71. Вплив мікроклімату на організм людини. Параметри, якими характеризується мікроклімат.
- •72. Принципи нормування мікроклімату. Оптимальні, допустимі і граничні норми показників температури і вологості повітря та швидкості його руху.
- •73. Заходи і засоби, за допомогою яких здійснюється нормалізація параметрів мікроклімату.
- •74. Класифікація шкідливих речовин за ступенем небезпечності.
- •75. Вплив пилу на організм людини.
- •76. Теплообмін людини з навколишнім середовищем. Захист організму людини від перегрівання й охолодження.
- •77. Загальне уявлення про вентиляцію виробничих приміщень.
- •78. Природна вентиляція та її види.
- •79. Механічна вентиляція.
- •80. Основні вимоги до системи вентиляції.
- •81. Повітряні завіси.
- •82. Кондиціонування повітря.
- •83. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •84. Виробниче освітлення та його види.
- •85. Характеристика природного освітлення та вимоги до нього.
- •86. Штучне освітлення та його джерела.
- •87. Виробниче, чергове, зовнішнє, аварійне та охоронне освітлення.
- •88. Нормування штучного освітлення.
- •89. Електромагнітне випромінювання, його дія на людину і засоби захисту.
- •90. Інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання, їх дія на організм і засоби захисту.
- •91. Лазерне випромінювання та його дія на організм людини і засоби захисту.
- •92. Іонізуюче випромінювання та його дія на організм людини.
- •93. Захист від дії іонізуючого випромінювання.
- •94. Шум та його вплив на організм людини, нормування шуму.
- •95. Заходи та засоби, які застосовують для захисту від шуму.
- •96. Інфра- та ультразвук, їх вплив на організм людини, нормування та заходи і засоби захисту від їх шкідливої дії.
- •97. Вібрація та її вплив на організм людини. Види вібрації залежно від виду джерела виникнення та способу дії на організм людини.
- •98. Заходи та засоби, які застосовуються для захисту від вібрації.
- •99. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, а також до виробничих і допоміжних приміщень.
- •101. Безпечність виробничого устаткування.
- •100. Санітарно-захисні зони.
- •102. Безпечність виробничих процесів.
- •103. Технічні засоби безпеки, їх класифікація та вимоги до них.
- •104. Сигнальні пристрої та знаки безпеки.
- •105. Загальна характеристика посудин, що працюють під тиском.
- •106. Експлуатація та зберігання посудин, що працюють під тиском.
- •107. Заходи і засоби безпеки при роботі з посудинами, що працюють під тиском.
- •108. Основні причини нещасних випадків при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •109. Безпека підйомно-транспортного обладнання.
- •110. Технічний огляд та випробування вантажопідйомних кранів.
- •111. Технічна безпека при використанні автотранспорту.
- •112. Поняття про електробезпеку. Основні причини небезпечних випадків за впливу електроструму.
- •113. Електротравма. Класифікація електротравм, види опіків.
- •114. Електричний удар та його характеристика за ступенем дії.
- •115. Надання долікарської допомоги при електроударі.
- •116. Фактори, що впливають на дію електричного струму на людину.
- •117. Поняття про відчуттєвий, відпускаючий і невідпускаючий електричний струм.
- •118. Небезпечне ураження людини електричним струмом. Напруга дотику, напруга кроку.
- •119. Засоби електробезпеки. Заземлення, занулення, захисне відключення, захисне розділення мереж.
- •120. Кольорова гама ізоляції проводів як спосіб сигналізації про можливу небезпеку дії електричного струму.
- •121. Ізолюючі, огороджувальні та запобіжні електрозахисні засоби.
- •122. Статична електрика та захист від неї.
- •123. Атмосферна електрика та захист від неї.
- •124. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень з еом.
- •125. Вимоги безпеки до еом та устаткування.
- •126. Організація робочого місця та вимоги розміщення еом.
- •127. Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження еом.
- •128. Вплив еом на стан здоров’я працівників та користувачів.
- •129. Режим праці та відпочинку працівників еом.
- •130. Поняття про пожежу. Основні причини пожеж.
- •131. Негативні наслідки пожеж.
- •132. Обставини, які сприяють виникненню та розповсюдженню пожеж.
- •133. Горіння та його характеристика.
- •134. Різновиди горіння.
- •135. Здатність речовини і матеріалів до загоряння.
- •136. Стадії розвитку пожежі.
- •137. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі.
- •138. Поділ речовин за горючістю. Їх характеристика.
- •139. Пожежовибухонебезпечні зони.
- •140. Пожежна безпека і пожежна профілактика.
- •141. Система попередження пожеж.
- •142. Установки автоматичної пожежної сигналізації та їх характеристика.
- •143. Протипожежний захист.
- •144. Засоби пожежогасіння.
- •145. Вогнегасники.
- •146. Вогнестійкість будівель, споруд та шляхи її підвищення.
- •147. Евакуація людей з приміщень.
- •148. Забезпечення пожежної безпеки підприємств з наявністю піротехнічних виробів.
- •149. Піротехнічні вироби спеціального призначення, їх характеристика та правила безпеки при їх використанні.
- •150. Вимоги до піротехнічних виробів, їх транспортування, складування та зберігання.
109. Безпека підйомно-транспортного обладнання.
На вантажопідйомних машинах забороняється працювати: не атестованим особам; у випадках, якщо не призначені особи, відповідальні за справний стан і безпечне проведення робіт; після закінчення терміну технічного огляду; до усунення порушень, указаних у приписах органів нагляду; за браку захисного заземлення. Перед початком роботи вантажопідйомних кранів потрібно провести контрольні рухи механізмів і гальм. Підйом і спуск вантажів краном здійснюється за встановленими сигналами. Вантаж має переноситися без ривків, забороняється переносити вантаж над службовими приміщеннями та перебувати під піднятим вантажем. Шахти ліфтів повинні мати огорожу з всіх боків і на усій висоті. Для попередження можливості відкривання дверей шахт і ліфтів при русі обладнують блокувальні контакти. Керування вантажними ліфтами має бути зовнішнім. При використанні для транспортування вантажів самохідних візків, електрокарів, штабелеукладачів слід забезпечити їх звуковою сигналізацією, надійними гальмами, справність яких перевіряється перед початком робіт. Швидкість руху самохідних механізмів усередині складських приміщень не може перевищувати 6 км/год. при русі по головних проходах і 3 км/год. — при русі по допоміжних. Перед початком роботи на пересувних конвеєрах і транспортерах перевіряється правильність їх установки і стійкість. Установлюють їх так, щоби було передбачено проходи вздовж транспортера завширшки не менше ніж 1 м. Під час роботи транспортера стрічка або пластинчастий настил мають завантажуватись рівномірно, вага одного місця, а також вага вантажу, що встановлений на транспортері, має не перевищувати допустимих показників. Не можна виправляти на ходу нестійко встановлений вантаж, а також вантаж, що застряг. Вимикати електродвигун можна лише після того, як вантаж, що перемішується, повністю зійде зі стрічки. Перед роботою талів, блоків, лебідок, тельферів механізми уважно оглядають. Прикріплювати стропи до вантажу слід дуже акуратно. Перебувати під вантажем у момент його підйому категорично забороняється. До експлуатації вантажопідйомних машин допускаються особи від 18 років, навчені за програмами, затвердженими органами проф. освіти, й атестовані кваліфікаційною комісією.
110. Технічний огляд та випробування вантажопідйомних кранів.
Технічний огляд здійснюється з метою встановлення, що вантажопідйомна машина знаходиться у справному стані, який забезпечить її безпечну експлуатацію. Крім цього перевіряють правильність установлення вантажопідйомної машини і дотримання регламентованих правилами габаритів. Розрізняють повний і частковий технічний огляд. Повний технічний огляд кранів включає огляд їх стану, статичне і динамічне випробування під навантаженням. При частковому технічному огляді здійснюють тільки огляд вантажопідйомних машин без випробування їх вантажем. Повний технічний огляд кранів здійснюється перед введенням їх у експлуатацію (первинний технічний огляд) і періодично один раз на три роки, а ті крани, що рідко використовуються, один раз на п’ять років. Частковий технічний огляд всіх вантажопідйомних машин мас здійснюватися один раз на 12 місяців.
Статичне випробування проводиться навантаженням, що на 25 % перевищує вантажопідйомність крана і мас на мсті перевірку його міцності і міцності окремих елементів, а для стрілових кранів також вантажну стійкість. Динамічне випробування крана здійснюється після позитивних результатів статичного випробування. При динамічному випробуванні під навантаженням перевіряють дію всіх механізмів крана і його гальма. Динамічне випробування здійснюється вантажем, що на 10 % перевищує вантажопідйомність крана, або робочим вантажем, маса якого дорівнює вантажопідйомності крана.
Періодичне і позачергове випробування кранів, що мають одну або декілька вантажних характеристик, проводиться у положенні, що відповідає найбільшій вантажопідйомності крана. Після установки на кран нового стрілового обладнання, випробування проводиться у положенні, що відповідає найбільшій вантажопідйомності крана при встановленому обладнанні. При періодичному повному технічному огляді стрілового самохідного крана з установленим стріловим обладнанням, статичне і динамічне випробування виконується з цим обладнанням.