- •Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
- •Водогосподарські об’єкти України та їх характеристика
- •Природоохоронні об’єкти та їх характеристика
- •Проектування арматури, що забезпечує надійну роботу закритої зрошувальної системи
- •Наукові засади розвитку зрошення земель в Україні
- •Класифікація зрошувальних систем
- •Основні причини підтоплення територій
- •Принципи реалізації комплексних моделей оптимізації проектних розв’язань
- •З’єднання труб з фасонними частинами та арматурою. Розробка деталювальних схем закритої зрошувальної мережі
- •Інженерні заходи захисту територій і населених пунктів від підтоплення
- •Причини виникнення паводків і повеней
- •Сапр, як основа реалізації оптимізаційного підходу при проектуванні вго
- •Інженерні заходи захисту територій від затоплення
- •Структура побудови комплексних моделей оптимізації за різнорідними критеріями
- •Регулювання русел річок
- •Структурна модель меліоративної системи, як складної природно-техногенної системи
- •Вибір місця для створення штучної водойми, яка накопичує місцевий стік
- •Види дренажу для захисту території від підтоплення. Береговий дренаж
- •Класифікація закритих зрошувальних систем та трубопроводів на закритих зрошувальних системах
- •Види дренажу для захисту територій від підтоплення. Головний дренаж
- •Технічний стан зрошувальних систем в Україні та шляхи його покращення
- •Площинний дренаж. Кільцеві схеми дренажу. Пристінковий дренаж
- •Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
- •Типи ґрунтової ерозії та причини її виникнення
- •Гідротехнічні протиерозійні споруди та їх призначення
- •Еколого-економічні аспекти підвищення ефективності гідромеліорацій
- •Гідрологічні розрахунки при проектуванні протиерозійних споруд
- •Проектування арматури, що забезпечує надійну роботу закритої зрошувальної мережі
- •Проектування та розрахунок водозатримуючих валів-канав
- •Вибір місця для створення штучної водойми, яка накопичує місцевий стік для зрошення. Визначення основних параметрів цієї водойми
- •Труби та фасонні частини, з яких монтуються зрошувальні трубопроводи
- •Накопичувачі промислових відходів. Класифікація накопичувачів
- •Греблі та огороджувальні дамби накопичувачів промислових відходів
- •Класифікація закритих зрошувальних систем та трубопроводів на закритих зрошувальних системах
- •Екологічно-безпечне збереження відходів на основі комплексу інженерно-меліоративних заходів
- •Труби та фасонні частини, з яких монтуються зрошувальні трубопроводи
- •Захист територій і водних об’єктів від локальних забруднювачів на основі комплексу інженерно-меліоративних заходів
- •Технічний стан зрошувальних систем України та шляхи його поліпшення
- •Захист грунтів від ерозії
- •Проектування споруд на закритій зрошувальній мережі
Природоохоронні об’єкти та їх характеристика
Природоохоронними називаються споруди та заходи призначенні для повного або часткового захисту від негативних наслідків від природних та антропогенних впливів на природнє середовище.
До природоохоронних заходів входять: правові, організаційні, технічні, економічні, містобудівні, санітарно-гігієнічні, лісомеліоративні та інші.
Основні природоохоронні заходи:
Природоохоронні споруди та заходи охорони та раціонального використання водних ресурсів (станції біологічної очистки стічних вод, очисні споруди, поля зрошення, системи водопостачання із закритим циклом), заходи з ліквідації самовиливних свердловин; заходи для покращення стану водосховищ, природних водойм, регулювання русел річок, розчищення русел; заходи для забезпечення повторного використання дренажно-скидних вод і поліпшення їх якості.
Природоохоронні споруди і заходи для захисту атмосферного повітря.
Природоохоронні споруди і заходи для охорони та раціонального використання земель (водно-вітрова ерозія).
Природоохоронні споруди і заходи для захисту лісових ресурсів (протипожежна безпека, благоустрій навколо).
Природоохоронні споруди і заходи для захисту надр (рекультивація земель).
Меліорація земель.
Організаційно-господарські заходи: використання найменш небезпечних форм пестицидів та мінеральних добрив; організація польових та грунтозахисних сівозмін. Агротехнічні заходи: прийоми обробітку грунту, які забезпечують максимальне поглинання опадів. Агролісо-меліоративні заходи: система насаджень на водозборі. Гідротехнічні заходи – водозатримуючі та водорозподільчі канали, розпилювачі стоку.
Проектування арматури, що забезпечує надійну роботу закритої зрошувальної системи
Гідротехнічна трубопровідна арматура – це устаткування, що встановлюється на насосних станціях і зрошувальних трубопроводах для забезпечення водорозподілу і підтримання необхідних витрат та тиску як в цілому на системі, так і по окремим її елементах.
По принципу дії арматуру поділяють на чотири основних види: запірну, регулюючу, запобіжну та аераційну.
Запірна арматура призначена для закриття і відкриття прохідного отвору зрошувального трубопроводу. До неї відносяться засувки, затвори та крани. Засувки та затвори розміщують на розподільчому трубопроводі біля насосної станції та через 1,5 км, а також на початку кожного зрошувального (поливного трубопроводу).
Регулююча арматура (регулятори тиску, витрати) призначена для направленої зміни параметрів робочого середовища (тиску, витрати) шляхом часткового перекриття прохідного отвору. До неї відносяться регулятори тиску та регулятори витрати, які частіше всього влаштовують перед дощувальними машинами, або на початку зрошувальних трубопроводів.
Запобіжна арматура призначена для забезпечення автоматичного захисту зрошувальних трубопроводів від аварійних змін тиску і інших параметрів зрошувальної мережі. До неї відносяться запобіжні та затворні клапани. Найбільш поширеними є: гасник гідравлічного удару ГУМ-100 (встановлюється біля насосної станції разом з дощувачем); клапан захисний запобіжний КЗГ-120 (встановлюється в кінці зрошувального трубопроводу, до 120л/с); пристрій ПСУ-100 (діаметром до 500 мм); запобіжний клапан-вантуз КВ (виконує функції як вантуза так і запобіжного клапана, встановлюється в кінці зрошувального трубопроводу).
Аераційна арматура призначена для автоматичного випуску надлишку повітря із трубопроводів під час їх роботи, або впуску повітря для попередження утворення в них вакууму.
До аераційної арматури відносяться вантузи та клапани впуску-випуску повітря КВВП, клапани впуску і защемлення повітря КВЗП. Вантузи ВМ-50та ВМ-100 встановлюють як на розподільчих так і на зрошувальних трубопроводах в переломних точках рельєфу. Клапан КВВП виконує функції вантуза, а також має можливість випускати більший об’єм повітря, встановлюється в найбільш високій точці розподільчого трубопроводу. Клапан КВЗП призначений для автоматичного впуску і защемлення повітря в місцях розриву суцільності потоку, найчастіше розміщують в кінцевій точці розподільчого трубопроводу, яка йде на підйом.
Крім перерахованої арматури на трубопроводах влаштовуються гідранти – пристрої, або комплекси пристроїв, що призначені для подачі води з підземних трубопроводів до дощувальних машин. Гідранти поділяються на гідранти-водовипуски, гідранти-водовипуски кінцеві, гідранти зі скидним пристроєм та кінцеві гідранти зі скидним пристроєм, гідранти з вантузом та гідранти з вантузом кінцеві.
Білет №3
