1. Проектування та розрахунок зволожувальних каналів і колекторів осушувально-зволожувальних систем

2. Класифікація зрошувальних систем

Зрошувальні системи поділяються за декількома ознаками (класифікаціями).

Класифікація зрошувальних систем за геоморфологічним розташуванням: передгірні; долинні; системи вододільних рівнин та плато.

На передгірних системах водозабір здійснюється безпосередньо із водного джерела без насосної станції. Головні канали розташовані вздовж або під гострим кутом до напрямку похилу місцевості.

На долинних системах водозабір застосовують безгреблевий або з механічним підйомом. Магістральний канал відходить з похилом меншим похилу річки.

На вододільних системах рівнин та плато водозабір здійснюють з механічним водопідйомом. Магістральний канал проходить по вододілу з двостороннім командуванням.

В Україні переважають системи вододільних рівнин і плато. Тому зрошувальні системи споживають велику кількість електроенергії, що є однією із причин скорочення зрошуваних площ останніми роками.

Класифікація зрошувальних систем за конструкцією зрошувальної мережі: відкриті; закриті; комбіновані.

На відкритих системах всі елементи зрошувальної мережі виконані у вигляді відкритих каналів або лотків.

На закритих системах всі елементи зрошувальної мережі виконані із напірних або безнапірних трубопроводів.

На комбінованих системах зрошувальну мережу частково виконують у вигляді каналів, а інша частина у вигляді трубопроводів. Як правило, великі водоводи (магістральні) зі значними витратами будують у вигляді каналів із покриттям, а внутрішньогосподарську мережу з меншими витратами – у вигляді закритих трубопроводів.

Класифікація за способом водоподачі: самопливні; з механічним водопідйомом; самопливно-напірні.

На самопливних системах вода подається із джерела зрошення самопливно. В цьому випадку, необхідно щоб джерело зрошення знаходилось вище по відмітках відносно зрошуваного масиву.

На системах з механічним водопідйомом джерело зрошення розташоване нижче зрошуваної площі, і подача води здійснюється насосною станцією.

На самопливно-напірних системах вода самопливом транспортується за рахунок напору, що створюється природним похилом місцевості.

За ступенем капітальності зрошувальні системи поділяють на: стаціонарні; напівстаціонарні; пересувні.

На стаціонарних системах водозабірні споруди, насосні станції, зрошувальна мережа та поливна техніка займають постійне положення.

На напівстаціонарних системах водозабірні споруди, насосні станції та зрошувальна мережа займають постійне положення, а поливна техніка переміщається по полю в процесі поливу.

На пересувних системах всі елементи – насосна станція, зрошувальна мережа (розбірна) і поливна техніка – в процесі поливу переміщається з позиції на позицію.

Білет №4

1. Проектування та розрахунок захисних дамб польдерних систем

2. Розрахунок режиму зрошення та параметрів зрошувальної мережі на культурних пасовищах

Білет №5

1. Конструктивні особливості зрошувальних систем на культурних пасовищах

2. З’єднання труб з фасонними частинами та арматурою. Розробка деталювальних схем закритої зрошувальної мережі

Монтування арматури на трубопроводах. Азбестоцементні та залізобетонні труби не можуть безпосередньо приєднуватись до арматури, тому застосовують патрубки ПВГ і ПРГ для приєднання арматури на з/б трубопроводах, ПФГ-для монтування арматури на а/ц трубопроводах.

Монтування фасонних частин на трубопроводах. Фасонні частини приєднуються до сталевих труб зварюванням чи, на муфтах. До а/ц труб фасонні частини - за допомогою муфт. З/б труби з фасонними частинами - за допомогою з'єднань втулка-розтруб.

З'єднання труб з різних матеріалів:

а/ц зі стальними - з'єднуються на муфтах ;

з/б зі стальними - за допомогою патрубків ПВГ, ПРГ;

з/б з а/ц - за допомогою патрубків ПВГ, ПРГ.

При розробці проектної документації на будівництво зрошувальної системи обов’язково складаються деталювальні схеми ЗЗМ та специфікації фасонних частин і арматури.

Деталювальна схема складається з метою:

- підбору всіх фасонних частин, арматури і труб, необхідних для монтування трубопроводу;

- для уточнення пікетажного положення вузлів з арматурою;

- для складання специфікації.

Вихідні дані для складання деталювальних схем:

- план ЗЗМ;

- поздовжні профілі;

- типові проектиз розмірами споруд, фасонних частин і арматури;

• типові проекти на фасонні частини;

Специфікація фасонних частин і арматури складається на основі деталювальної схеми з метою визначення загальної довжини труб, кількості фасонних частин та арматури для кожного з трубопроводів та системи в цілому.

Специфікація використовується при складанні кошторисів і при складанні відомості матеріалів га обладнання.

Послідовність складання деталювальної схеми:

• розбиваємо трубопровід на характерні ділянки; встановлюємо довжину фасонних частин на окремій ділянці, встановлюємо кількість труб для монтування ділянки, встановлюємо довжину патрубка, завдяки якому довжина змонтованого трубопроводу і розрахункового будуть співпадати, заповнюємо специфікацію фасонних частин і арматури.

Білет №6