- •1.Мова, функції мови. Закон про мови в Україні
- •2.Норми сучасної української літературної мови
- •3.Класифікація стилів мови
- •4.Особливості офіційно-ділового стилю
- •5.Документ як основний носій офіційно-ділового стилю. Класифікація документів
- •6.Реквізити документа та основні вимоги до його оформлення
- •15.Передача на письмі ненаголошених голосних звуків
- •2. Чергування голосних
- •17.Засоби милозвучності української мови
- •16.Чергування голосних і приголосних
- •1. Чергування приголосних
- •18.Спрощення приголосних
- •22.Правопис і відмінювання українських прізвищ, імен, імен по батькові
- •23.Розділові знаки при звертанні
- •26.Однорідні члени речення
- •27.Відокремлені члени речення
- •28.Правопис не і ні з різними частинами мови
- •30.Правопис складних, складноскорочених слів й абревіатур. Графічні скорочення
- •31.Правопис префіксів і суфіксів у практиці професійного спілкування
- •Тема 12. Способи словотвору. Правопис деяких префіксів та
- •32.Правопис відмінкових закінчень іменників другої відміни в родовому відмінку
- •33.Уживання великої літери
- •35.Пряма мова. Діалог
- •36.Розділові знаки в складному реченні
- •37.Кома, крапка з комою, тире в складносурядному реченні
- •38.Кома в складнопідрядному реченн
- •39.Безсполучникове речення як тип складного речення. Кома, крапка з комою, тире, двокрапка в безсполучниковому реченні
- •40.Кома, крапка з комою, тире, двокрапка в складних синтаксичних конструкціях
- •41.Уживання багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів і паронімів у діловому стилі Синонiми
- •Види синонімів
- •Приклади вживання синонімів
- •Антоніми
- •Омоніми
- •Пароніми
- •Приклади вживання паронімів
2.Норми сучасної української літературної мови
Українська літературна національна мова сформувалася на основі найбільш уніфікованого й поширеного діалекту, в основі якого лежать середньонаддніпрянські говірки, але увібрала в себе і найважливіші елементи інших діалектів України. Літературна мова - це нормована мова з погляду лексики, граматики, орфографії, орфоепії (тобто це певні критерії вживання слів та речень). Мовна норма - це сукупність загальновизнаних, кращих, найпридатніших мовних засобів, що вважаються правильними на певному історичному етапі. Лексична норма - це відбір словесних засобів, які сприяють встановленню певного мовного стилю. Орфографічна - це орієнтація в написанні на останнє видання "Українського правопису" та на нормативні словники. Граматична - це вибір правильних словоформ, а також правила побудови речень та словосполучень, орфоепічна й акцентна - це правила вимови і наголосу.
Літературна мова має дві форми вживання:
1) писемну, пов'язану з усіма названими нормами, крім орфоепічної та акцентної;
2) усну - розмовно-літературний стиль, що включає всі норми, крім орфографічної.
Норми літературної мови - це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному і писемному мовленні.
Норми літературної мови |
Регулюють правильність |
Приклади |
Орфоепічні |
вимови звуків, звукосполучень, наголошення слів |
[веидец,:а], [шчи'пйти], [ноушу], [к'іхтї], [іиноо%]9 позйочі, добрддій |
Орфографічні |
написання слів |
пів'яблука, пів-Європи, бриньчати, деренчати |
Лексичні |
вживання слів у властивих їм значеннях, правильне поєднання слів |
будь-яке (любе - непр.) питання, випрасував (погладив - непр.) одяг, наступна (слідуюча - непр.) зупинка |
Граматичні |
творення слів, уживання форм слів, побудови слів і речень |
по містах і селах (по містам і селам - непр.), згідно з наказом, відповідно до наказу (згідно наказу - непр.), найбільший (самий більший - непр.) |
Стилістичні |
використання мовних засобів, властивих певному стилю |
Ти (з якого питання - непр.) чому плачеш? Серед проблем, якими займається колектив, чільне місце (займає - непр.) посідає... |
Пунктуаційні |
вживання розділових знаків |
Це можех й так, а може, й ні. |
Літературна мова - це вища форма вияву національної мови, відшліфована форма загальнонародної мови, якій властиві: багатофункціональпість, унормованість, стандартність, уніфікованість, розвинена система стилів.
Вона обслуговує всі сфери діяльності суспільства (матеріально-виробничу, державну, культуру, радіо і телебачення, пресу, освіту, науку, художню літературу, побут людей); е засобом вираження національної культури, національної самосвідомості українців.
Найголовніша ознака літературної мови - це її унормованість, властиві їй норми.
ЯКИМ має бути мовлення |
ЯК цього домагатися |
Змістовним |
Продумай тему й основну думку висловлювання; розкривай тему повністю, але без зайвих слів, не пиши того, чого не розумієш |
Послідовним |
Говори зв'язно, логічно, за написаним або продуманим планом (тезами), не перестрибуй з одного на інше. Дбай про переходи ("місточки"), висновки, узагальнення |
Багатим |
Уникай повторів, банальностей, порожніх фраз, користуйся різноманітними, але зрозумілими тобі мовними засобами, не повторюй тих самих слів, однакових речень, уникай одноманітності, однакової структури речень |
Точним |
Добирай найточніші слова, чітко формулюй думку, за потреби звернися до тлумачного, синонімічного словника |
Виразним |
Виділяй найважливіші слова, висловлюй своє ставлення до того, про що говориш |
Правильним |
Дотримуйся мовних норм (правильної вимови, побудови речень) |
Доцільним |
Умій оцінити ситуацію спілкування і засоби, які найкраще підходять для неї. Завжди враховуй, з ким розмовляєш, з якою метою, де |
Образним |
Підбирай слова і речення, які яскраво, емоційно можуть впливати на слухача |
Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив (Сократ). Хто ясно думає, той ясно і говорить (Буало). Чудова думка втрачає всю свою цінність, коли вона погано висловлена ( Вольтер ).
Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша й мова.
Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови... (М. Рильський).