2. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською. Вибір синоніма під час перекладу

Науково-технічне перекладання можна визначити як перекладання текстів, що містять певну інформацію про наукові та технічні досягнення. Науково-технічне перекладання здійснюється в три етапи:

• знайти загальну логіку викладення матеріалу оригінального тексту;

• подумати, як і автор, над проблемою, намагаючись зрозуміти її сутність;

• правильно передати зміст оригіналу, підібравши найбільш точні еквіваленти термінів і загальновживаних слів.

Знайти загальну логіку викладення наукової думки досить важливо, бо саме розуміння структури тексту, його логічних зв’язків (які є визначальною рисою наукового тексту) перешкоджатиме появі невідповідностей у перекладі. Щоб зрозуміти сутність тексту оригіналу, слід спиратися на свій попередній досвід роботи з науково-технічною літературою, на сукупність знань і уявлень про світ. Правильно передати зміст оригіналу – це означає виконати адекватний і повноцінний переклад, який точно відтворював би наукову інформацію, що міститься в оригіналі.

До науково-технічного перекладу висуваються такі вимоги:

• переклад має бути точним, але не буквальним або дослівним, бо останній, як правило, найбільш неточний. Перекладаються не окремі слова оригіналу, а його зміст. Як вже зазначалося вище, слова набувають певного значення лише в контексті, і лише завдяки контексту можна точно з’ясувати зміст оригіналу. Адекватне передання змісту оригіналу є визначальною вимогою до науково-технічного перекладу;

• ясність і чіткість – це безумовна вимога до науково-технічного перекладу. Подвійний зміст у науково-технічному перекладі неприпустимий, його стиль має повністю відповідати формально-логічному стилю мови науково-технічної літератури. Реалізувати цю вимогу, тобто зробити ясний і чіткий переклад, можна лише тоді, коли буде повністю з’ясовано зміст оригіналу;

• науково-технічний переклад має бути стислим. Зайві слова перешкоджають опануванню змісту перекладу, а лаконічність робить його прозорим і зрозумілим;

• літературна грамотність перекладу – це відповідність нормам мови перекладу. Розкриваючи цю вимогу, слід зауважити, що літературно-грамотним уважається той переклад, в якому відсутні форми та звороти, природні для мови оригіналу, але небажані для мови перекладу. Наявність таких помилок у тексті перекладу ускладнює його розуміння.

Ці вимоги є головними вимогами до науково-технічного перекладу. Лише той переклад, який відповідає ним, може вважатися повноцінним і адекватним.

Часто під час перекладання науково-технічних текстів з російської мови на українську виникають труднощі, пов’язані з правильним вибором українського терміна або загальновживаного слова. Це може статися в тих випадках, коли у російській мові для кількох понять існує один багатозначний термін (слово), а в українській мові йому від­повідає не один термін (слово), а декілька. Щоб уникнути таких помилок, слід уточнювати значення подібних слів у словниках, а також звертати особливу увагу на контекст, в якому знаходяться ці слова. Наведемо приклади.

Слово «граница» у російській мові має такі значення: 1) «то, что разделяет территории соседних государств»; 2) «то, что разделяет что-либо от чего-то, линия раздела; до­пустимая норма чего-либо дозволенного, последняя, крайняя степень проявления чего-либо». Відповідно цим зна­ченням в українській мові вживаються слова «кордон» і «межа». Отже, «граница Украины» перекладатиметься як «кордон України», а в інших випадках слову «граница» відповідатиме в українській мові слово «межа»: межа множини, межа відводу, межа нарізі тощо.

Російський термін «емкость» перекладається україн­ською мовою як ємність, місткість, посудина. Термін «єм­ність» уживається у фізиці на позначення величини, що характеризує нагромадження заряду, напр., ємність акумулятора, в обчислювальній техніці – на позначення характеристики запам’ятовувального пристрою, носія да­них, каналу зв’язку, напр., ємність у байтах, ємність дисплея. Термін «місткість» у математиці позначає характеристику математичних об’єктів, напр., місткість множини, місткість області. Крім того, він також ужива­ється в значенні показника, що характеризує споживання або вміст ресурсів, напр., місткість барабана, фільт­ра. Під словом «посудина» розуміють місткість – виріб, призначений для вміщування чого-небудь, напр., гідро-посудина.

Термін «жорсткість» уживається в механіці, де позна­чає здатність тіла або конструкції чинити опір деформу­ванню, слабку залежність технічної характеристики від ін­ших параметрів (жорсткість конструкції, жорсткість щодо згинання). Термін «твердість» у хімії позначає ха­рактеристику концентрації певних домішок у розчині (тимчасова твердість води, карбонатна твердість). А в російській мові на позначення всіх цих понять використо­вується один термін – «жесткость», напр.: жесткость конструкции, жесткость воды.

У термінологічних словосполучення жидкая фаза и жидкий продукт слово «жидкий» українською мовою пе­рекладатиметься по-різному, а саме: рідинна фаза, рідкий продукт, тому що в першому випадку рідинний – це той, що має властивість текти й приймати форму посудини, в якій знаходиться, а в другому випадку рідкий – це негус­тий, розведений, напр.: рідкий ліс, рідкий кисіль.

Російський термін «масло» і похідний від нього термін «масляний» в українській мові має кілька відповідників: масло, олія, олива і відповідно – масляний, олійний, оливний. Кожний із цих відповідників має своє значення. Отже, масло – це харчовий продукт, який є концентратом молочного жиру і який виробляють, збиваючи вершки або сметану (вершкове масло, топлене масло), масляний – при­значений для масла, виготовлений на маслі, який стосу­ється масла (масляна плівка, масляний крем). Олія – жи­рова речовина, яку добувають з деяких рослин, переважно з їх насіння або плодів (кукурудзяна, гірчична олія, рідинна олія), олійний – той, що призначено для олії, який міс­тить олію, виготовлений на олії, розчинений на олії, сто­сується олії (олійна фарба, олійні лаки). Олива – рідинний продукт мінерального, синтетичного походження, а також результат перероблення деревної смоли, який використо­вують для консервації виробів, як електроізоляційний ма­теріал і для технологічних потреб (газотурбінна олива, компресорна олива), оливний – призначений для оливи, який працює на оливі, заправлений оливою, який стосу­ється оливи (оливна система, оливний фільтр). Крім того, термін «масляний» перекладається українською мовою також як масний, якщо вказує на таку ознаку, як насичений жиром, напр., масна пляма.

Багатозначне російське слово «область» в українській мові має п’ять відповідників: галузь, ділянка, зона, об­ласть, царина. Слово «галузь» позначає певну сферу ви­робництва, науки тощо, напр.: галузь інформації, га­лузь науки. Ділянка – це окрема частина поверхні, площі, простору, яку використовують з якою-небудь метою або відокремлюють за якою-небудь ознакою, напр.: базо­ва ділянка, ділянка пам’яті. Слово «зона» в українській мові використовується у значенні простору, у якому по­ширюється будь-яке явище, що характеризується певними рисами, особливостями, напр.: зона поширення. У га­лузі біології термін «зона» позначає місце розташування якого-небудь внутрішнього органа людини або тварини, напр.: зона серця. Частину території країни, матери­ка, а також адміністративно-територіальні одиниці в дея­ких країнах називають областю, напр.: Харківська область. Термін «область» використовується в матема­тиці, де він називає скінченну частину простору або по­верхні, напр.: область дисперсії. Під словом «цари­на» розуміють сферу діяльності, коло занять, уявлень (ца­рина знань).

Російському слову «обратный» в українській мові від­повідають два еквіваленти: зворотний і обернений. Зво­ротний – це той, що спрямований або веде назад до по­чаткового пункту (дорога, шлях, курс), а також той, що здійснює зустрічну дію, виявляє протидію, напр.: зворотний порядок, зворотна полярність. Математичний термін «обернений» уживається в значенні: який має про­тилежний чому-небудь або змінений у порівнянні із чим-небудь вигляд, форму, напр.: обернений дріб, оберне­на функція.

У російській мові від двох дієслів, які утворюють видову пару (недоконаного і доконаного видів), можна побудувати тільки один віддієслівний іменник для позначення дії, тому під час перекладання російських науково-технічних текстів українською слід розрізняти значення українських віддієслівних іменників, що позначають дію, подію та наслідок дії; напр.:

Російська мова Українська мова

1.Аналоговый сигнал передает 1. Аналоговий сигнал передає

информацию за счет непрерывного інформацію завдяки неперервному

изменения амплитуды змінюванню (дія) амплітуди

или частоты. або частоти.

2. Рационализаторским предложением 2.Раціоналізаторською пропозицією

признается определенное изменение визнають визначене змінення

конструкции изделий, технологи (подія) конструкції виробів,

производства или состава материала. технології виробництва або складу

матеріалів.

3. Фазовый сдвиг – это изменение фазы 3. Фазовий зсув – це зміна

сигнала. (наслідок дії) фази сигналу.

Треба позначати назви учасників дії тільки іменниками (на відміну від російської мови, де з такою метою часто вживають прикметники й дієприкметники); напр., прибулець (рос. прибывший), від’ємник (рос. вычитаемое), вступник (рос. поступающий).

Певні труднощі під час перекладання можуть викликати науково-технічні терміни обох мов, схожі за вимовою та написанням, але схожі/несхожі за значенням, які називаються термінологічними паралелями. Виникають термінологічні паралелі у зв’язку з тим, що під час створення нових термінологій досить часто запозичуються терміни іншомовного походження. Можна визначити три типи термінологічних паралелей:

1. Повні термінологічні паралелі – формально схожі термінологічні одиниці різних мов з однаковими значеннями. Напр.: термін «природа» в обох мовах збігаються у трьох значеннях: усе, що існує у Всесвіті, органічний та неорганічний світ (жива природа); місце поза містом (лоно природи); основна сутність чого-небудь (природа явища).

2. Неповні термінологічні паралелі – ті, у семантичній структурі яких зберігається лише частина значень. Напр.: термін «пара» збігається в обох мовах у двох значеннях: два однорідних предмети (пара чобіт); дві людини, які беруть шлюб (подружня пара). Однак в українській мові «пара» має ще й третє значення: газоподібний стан води (водяна пара).

3. Хибні термінологічні паралелі – схожі за зовнішньою формою, але зовсім (усіма своїми значеннями) розбіжні термінологічні одиниці двох порівнюваних мов. Напр.: термін «шар» у рос. мові має такі значення: частина простору, обмежена сферою (радиус шара) – укр. куля; предмет круглої форми (воздушный шар) – укр. куля; в укр. мові – однорідна речовина, що суцільною масою укриває що-небудь (сніговий шар).

Існування в мові лексичної синонімії ускладнює роботу перекладача. Абсолютних синонімів (які не вирізняються ні семантичним, ні стилістичним відтінками) не так багато і найчастіше вони трапляються серед термінів: лінгвістика – мовознавство, нарація – оповідь, лабіальний – губний, рецепція – сприймання. Однак синоніми не завжди можуть заміняти один одного. Вони можуть бути придатними в одному контексті і виявитися непридатними в іншому. При аналізі та виборі одного із синонімів необхідно розрізняти їхні види:

• смислові (ідеографічні), які відрізняються відтінками значення, ступенем інтенсивності вираження поняття: рос. план – укр. задум, проект, (дій) програма, (далекий план – у мистецтві) перспектива;

• стилістичні, які відрізняються емоційною забарвленістю або відношенням до різних стилів: рос. называть – укр. давати ім’я, іменувати (нейтральне), титулувати (піднесено-урочисте), номінувати (книжне);

• фразеологічні, які відрізняються своєю сполучуваністю з іншими словами: рос. принимать може сполучатися з різними словами (в расчет, решение, характер, силу закона тощо). Українські відповідники враховуватимуть цю обставину: враховувати (брати до уваги), виносити ухвалу, набувати властивостей, набирати чинності (сили закону).

• контекстуальні – слова, які не є синонімами у власному значенні слова, але які сприймаються як такі в конкретному контексті: рос. Отстраненное представление имеют рядовые читатели о процессе коммуникативного взаимодействия между автором художественного текста и реципиентом. – укр. Не до кінця розуміють пересічні читачі процес комунікативної взаємодії між автором художнього тексту та реципієнтом.

Таким чином, під час перекладу текстів наукового стилю з російської мови на українську слід враховувати як можливі термінологічні паралелі, так і уточнювати значення термінів, уживання їх у певному контексті.