1.3. Тематика курсових робіт

Тематика курсових робіт визначається змістом робочої навчальної програми з дисципліни «Основи програмування», що читається студентам денної форми навчання протягом 1-го і 2-го семестру в обсязі 10 кредитів ECTS (в тому числі 72 годин лекцій та 72 годин комп’ютерного практикуму), і включає розробку алгоритмічного та програмного забезпечення, включаючи розробку зручного інтерфейсу, проведення досліджень на ЕОМ та аналіз результатів, оформлення пояснювальної записки.

Студент може запропонувати власну тему, обґрунтувавши актуальність тематики, доцільність розроблення і склавши технічне завдання, яке затверджується керівником курсової роботи.

2. Зміст пояснювальної записки

Основними документами, що представляють КР, є пояснювальна записка та комплекс програм на СD-диску. Текст пояснювальної записки до курсової роботи повинен бути викладений лаконічно, у обґрунтованому стилі. Не дозволяється переписування літературних джерел та використання не опрацьованих студентом Інтернет-оглядів.

Пояснювальна записка виконується на аркушах формату А4 згідно ДСТУ 3008-95. У випадку необхідності окремі ілюстрації можуть виконуватись на аркушах більших форматів.

Обов'язковими частинами пояснювальної записки є: титульний лист, лист завдання на курсову роботу, зміст, вступ, основна частина, висновки, додатки, список літератури.

Титульний лист повинен бути встановленого зразку. На ньому вказується назва міністерства, університету, інституту, факультету, кафедри і тема курсової роботи (у точній відповідності із індивідуальним завданням). Його зразок наведений у Додатку А. Титульний лист не нумерується як розділ, не вноситься до змісту і не нумерується як сторінка.

Лист завдання на курсову роботу видається і заповнюється керівником. Заповнення листа завдання здійснюється викладачем при кожній консультації/здачі КР. Бланк завдання на курсову роботу повинен бути оформлений за формою, наведеною в Додатку Б. На ньому обов'язково повинна бути вказана дата видачі завдання. Індивідуальне завдання засвідчується підписом керівника КР. Лист завдання не нумерується як розділ.

Зміст – розміщується на окремій сторінці, в нього входять розділи 1,2 і 3-го рівней.

У вступі розкривається сутність вирішуваної проблеми, дається загальна характеристика матеріалам, отриманим для написання курсової роботи (ким, де, коли і в рамках яких робіт були отримані матеріали), чітко формулюється постановка задачі і методи її розв’язання.

Основна частина пояснювальної записки може складатися з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів^*. Кожний розділ починають з нової сторінки. У розділах основної частини подають:

• постановку задачі,

• викладення методів дослідження,

• опис алгоритму,

• опис програмного забезпечення,

• демонстраційний приклад;

• аналіз і узагальнення результатів дослідження.

В постановці задачі висвітлюється інформаційна сутність задачі - вся інформація, необхідна для програмної реалізації поставленого завдання, усі вхідні і вихідні дані.

У другому розділі розкриваються теоретичні основи використаних методів розрахунків, оцінки похибок тощо. В цьому розділі студент має продемонструвати свою обізнаність в питаннях теорії і методології тих методів обчислювальної математики, котрі залучені ним для розв’язку власної задачі.

При описі алгоритму з вичерпною повнотою викладають

• логіку алгоритму і спосіб формування результатів вирішення задачі, послідовність етапів, розрахункові формули;

• опис зв’язків між частинами і операціями алгоритму.

Опис програмного забезпечення включає

• структуру частин програмного забезпечення;

• функції частин програмного забезпечення.

Опис специфікації функцій здійснюється у вигляді наступної таблиці:

№ п/п	Назва функції	Опис вхідних параметрів	Опис вихідних параметрів	Призначення функції

В специфікації описуються усі функції, які використовуються в програмі.

Демонстраційний приклад показує хід розв’язання поставленої задачі (у вигляді певних проміжних результатів, таблиць, графіків, рисунків, скріншотів із детальними коментарями та поясненнями).

При аналізі і узагальненні результатів вказується точність обчислень, здійснюється оцінка достовірності результатів, опис можливих критичних ситуацій і рекомендації по їх ліквідації, аналізується ефективність використаних підходів програмування.

У висновках викладаються найважливіші практичні результати, отримані студентом. Тут необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати їх достовірність.

В додатки включається допоміжний матеріал: проміжні математичні доведення, формули та розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; скріншоти тощо. В обов’язковому порядку тут повинні міститися лістинги написаних студентом програмних реалізацій, розроблених в роботі алгоритмів та програм.