4. Закон про обовязкове страхування:

Стаття 1. Завдання страхування від нещасного випадку

Завданнями страхування від нещасного випадку є:

проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

{ Додатково див. Закони N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 } { Абзац четвертий статті 1 в редакції Закону N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

Стаття 2. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. ( Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2272-III ( 2272-14 ) від 22.02.2001 )

5. Нормативно правові акти про оп

Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП) — це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання.

Нормативно-правові акти з охорони праці роподілюються на:

• нормативно-правові акти, які поширюються на декілька видів економічної діяльності (код 0.00);

• нормативно-правові акти за основними видами економічної діяльності (за кодами КВЕД відповідно до ДК -009-96).

Перехід на державні нормативні акти про охорону праці, що затверджуються суто органами державного нагляду України, потребує виконання значних обсягів робіт та певного часу. До цього часу чинними в Україні залишаються правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші нормативні акти про охорону праці, що затверджувались міністерствами та іншими уповноваженими на те державними органами управління колишнього Союзу РСР і які діють на території України відповідно до Постанови ВР України від 12.09.1991 №1545 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".

Тому система стандартів безпеки праці (ССБП) також складається з державних стандартів (ГОСТ), галузевих стандартів (ОСТ), інших правил, інструкцій і нормативних актів, які чинні на території України до розроблення і впровадження НПАОП, якщо вони не протирічать чинному законодавству.

Kерівники підприємств розробляють на основі НПАОА і затверджують власні нормативно-правові акти підприємств, положення, інструкції або інші нормативні акти з охорони праці, що діють в межах підприємства, установи, організації.

Відповідно до Постанови Kабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. № 64 «Про заходи щодо виконання Закону України «Про охорону праці» створено державний реєстр нормативно-правових актів з охорони праці (Реєстр ДНАОП- НПАОП), який містить повний перелік правил, норм, стандартів, економічних нормативів та інших документів з питань охорони праці, чинних в Україні, розроблено Положення про Державний реєстр Нормативно-првових актів з питань охорони праці. Це Положення регулює порядок ведення Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та встановлюєправила кодування нормативно-правових актів з охорони праці.