7. Методики активізації процесу навчання

Для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни “Методологія наукових досліджень” застосовуються: проблемне висвітлення деяких питань лекцій, «міні-лекції» з деяких питань, публічні захисти наукових рефератів студентами.

Проблемна форма висвітлення матеріалу застосовуються у таких питаннях:

• Наукова комунікація як необхідна умова наукового дослідження

• Методи дослідження як спосіб реалізації методології.

Міні-лекції лекції застосовуються при висвітленні таких питань:

• Методи дослідження прикладного рівня.

Теми наукових рефератів студентів корелюють з темами магістерських дипломних робіт. Основні положення наукових реферати захищаються студентами на семінарських заняттях

Ще одним засобом активізації діяльності студента при вивченні дисципліни «Методологія наукового дослідження» є наповнення самостійної роботи студента змістом, що орієнтує на застосування одержаних знань при підготовці магістерської роботи. Проблематика наукових рефератів, рефератів літературних джерел, які готуються студентами самостійно, відповідає затвердженим темам магістерських робіт.

8. Система поточного і підсумкового контролю

8.1. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни

1. Методологія наукових досліджень у широкому тлумаченні.

2. Методологія наукових досліджень у вузькому тлумаченні

3. Особливості методології економічних досліджень.

4. Внесок у розвиток методології економічних досліджень представників різних шкіл економічної думки.

5. Процес пізнання як об’єкт методології наукових досліджень.

6. Позитивний аспект у методології економічних досліджень.

7. Нормативний аспект у методології економічних досліджень.

8. «Методологічний плюралізм» у економічному аналізі.

9. Наука як суспільний інститут.

10. Етапи розвитку науки як суспільного інституту

11. Погляди К.Поппера на закономірності розвитку науки

12. Погляди Т.Куна на закономірності розвитку науки

13. Погляди І.Лакатоша на закономірності розвитку науки

14. Загальний зміст та складові інструментарію наукового дослідження.

15. Гіпотези та провідні ідеї у науковому інструментарії.

16. Розвиток наукового інструментарію економічній науці у ХХ ст ,

17. Реалізація нормативного аспекту методології наукових досліджень у магістерській дипломній роботі.

18. Практичне використання знань з методології наукових досліджень при підготовці та захисті магістерської дипломної роботи.

19. Складники (елементи) наукової діяльності.

20. Тенденції та закономірності як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.

21. Закони науки як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.

22. Теорії як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.

23. Загальні ознаки наукового знання.

24. Організація суб’єктів наукової діяльності

25. Система управління наукою та законодавство України про наукову діяльність.

26. Об’єкти наукової діяльності за сферами. Національна класифікація наук.

27. Особливості фундаментальних та прикладних досліджень.

28. Конкретні продукти наукової діяльності та захист права власності на продукт наукової діяльності.

29. Науковий звіт як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів.

30. Наукова стаття як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів.

31. Дисертаційне дослідження як продукти наукової діяльності: вимоги до змісту та представлення результатів.

32. Наукова діяльність як елемент управління.

33. Науковий аналіз в управлінському рішенні.

34. Об’єкт, предмет та мета дослідження у магістерській роботі: визначеність та взаємозв’язок.

35. Множинність предметів в межах одного обєкту дослідження.

36. Зв'язок наукової проблеми, предмету і мети дослідження.

37. Загальні випадки виникнення наукових проблем.

38. Особливі випадки формування наукових проблем у сфері державного управління.

39. Оцінка ефективності наукового дослідження за співставленням результату і затрат.

40. Проблеми оцінки результатів у фундаментальних дослідженнях та можливі варіанти їх вирішення.

41. Проблеми оцінки результату у прикладних дослідженнях

42. Конкретні показники оцінки ефективності прикладних досліджень.

43. Зміст наукової комунікації.

44. Загальна модель теорії наукової комунікації.

45. Прями та зворотні канали руху наукової інформації.

46. Класифікація наукової інформації за носіями.

47. Класифікація наукової інформації за способами подання

48. Класифікація наукової інформації за придатністю до використання.

49. Інтернет у науковій комунікації

50. Поняття «рівень методології наукового дослідження»

51. Виділення рівнів наукового дослідження за критеріями масштабу застосування і результату.

52. Фундаментальний (філософський) рівень методології наукового дослідження.

53. Принципи детермінізму та його застосування в економічному дослідженні.

54. Принцип єдності і відмінності процесів і явищ та його застосування в економічному дослідженні.

55. Принцип поєднання аналізу і синтезу та його застосування в економічному дослідженні.

56. Принцип поєднання індукції та дедукції та його застосування в економічному дослідженні.

57. Принцип сходження від абстрактного до конкретного та його використання в економічному дослідженні.

58. Загальнонауковий – рівень методології наукового дослідження

59. Принцип історизму та його застосування в економічному дослідженні.

60. Принцип системності та його застосування в економічному дослідженні.

61. Принцип формалізації та його застосування в економічному дослідженні.

62. Принцип моделювання та його застосування в економічному дослідженні.

63. Контент – аналіз та його застосування в економічному дослідженні.

64. Конкретнонауковий рівень наукового дослідження.

65. Принцип термінологічного аналізу та його застосування в економічному дослідженні.

66. Візуалізація та її застосування в економічному дослідженні

67. Статистичний аналіз та його застосування в економічному дослідженні

68. Експертні оцінки та їх застосування в економічному дослідженні, Експериментальні (ігрові) методи та їх застосування в економічному дослідженні.

69. Рівні методології наукових досліджень за критерієм результату: теоретичний та емпіричний.

70. Аксіоматичність, евристичність, креативність в економічному дослідженні.

71. Несуперечливість доведення – спростування суджень у аргументації в економічному дослідженні,

72. Поєднання спостереження, порівняння, вимірювання у економічному дослідженні

73. Принципи і методи наукового дослідження як система. Необхідність поєднання принципів і методів у конкретному дослідженні.

74. Логіка поєднання принципів і методів дослідження за змістом розділів магістерської дипломної роботи.

75. Основні прийоми (методи) дослідження «теоретичного», «аналітичного», «практичного» розділів магістерської дипломної роботи.

76. Формування плану магістерської роботи та реалізація принципів різних рівнів наукового дослідження.

77. Аналіз економічної політики як особлива сфера наукових досліджень.

78. Бенчмаркінг у аналізі економічної політики: особливості застосування.

79. Етапи реалізації бенчмаркінгу у аналізі економічної політики.

80. Наукова проблема, гіпотеза, парадигма у науковому дослідженні

81. Вирішення наукових проблем як перманентний процес.

82. Взаємозвязок наукової гіпотези і парадигми.

83. Структура наукової гіпотези.

84. Вимоги до наукових гіпотез.

85. Способи відбору наукових гіпотез.

86. Наукова парадигма як результат диференціації та інтеграції знань.

87. Парадигми інформаційної економіки.

88. Сучасна парадигма теорії державного управління Governance,

89. Складові наукової теорії.

90. Критерії класифікації теорій.

91. Пояснюючі моделі у структурі наукових теорій.

92. Елементи пояснюючої моделі: припущення, зміст, висновки.

93. Наукове передбачення на основі гіпотез.

94. Наукове передбачення на основі пояснюючих моделей.

95. Форми наукових передбачень: умовивід, аналогія, прогноз

96. Економетричний інструментарій в економічному дослідженні

97. Моделі багатофакторної регресії у економічному дослідженні.

98. Моделі векторної авторегресії у економічному аналізі

99. Кластер ний аналіз у економічному дослідженні

100. Зміст та необхідність економетричного обґрунтування зв’язків економічних явищ.

Власне практичні завдання виконуються студентами у процесі підготовки наукових рефератів, рефератів літературних джерел. Усі перелічені види робіт пов’язані з темою магістерської роботи студента. У кожному конкретному випадку в залежності від обраної студентом теми практична робота буде різною. Вона корелюється зі змістом дисципліни “Методологія наукових досліджень”, але визначається тими індивідуальними завданнями, які сформульовані керівниками дипломних робіт. Орієнтовний перелік тем магістерських дипломних робіт пропонується кафедрою, щороку модифікується з врахуванням тих проблем державного управління, які набувають найбільшої актуальності.

Студент має право запропонувати власну тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її дослідження. За поданням наукового керівника кафедра затверджує такі теми дипломних робіт окремо.

В процесі проведення наукових досліджень студент самостійно вивчає теоретичні засади проблеми, визначеної у назві дипломної роботи, узагальнює існуючі підходи до її вирішення, аналізує інформаційні джерела. Спираючись на певні принципи та використовуючи методи наукового аналізу, студент діагностує об'єкт дослідження і виявляє проблеми та причини їх виникнення. Це є основою для визначення та обґрунтування пропозицій щодо шляхів вирішення виявлених проблем з залученням конкретних державних установ.