6.Формалізація як метод логіки

Формалізація як загальнонауковий феномен

Оскільки лінгвістична структура природної мови не збігається з логічною структурою форм і законів мислення, які втілюються в цій мові, логіка вимушена створювати спеціальні засоби, які б дали можливість вилучити з природної мови форми мислення, їхні логічні властивості, суттєві відношення між ними. З легкої руки німецького філософа ХVІІІ ст. І.Канта логіці приписали прикметник "формальна", тому логіку стали називати формальною, в її метод - формалізацією.

Формалізація як вид людської діяльності застосовується не лише в логіці. З формалізацією ми зустрічаємося у різних науках: математиці, хімії, фізиці тощо.

Якщо розглядати формалізацію як загальнонауковий феномен, то її можна визначити як вид знакового моделювання, в результаті якого дослідження певних об'єктів зводиться до вивчення їх форми. Тобто, йдеться не про те, що в результаті формалізації ми абстрагуємося від змісту досліджуваних об'єктів, а про те, щоб за допомогою символів суттєві сторони змісту виразити через форму і тоді дослідження змісту здійснюється на основі знакової моделі згідно з формальними правилами.

Формалізація виникла разом з мисленням і мовою. Першим проявом формалізації була письменність. Внаслідок розвитку науки до символів природної мови почали додаватися знаки спеціального характеру.

Особливості формалізації в логіці

У логіці ф о р м а л і з о в а н о ю мовою називають формальну систему разом з її інтерпретацією. 

Структура формалізованої мови:

• об'єкт-мова - це сукупність знакових засобів, що фіксують логічні зв'язки і структури міркувань

• метамова - здійснює логічний аналіз об'єкт-мови

Формалізована мова є ефективним засобом будь-якого дослідження.

Використання її у процесі дослідницької та практичної діяльності має низку переваг:

• дає змогу стисло, у скороченому вигляді фіксувати і передавати різні відношення між досліджуваними об'єктами.

• допомагає оцінити характер відношень між об'єктами, що зафіксовані у певній формулі.

• можна однозначно виявити логічну структуру думки, відрізнити логічний синтаксис від лінгвістичного.

• Порівняльна характеристика природної і формалізованої мови.

•  Прогрес у сучасній науці, особливо в логіці, значною мірою пов'язаний із застосуванням формалізованої мови. Але надаючи переваги формалізованій мові над природною, треба підкреслити, що свого сучасного вигляду вона набула не одразу. 

• Природна мова не могла стати методом логіки з кількох причин. Головні із них такі:

• а) багатозначність мовних виразів -  одне і те саме слово вживається у різних смислах.

• б) семантична замкненість - Під семантичною замкненістю мови розуміють ситуацію одночасного існування в мові поряд з кожним висловлюванням його оцінки: "істинне висловлювання", "хибно", "доведено" тощо. (Евбулід)

• в) аморфність, невизначеність правил побудови мовних виразів і правил надання значень мовним виразам. Природна мова складалася стихійно, відповідно до потреб спілкування у процесі діяльності. Тому немає якихось чітких параметрів, чому те чи інше слово має таку форму, або чому саме з ним співвідносять певний предмет.