- •1.Логіка як наука
- •2.Формальні та змістовні правила міркування
- •3.Культура мислення
- •4.Теоретичне та практичне значення логіки
- •5. Дефініція предмета логіки як науки
- •6.Формалізація як метод логіки
- •Порівняльна характеристика природної і формалізованої мови.
- •7.Закони логіки
- •8. Історичний характер логіки
- •9. Лог. Структура поняття
- •10.Види поняття
- •11. Лог відношення між поняттями
- •12.Лог операції над поняттями
- •13. Лог структура судження
- •14. Види простих суджень
- •15. Суть термінів в категоричному судженні
- •16. Логічні точки між категоричними судженнями
- •17. Модальні судження
- •18.Питання як особлива форма мислення
- •19.Види складних суджень
- •20. Лог відношення між складними судженнями
- •21.Складність структури умовиводу
- •22.Склад і структура умовиводу
- •23.Відношення логічного слідування.
- •24.Правила умовиводів логіки суджень.
- •25.Способи обґрунтування похідних правил логіки суджень
- •26.Безпосередні умовиводи.
- •27.Загальні правила простого категоричного силогізму
- •28.Обґрунтування спеціальних правил фігур силогізму.
- •29.Процедура отримання модусів силогізму.30.Обґрунтування модусів 2,3,4 фігур силогізму
- •31.Види індуктивних умовиводів.
- •32.Аналогія як умовивід.
- •33.Структура доведення.
- •34.Види доведення.
- •35.Види спростування.
- •36.Правила доведення і спростування.
6.Формалізація як метод логіки
Формалізація як загальнонауковий феномен
Оскільки лінгвістична структура природної мови не збігається з логічною структурою форм і законів мислення, які втілюються в цій мові, логіка вимушена створювати спеціальні засоби, які б дали можливість вилучити з природної мови форми мислення, їхні логічні властивості, суттєві відношення між ними. З легкої руки німецького філософа ХVІІІ ст. І.Канта логіці приписали прикметник "формальна", тому логіку стали називати формальною, в її метод - формалізацією.
Формалізація як вид людської діяльності застосовується не лише в логіці. З формалізацією ми зустрічаємося у різних науках: математиці, хімії, фізиці тощо.
Якщо розглядати формалізацію як загальнонауковий феномен, то її можна визначити як вид знакового моделювання, в результаті якого дослідження певних об'єктів зводиться до вивчення їх форми. Тобто, йдеться не про те, що в результаті формалізації ми абстрагуємося від змісту досліджуваних об'єктів, а про те, щоб за допомогою символів суттєві сторони змісту виразити через форму і тоді дослідження змісту здійснюється на основі знакової моделі згідно з формальними правилами.
Формалізація виникла разом з мисленням і мовою. Першим проявом формалізації була письменність. Внаслідок розвитку науки до символів природної мови почали додаватися знаки спеціального характеру.
Особливості формалізації в логіці
У логіці ф о р м а л і з о в а н о ю мовою називають формальну систему разом з її інтерпретацією.
Структура формалізованої мови:
об'єкт-мова - це сукупність знакових засобів, що фіксують логічні зв'язки і структури міркувань
метамова - здійснює логічний аналіз об'єкт-мови
Формалізована мова є ефективним засобом будь-якого дослідження.
Використання її у процесі дослідницької та практичної діяльності має низку переваг:
дає змогу стисло, у скороченому вигляді фіксувати і передавати різні відношення між досліджуваними об'єктами.
допомагає оцінити характер відношень між об'єктами, що зафіксовані у певній формулі.
можна однозначно виявити логічну структуру думки, відрізнити логічний синтаксис від лінгвістичного.
Порівняльна характеристика природної і формалізованої мови.
Прогрес у сучасній науці, особливо в логіці, значною мірою пов'язаний із застосуванням формалізованої мови. Але надаючи переваги формалізованій мові над природною, треба підкреслити, що свого сучасного вигляду вона набула не одразу.
Природна мова не могла стати методом логіки з кількох причин. Головні із них такі:
а) багатозначність мовних виразів - одне і те саме слово вживається у різних смислах.
б) семантична замкненість - Під семантичною замкненістю мови розуміють ситуацію одночасного існування в мові поряд з кожним висловлюванням його оцінки: "істинне висловлювання", "хибно", "доведено" тощо. (Евбулід)
в) аморфність, невизначеність правил побудови мовних виразів і правил надання значень мовним виразам. Природна мова складалася стихійно, відповідно до потреб спілкування у процесі діяльності. Тому немає якихось чітких параметрів, чому те чи інше слово має таку форму, або чому саме з ним співвідносять певний предмет.
