Стан активного неспання.
Західна психологія визнає два стани свідомості, властивих всім індивідуумам: сон як період відпочинку, і неспання або активний стан. Неспання відповідає активації всього організму, котра дозволяє йому уловлювати, відбирати і розшифровувати сигнали зовнішнього світу, відсилати деякі з них у пам’ять або ж реагувати на них адекватною чи неадекватною поведінкою. Неспання – це стан, у якому ми можемо пристосовуватись до зовнішньої реальності. Насправді це ідеальний стан, який в основному проявляється у нашій здатності ефективно розшифровувати зовнішні стимули і відповідати на них так, як це прийнято для більшості членів нашої соціальної групи. Наше сприйняття подій багато в чому залежить від нашого стану – від того, напружені ми чи ні, збуджені чи знаходимось у напівдрімоті. Згідно закону Йеркса – Додсона, видозміненому Хеббом, поведінка індивідуума буде тим ефективнішою, чим ближче його рівень неспання до певного оптимуму – він не має бути ні надто низьким, ні надто високим. При більш низьких рівнях готовність суб’єкта до дії поступово знижується і він засинає, а при більш високих він буде все більше схвильованим і його поведінка може повністю дезорганізуватися.
Змінені стани свідомості.
Сон.
Сон – це стан охоронного гальмування, що настає періодично, і пов’язаний з необхідністю відтворення працездатності та біоритмами організму, що регулюється спеціальними генами. Це не просто відпочинок організму, а й період дуже важливих станів, що торкаються глибинних основ функціонування психіки. В середньому людина на добу спить 8 годин, і 16 не спить. Цей цикл регулюється «біологічним годинником» - ділянкою у стовбурі мозку, «центром сну».
Мал.3.1. Сон
Фази сну.
Сон проходить три стадії: парадоксальну, стадію швидкого сну і повільного (повільнохвильового) сну. Послідовність швидкого і повільного сну повторюється у кожному з 5 циклів тривалістю приблизно по 90 хвилин. При цьому повільний 80%, швидкий – 18% всього часу.
Парадоксальний сон характеризується повною нерухомістю тіла (різке падіння м’язового тонусу), в той час коли діяльність мозку зростає, ніби людина прокидається. Людину у цій стадії дуже важко розбудити, але якщо це вдається, вона может досить детально переповісти свій сон. Повільнохвильовий сон проходить 4 стадії, остання з яких – глибокий сон. Під час глибокого сну м’язи найбільше розслаблені, але і при цьому часом зберігається певна активність: людина може прокинутися, коли називають її ім’я тощо. Швидка фаза сну – це та, під час якої людина бачить сни. При цьому спостерігаються швидкі стрибаючі бокові рухи очей – саккади. Саме ця фаза сну забезпечує відновлення збалансованої діяльності психіки.
Мал.3.2. Фази сну.
Сновидіння.
Існує кілька гіпотез, що пояснюють зміст сновидінь. Сновидіння може бути спричиненим компенсаторним задоволенням незадоволених потреб (наприклад, жінці на дієті сниться торт). Також сновидіння може відтворювати події, що найбільше вразили людину. Сновидіння може і принести рішення певної проблеми, яка займала людину довгий час, завдяки тому що під час сну свідомість позбавлена надмірного самоконтролю. Сновидіння може ще й надавати попереджувальну інформацію про стан здоров’я людини, бо підсвідомість вловлює більш тонкі сигнали, ніж свідомість.
Мал. 3.3. Сновидіння.