Бібліографічний список

1. Бурова О.А. Философствование или натюрморт на фоне бытия. - Харьков: Основа, 1995. – 120 с.

2. Гиренок Ф.И. Ускользающее бытие. - М., 1994. – 21 с.

3. Кислюк К.В. Філософія. Модульний курс. Навчальний посібник. Харків, 2009. – 244 с.

4. Неф Ф. Структурний реалізм: онтологічні структури, зв’язки та модальності de re // Філософська думка. 2010, № 1. С. 57 – 75.

5. Петрушенко В.Л. Філософія: курс лекцій. – Львів,2010. – 504с.

6. Радугин А.А. Философия: Учебник. - М.: Центр, 1999. - 269с.

7. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. - К.: Основи, 1998. – 699 с.

8. Філософія: Навч. посібник / І.Ф. Надольний. - К.: Вікар, 1997. – 583 с.

9. Філософія: / Г.А. Заїченко та ін. - К.: Вища шк.., 1995. – 454 с.

10. Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи /Волинка Г.І. – К., 2009. – 368 с.

11. Философия: Учеб. пособие / А.С. Глушак, Ю.С. Сафонов, А.А. Чемшита. - К.: Укр. центр духовн. культуры, 1999. – 380 с.

12. Філософія: Курс лекцій / В. Бичко. - К.:Либідь, 1994. – 576 с.

ТЕМА 8. ПРОБЛЕМА СВІДОМОСТІ У ФІЛОСОФІЇ

(2 години)

План

1. Розвиток форм відображення як передумова виникнення свідомості. Свідомість як ідеальне.

2. Виникнення людської свідомості. Мова і свідомість.

3. Суспільна свідомість та її форми.

Контрольні запитання

1. Чому свідомість виступає як форма відображення?

2. Свідомість як творче відображення.

3. Що є умовою виникнення свідомості?

4. Яким є співвідношення свідомості та ідеального?

5. Чим обумовлено розмаїття суспільної свідомості?

6. У чому проявляється взаємозв'язок форм суспільної свідомості?

Теми доповідей і рефератів

1. Проблема свідомості в історії філософії.

2. Суспільна природа свідомості .

3. Свідомість: ідеальне та матеріальне.

4. Мова і свідомість.

5. Суспільна свідомість як соціальна пам'ять народу.

Методичні поради

Під свідомістю розуміють найвищу, притаманну лише людям і пов’язану з мовою функцію мозку, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому відображенню дійсності, в попередній уявній побудові дій і передбаченні їх результатів, у регулюванні й самоконтролі поведінки людини. Вона не тільки відображає, а й творить світ на основі критичної діяльності.

При розгляді першого питання слід зауважити, що генетичною передумовою виникнення свідомості є загальна властивість усіх наявних предметів і явищ (як природних, так і соціальних) - властивість відображення.

Відображення є здатність матеріальних об’єктів, процесів, явищ відтворювати об’єкти зовнішнього світу. Кожній формі руху матерії відповідає форма відображення. Умовно можна виділити відображення в неживій природі, живій природі, на соціальному рівні.

У неживій природі основу відображення становить збереження матерії. В живій природі основа відображення полягає в обміні речовин, який є основою існування всього живого. Соціальний рівень відображення можливий лише за наявності мислення, свідомості. Специфіка цієї форми відображення у свідомості полягає в активному перетворенні світу на основі праці, творчості.

Слід також наголосити, що свідомість постає як прояв ідеального. Ідеальні, духовні явища, на відміну від матеріальних, існують лише в головах людей, як похідні від матеріальних, як результат їхнього відображення, становлять зміст свідомості.

Висвітлення другого питання слід би було розпочати з історичного екскурсу в проблему дослідження даної теми. Наголосити на відмінності трактування виникнення свідомості різними філософськими школами матеріалістичного та ідеалістичного спрямування.

Далі належить вказати на зв’язок біологічного та соціального як передумови виникнення свідомості. До біологічних основних передумов, що призвели до виникнення свідомості, слід віднести: унікально відмінний від тваринного людський мозок; вільні передні кінцівки із хватальними функціями; прямоходіння; гортань, пристосована для членороздільної мови. Також треба відмітити, що здатність відображення об’єктивного світу в ідеальних образах з’явилась у процесі еволюції людини, як істоти соціальної. Виникла потреба в засобах праці, що не дані від природи. Розум людини розвивався відповідно до того, наскільки вона навчилася змінювати навколишнє середовище. Здійснюючи практично-перетворюючу діяльність, людина створює специфічно людське середовище спілкування і соціальної організації, культуру в цілому. Становлення свідомості пов’язане з формуванням культури на основі практично-перетворювальної діяльності людей.

У процесі трудової діяльності люди вступають в ті чи інші форми стосунків, взаємин, спілкування. У спілкуванні людина одержує інформацію, формує способи діяльності наслідуванням та перейманням, засвоює людські форми поведінки.

Виникнення свідомості пов’язане із зародженням мови, яка виступає процесом спілкування, обміну думками, відчуттями і т.д. Мова є засобом зберігання та передавання інформації, пізнання об’єктивного світу і самосвідомості особи.

Третє питання слід розпочати з того, що свідомість проявляється на трьох рівнях: окремої людини, соціальної групи, суспільства в цілому.

Свідомість окремої людини містить елементи свідомості того суспільства і тих соціальних груп, членом яких вона є, і неповторні індивідуальні риси.

Суспільна свідомість відрізняється від індивідуальної за своїми носіями (група, суспільство), роллю (відображає світ з позиції групи і суспільства) і способом існування (існує поза індивідуальною свідомістю як “дух нації”, “культура народу”, “менталітет”).

Наголосимо, що суспільна свідомість проявляється на стихійному і усвідомленому рівнях. До стихійного рівня відносять суспільну психологію, повсякденні знання і норми, що групуються на суспільній психології, а до усвідомленого рівня – ідеологію, наукові знання та ідеологічно і науково- обґрунтовані норми.