36. Які основні методи збору інформації в масових опитуваннях населення ви знаєте?

- Спостереження (відкрите і закрите)

Переваги недоліки

-дає безпосередню «гарячу»різноманітну - дає найкращі результати лише при

І багату інформацію вивченні малих груп

-гнучкість в проведенні досліджень - є проблема в визначеності важливо-

сті інформації,відбором тої, яка

відображає дійсно істотні зв’язки.

- Експеримент

-Дослідник може контролювати та коригувати дію системи - неможливо застосувати для вивчення

чинників, їх вплив на об’єкт. життєдіяльності великих соц. суб’єктів , на

протязі тривалого часу.

- Аналіз документів

-метод базується на аналізі первинних, і автентичних - можуть виникати проблеми з доступом до

продуктів діяльності самих соц. суб’єктів. джерел, визначенням їх автентичності та їх

інтерпретацією.

- Опитування

- можна проводити на великих масивах , а отже вивчати - для забезпечення репрезентативності

поведінку великих соц. суб’єктів. результатів потрібно вірно визначити

коло респондентів.

37. Які три основні процеси глобалізації сформульовані дослідниками

38. Які три основні напрями розглядаються накою соціологія міста:

3 Рівень

1. Окреслити вплив світових економічно-політичних процесів на функціонування міст. Який з термінів найбільш охоплює процеси, що відбуваються

2. Описати механізм дії контент-аналізу на прикладі.

Контент-аналіз — точне дослідження змісту текстових масивів з метою виявлення чи виміру соціальних тенденцій, репрезентованих цими масивами.

Застосування методу контент-аналізу на практиці, як уже зазначалось, вимагає спеціальних процедур і техніки. Як і при застосуванні будь-якого іншого методу збирання соціологічної інформації, визначают ь проблеми, мету завдання, об'єкт, предмет дослідження, формулюють гіпотези, виробляють програму. Важливим є формування репрезентативної вибірки, відбір необ­хідних документів.

Обсяг вибірки залежить від мети дослідження і характеру одержаної інформації. Він повинен бути обгрунтованим у програмі дослідження. Необ­хідно також брати до уваги надійність і достовірність інформації, що міститься у документах.

У дослідженнях масових комунікацій для формалізованого аналізу тексту виділяють смислові одиниці:

1. 1 Іопяття у різних його виявах (слово, термін, сполучення слів);

2. Тема, висловлена у смислових образах, статтях, частинах тексту;

3. Імена людей, географічні назви, суспільні події, факти тоито.

Обравши одиницю спостереження, необхідно визначити й одиницю підрахунку. Практика конкретних соціологічних досліджень дає змогу виз­начити деякі загальні одиниці підрахунку, які застосовують при проведенні досліджень:

1. Система підрахунку «час — простір». У такому разі одиницею підрахунку вважають кількість зображень (знаків, квадратних сантиметрів площі). Для аналізу інформації, одержаної по радіо, телебаченню одиницею підрахунку вважають час, протягом якого висвітлювали подію.

2. Наявність ознак у тексті. За такої системи підрахунку визначають наявність ознак (видів) певної характеристики змісту у кожній частині, на які розбитий текст (наприклад, ознаки оптимістичних поглядів на життя при аналізі особистих документів (листів, щоденників і т.п.))

3. Частота появи одиниць аналізу (кількість згадувань)

Цей підхід використовують найчастіше. Одиницями аналізу можуть бути:

1. Окремі слова, словосполучення, терміни. Наприклад, економічні по­няття: ринок, зайнятість, приватизація, управління тощо; політичні: демократія, референдум, вибори, влада тошо;

2. Теми, повідомлення, висловлені V смислових образах, статтях, частинах тексту, які забезпечують повнішу характеристику змісту документа, ніж попередні одиниці аналізу. Так, теми, в яких розгля­даються міжнародне становище України, перехід до ринкових від­носин, боротьба зі злочинністю, спосіб життя та здоров'я нації тошо.

3. Прізвища історичних діячів, політиків, видатних учених і діячів мистецтва, представників різноманітних соціальних спільнот, що є певним узагальненим типом діяча, якому притаманні певні соціальні риси. їх аналіз дає досліднику важливу інформацію про досліджувану історичну епоху, домінування конкретних політич­них, соціально-економічних ідей, впливу певних діячів на форму­вання громадської думки тощо. До цієї групи можна також віднести згадування організацій, закладів, інших соціальних інститутів.

4. Судження, закінчена думка, логічний ланцюг. Це найскладніші одиниці аналізу, оскільки вони мають великий ступінь конструк­тивності. їх структура є більш диференційованою, ніж в інших одиницях аналізу, і містить кілька елементів.

Проведення кснтент-анапізу погребує попередньої підготовки дослідницьких документів. Обов'язковими серед них є:

класифікатор контент-аналізу, ^ кодувальна картка, ^ бланк контент-аналізу,

^ інструкція кодувальнику, каталог (список) проаналізованих документів.

Класифікатор контені-аналізу — загальна таблиця, яка містить список категорій і підкатегорій, присвоєні їм коди та одиниці аналізу.

Кодувальна картка — документ, який містить спеціальні таблиці для реєстрації одиниць аналізу.

Бланк контент-аналізу — методичний документ, в якому зафіксовані результати збирання документальної інформації у змістовій або закодованій формі.

Інструкція кодувальнику — документ, який містить загальну характеристику документів, використаних як джерело інформації, принципи їх відбору для аналізу, опис одиниць аналізу і підрахунку.

Позитивна якість формалізованого методу полягає у тому, що він дає змогу уникнути впливу суб'єктивних зміщень дослідника у сприйнятті та інтерпретації змісту документів. Цей метод забезпечує досить високий ступінь надійності одержуваної інформації. За його допомогою можна досліджувати проблеми не тільки сьогодення, а й минулого, а також їх генезис. Один з основних його недоліків — складність та громіздкість процедур і техніки проведення дослідження, хоча здійснення контент-аналізу з допомогою ЕОМ певною мірою компенсовує його.

3. Кроки побудови вибірки при підготовці проекту соціологічного дослідження.

4. Охарактеризувати два основних види класифікації \.

5. Які планувальні заходи ви вжили б для уникнення заторів? Подати ескіз рішення?

6. На вашу думку, у Львові повинна зберегтися радіально-кільцева структура чи вона повинна змінитися. Чому? Намалювати схему існуючої та запроектованої планувальної структури міста.

7. Які зміни у функціональній та планувальній структурі Львова ви б здійснили для оптимізації міського середовища. Подати ескіз рішення?

8. Які проблеми та конфлікти міського середовища, що лежать по-за площиною містобудівельної науки, ви можете перерахувати для Львова.

9. Як ви думаєте, чи зупиняться крупні міста (не агломерації) в своєму територіальному рості? Проблеми і задачі територіального росту міста.

10. Які масштабні ідеї архітекторів ХХ ст. ви знаєте. Які соціальні ідеї були підґрунтям їх архітектурних рішень?

11. Навіщо місту маркетинг?

12. Визначити, які етапи розвитку пройшла наука «соціологія міста». Які політично-економічні резонансні події вплинули на пріоритети в соціології?

13. Подайте ескіз сучасного «ідеального міста» згідно ваших уявлень про сучасні економічно-політичні та соціальні процеси.

14. Поміж якими стратами чи суб’єктами міста можуть виникнути соціальні конфлікти. Охарактеризувати міські  відносини, соціальні та політичні процеси в містах України.

15. Чи залишається формулювання Говарда і Гарньє «Праця-житло-відпочинок» відображенням основних процесів в сучасному місті.

16. Як з точки зору містобудівельної науки та соціального резонансу виглядатиме впровадження у структуру Львова діагональних напрямків. Плюси і мінуси такого планувального рішення.

17. Як вираховується об’єм вибірки

Завдання I.ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗМУ НА МІСТОБУДІВНІ ПРОЦЕСИ в УКРАЇНІ

Завдання ІІ. Відображення змін у соціально-економічному та політичному устрої країни в архітектурно-містобудівельних концепціях (іст. екскурс + ХХ ст.)

(Провести аналіз концептуальних архітектурних та містобудівельних рішень в різних країнах і пояснити, що стало поштовхом до такого роду архітектури)

Завдання ІІІ. АНКЕТА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО УЯВЛЕННЯ МЕШКАНЦІВ МІСТА ОПТИМАЛЬНОГО ЖИТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА

Завдання 4. Вплив нових видів діяльності населення на формування нових якостей міського середовища (поява нових професій, занять, дій; вплив міграційної зайнятості, безробіття і поступове зменшення ролі інших професій)

І етап – збір статистичних даних

ІІ етап – емпіричні дослідженя та висновки, як відповідь на питання : як вплинули зміни в структурі зайнятості на містобудівні процеси (будівництво, стратегічне планування, зміни в генплані чи ін.)

Послідовність виконання дослідження

1. Формулювання мети дослідження; об’єкту та предмету дослідження

2. Відповідно до мети формулюються завдання (кроки) (4-6), які необхідно виконати, щоб її досягнути

3. Визначитися, які дані необхідні зібрати (статистичні, емпіричні, власна гіпотеза)

4. Підбір якнайбільшої кількості прикладів вирішення завдань, котрі подібні, але відрізняються мотивом

5. Проаналізувати приклади вирішення аналогічного завдання (соціального дослідження, проектування)

6. Власну висловлену гіпотезу потрібно перевірити на подіях, множина яких реально відбувається

7. Посилання на літературу

Література:

1. Соціологія міста: навчальний посібник. Л.В.Малес та інш. Донецьк, 2010. -463 с.

2. З.Н.Яргина, К.К.Хачатрянц . Социальные основы архитектурного проектирования. – М., 1990.

3. Н.В. Панина. Технология социологического исследования. –К.: Інститут социологии НАН Украины, 2001. – 277 с.

4. Городская среда: технология развития. Настольная книга / В.Л.Глазычев, М.М.Егоров, Т.В.Ильина и др. – М., 1995.

5. Статті В.Л.Глазычева, Л.В.Малес, Н.С.Соснової