I рівень

1. Бароко в перекладі з італійської означає–в) дивний, химерний

2. А. Меленський – відомий український – а) архітектор

3. Пензлю Т. Шевченка належить –« Катерина», «Кара шпіцрутенами», «Діти-байгужі», Серія « Живописна Україна Автопортрети

4. Товариство “Просвіта” було засновано - в)1868р.

5. Яка з названих ознак найбільш повно характеризує метод соціалістичного реалізму, в рамках якого повинні були в сталінську епоху творити укр. митці – Характерною ознакою соціалістичного реалізму стала естетизація радянської політики і політизація літератури. Критерієм оцінки твору була не художня якість, а ідеологічний зміст.

Iі рівень

1. Коли в Україні панував стиль бароко – ХVII-XVIII

2. Поясніть, чому в період класицизму в Україні відбувалася зміна літературної мови? Перейшли до «народної мови». Переходові до народної мови сприяли власне велика слабкість українського суспільного життя: втрата Україною вищих суспільних верств та обмеженість літературних ґатунків українського класицизму — "неповнота" української класичної літератури.

3. Хто входив в “Руську трійцю”? Які твори членів цього товариства ви можете назвати? –Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич. Твори -“Син Русі”(1833), ”Русалка Дністровая”(1837).

4. Назвіть провідних митців західноукраїнського живопису кінця XIX- початку XX ст. – Г. Васько, М. Біляшівський,

5. Що ви знаєте про Леся Курбаса? – Лесь Курбас(1887-1937)- укр. . режисер, актор, драматург, був засновником політичного і філософського театру в Україні. Створив театр ”Березіль”.

Iіі рівень

1.Охарактеризувати регіональні варіанти розвитку барокового мистецтва в Україні. - Українська культура розвивалась нерівномірно. Це пов’язано з тим, що з утворенням держави «Війська Запорізького» поза її територіальними межами опинились західноукраїнські землі. Лівобережжя: з цією частиною пов’язані основні здобутки національної культури, де Київ був духовним, освітнім центром. В українській архітектурі стиль бароко поширюється з II половини XVII ст. і досягає свого розквіту у XVIII ст., набираючи яскраво виражених національних рис. Вже наприкінці XVII ст., переважно в Києві та його околицях, з´явилися будови, позначені рисами стилю бароко. Велику роль у розвитку живопису відігравали малярні школи Києво-Печерської лаври, що в 1763 р. об´єдналися в одну малярню, малярні при Софіївському соборі.  Українське бароко XVII ст. нерідко називають козацьким, оскільки саме козацтво було носієм нового художнього смаку. Правобережжя: розвиток не відбувався так бурхливо як на Лівобер. Це спричинено тим, що мистецтво не мало такої меценатської підтримки як на Лівобер. Острог і Львів як центри ренесансної культури в добу бароко втратили свої позиції. Із введенням Брестської унії православна церква на зх.-укр. Землях втратила свій вплив.

2.Що вам відомо про національно-культурний рух у Галичині XIXст.? – піднесення культурно-національного відродження Галичини починає пробиватися у 10-20-х рр. XIX ст. Ідеологами і провідниками цього руху виступають представники вищого уніатського духовенства, і в цьому контексті важливе значення мало відновлення у 1807 р. Галицької митрополії. рганізатором справи відновлення українського шкільництва було призначено каноніка перемиського Івана Могильницького, котрий задля поширення освіти та культури в Галичині заснував Товариство галицьких греко-католицьких священиків. У 1817 р. для підготовки викладачів для сільських шкіл Могильницький заснував Дяковчительський інститут, слухачами якого ставали діти парафіяльних священиків і навіть селян.Важливу роль відігравала у розвитку галицького відродження діяльність "Руської трійці" - гуртка львівських романтиків, вихідців з сільського духовенства, студентів феко-католицької духовної семінарії у Львові Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького. Перебуваючи під враженням мелодійності української мови, втіленої в "Енеіді" І.Котляревського та збірці "Українські народні пісні" М.Максимовича, гуртківці поставили за мету широко впроваджувати рідну мову в усі сфери суспільного життя. У 1836 р. щоб довести, що українською мовою можна висловлювати філософські і релігійні думки, М.Шашкевич на традиційних урочистостях в семінарії виголосив промову, які традиційно виголошувалися латинською, німецькою чи польською, українською мовою.

В-4