- •Частина 1. Гігієна харчування.
- •Тема 1. Фізіологічна роль харчових речовин.
- •1.1. Фізіологічна роль та харчова цінність білків.
- •. Фізіологічна роль та харчова цінність жирів.
- •1.3. Фізіологічна роль та харчова цінність вуглеводів.
- •2.Фактори, що впливають на засвоєння їжі
- •3.Механізми виділення ферментів та заходи підвищення засвоєння їжі.
- •Тема 2. Раціональне харчування та фізіологічні основи його організації.
- •1.Три етапи засвоєння їжі
- •Всмоктування в кров розщеплених речовин з травного тракту.
- •1.3 . Перехід речовин з крові в клітини організму.
- •Теорія адекватного харчування
- •Раціональне харчування
- •Режим харчування
- •Енергії дорослого працездатного населення
- •Сироїдіння
- •Мірзакарім Норбеков
- •Харчування різних вікових груп.
- •6.1 Харчування осіб похилого віку
- •Харчування осіб розумової праці, студентів
- •Харчування дітей.
- •Морфологія мікроорганізмів морфологія бактерій
- •У льтрамікроби
- •Розмноження
- •Систематика Клас аскоміцетів
- •Розмноження
- •Стадія спокою
- •Систематика грибів
- •Фізіологія мікроорганізмів
- •Хімічний склад мікроорганізмів
- •Ферменти
- •Живлення мікроорганізмів Механізм
- •Види живлення
- •Дихання мікроорганізмів
- •3.Температура
- •4. Променева енергія
- •5 . Надвисока частота
- •11. Хімічні фактори
- •1 Реакція середовища ( рН).
- •2. Антисептики - отрута для клітин
- •111. Біологічні фактори
- •1. Взаємодія мікроорганізмів.
- •2. Вплив рослин на мікроорганізми.
- •3. Вплив тварин на мікроорганізми.
- •Анаеробні перетворення
- •Спиртове бродіння
- •Аеробні перетворення
- •1.Дезамінування
- •Класифікація мікробних харчових захворювань Отруєння Інфекції
- •Механізм виникнення харчових мікробних захворювань
- •Особливості патогенних мікроорганізмів
- •Розповсюдження мікроорганізмів Мікрофлора грунту
- •Мікрофлора повітря
- •Мікрофлора тіла людини.
- •Мікрофлора води
- •С амоочищення води.
- •Мікрофлора харчових продуктів мікрофлора м‘яса
- •Мікробіологія зернових
- •Хвороби
- •Мікробіологія риби
- •Мікробіологія яєць
- •Хвороби яєць
- •Мікробіологія жирів
- •Холерний вібріон. Мікрофлора молока
- •Кисломолочні продукти
- •Вершкове масло
- •Мікробіологія плодів та овочів
- •Аеробні перетворення
- •1.Дезамінування
- •Патогенні мікроорганізми
- •Особливості груп мікробних харчових захворювань Отруєння Інфекції
- •Отруєння
- •Класифікація мікробних харчових захворювань Інфекції
- •Особливості патогенних мікроорганізмів
- •Мікробіологія зернових
- •Хвороби
- •Мікробіологія риби
- •Мікробіологія яєць
- •Хвороби яєць
- •Мікробіологія жирів
- •Холерний вібріон. Мікрофлора молока
- •Кисломолочні продукти
- •Вершкове масло
- •Мікробіологія плодів та овочів
- •Перелік літератури Основна
- •Нормативна
- •Додаткова
1.3. Фізіологічна роль та харчова цінність вуглеводів.
Будівельна – входять до складу кожної клітини…
Біологічно активна – цукор та крохмаль (розщеплюється до цукру) необхідні для роботи мозку, м’язів. Клітковина – посилює роботу м»язів кишечника. Пектинові речовини вбирають токсини і виводять з кишечника.
Енергетична роль: 1 г виділяє 3, 75 (4) Ккал
Харчова цінність та джерело.
Цукор (солодкі продукти) та крохмаль (картопля, зернові) мають однакову харчову цінність. Клітковина (фрукти, овочі; найбільш груба – білоголова капуста, буряк, редька…) і пектинові речовини (яблука, вишня, біла шкірочка апельсину, гарбуз…) не засвоюються і харчової цінності не мають.
Середньодобова потреба – 400г.
При нестачі - порушуються вищезазначені функції, при надлишку – страждає підшлункова залоза (або панкреатична: в кров виділяє інсулін, що переводить цукор крові в клітини організму, а в кишечник виділяє травні ферменти), з»являється надмірна вага
Регуляція вуглеводного обміну: інсулін та адреналін (виділяється при стресах і переводить глікоген печінки в цукор крові).
Фізіологічна роль вітамінів.
Біологічно активна роль – регулюють розвиток та стан тканин, впливають на обмін речовин, входять до складу ферментів.
Жиророзчинні вітаміни
Вітамін А – попереджує старіння, відповідає за епітеліальну тканину, шкіру, нігті, тканини ока. Джерело – риб’ячий жир, печінка, жовток. Провітамін А – каротин (морква, темно – зелені та яскраво жовті).
Вітамін D – кісткова тканина, зуби, волосся, нігті. Джерело: риб’ячий жир, печінка тріски, оселедець, сонячні ванни
Вітамін К – підвищує згортання крові, підвищує енергетику. Джерело: капуста, олія, птиця…
Вітамін Е – статеві тканини, шкіра, м»язи, попереджує старіння. Джерело: рослинні масла, риб’ячий жир, жовток, горіхи, насіння…
Водорозчинні вітаміни
Вітамін C, Вітамін P– з’єднувальна тканина, (вени, капіляри). Джерело: шипшина, болгарський перець, цитрусові, обліпиха…
Вітаміни групи В – нервова тканина, шкіра, кров, травлення, пам’ять. Джерело: печінка, дріжджі, зародки пшениці, жовток…
Авітаміноз – повна відсутність вітамінів (вітаміну): рахіт, цинга, бері-бері
Гіповітаміноз – нестача вітамінів (вітаміну): схильність до захворювань, слабкість
Гіпервітаміноз – надлишок вітаміну (токсичні: А, Д, В 6, В 3)
Фізіологічна роль мінеральних речовин.
Будівельна роль – входять до складу клітин
Біологічно активна роль:
Макроелементи
Натрій – регуляція тиску, затримує воду в клітинах. Джерело – тсл, соління…
Калій – передача нервових імпульсів, виводить рідину з клітин. Джерело: пророщена пшениця, мигдаль, родзинки, петрушка, фініки…
Кальцій – формування кісткової тканини, підтримує м’язево – нервову збудливість, згортання крові. Джерело: сир, мигдаль, пивні дріжджі, петрушка, насіння, висівки, козяче молоко, гречка…
Фосфор – входить до складу кісток, білків, жирів; необхідний для діяльності мозку, м»язів. Джерело: пивні дріжджі, висівки, насіння, пшениця, жито, м'ясо, яйця…
Магній – судинорозширювальна дія, стимуляція перистальтики кишечника, посилення жовчовиділення. Джерело: висівки, пророщена пшениця, пивні дріжджі, гречка, горіхи, жито…
Мікроелементи
Ферум - утворення гемоглобіну. Джерело: висівки, пророщена пшениця, пивні дріжджі,просо, петрушка, родзинки, фініки. Свинина, яйця…
Цинк – до складу інсуліну, необхідний для процесів дихання, розмноження. Джерело: устриці, імбир, баранина, жовток, пшениця, жито…
Йод – для утворення гормонів щитоподібної залози (регулюють енергетичні процеси, функції серцево – судинної системи, ріст, розумовий розвиток). Джерело: яйця, цибуля, щавель, капуста, морква, картопля, хліб житній…
Зміни харчових речовин при тепловій обробці
Білки. Короткочасне нагрівання: денатурація білків, втрата ферментативної активності, деякі втрачають харчову цінність
Повільне нагрівання: створюються зв’язки між амінокислотами і цукром, які не перетравлюються
Тривале нагрівання: зменшується вміст амінокислот
Жири. Руйнування ненасичених ЖК та ПНЖК: при смаженні – руйнування дуже швидко, можуть утворитися і шкідливі речовини. Небезпечно при жарінні у фритюрі (канцерогени). Окислення жирів – проходить і при низьких температурах.
Жири молока, м’яса, яєць суттєво не змінюються при консервації, при варінні або при дії мікрохвилями,
Вітаміни
А –швидкість окиснення і втрати властивостей залежить від швидкості окиснення жирів. Висока стабільність вітаміну А в олії, маргарині, сухому молоці, Поступово втрачається до 70 відсотків вітаміну при 2 год. варінні, або при 15хв. смаженні. Втрачається вітамін А також при дії світла, сушінні, стерилізації.
С, Р – руйнується при зберіганні в самих клітинах ферментами, окислюється на повітрі, руйнується на світлі. Висушені на сонці плоди практично не мають вітаміну С. Втрати під час теплової обробки залежать від ступені подрібнення і кількості води.
Вітаміни групи В - руйнуються при замочуванні, бланшуванні у воді, варінні, стерилізації. Нестійкі в лужних середовищах.
Вода, її значення для організму.
Будівельна роль – входить до складу клітин
Біологічно активна – для обміну речовин (клітина - кров), для проходження біохімічних реакцій, виводить продукти обміну речовин. Впливає на тиск, травлення, дає змогу організму адаптуватися до температурних перепадів.
Середньодобова потреба – 1 – 1, 5 літри. З віком кількість води в клітинах падає. На водний баланс впливають Nа – затримує воду в клітинах, та К – виводить надлишкову воду і токсини з організму..
Обмін речовин і енергії в організмі.
Дихання - окиснення органічних сполук з виділенням енергії. (Для біохімічних процесів, для синтезу потрібних речовин, для виконання фізичної роботи). Енергетичні витрати людини.
Література: 1,.2,6.
