31. Що, на думку м.Вебера, соціолог міста повинен визначити, щоб правильно трактувати проблеми міського соціуму

. Для соціолога, вважає М. Вебер, важливо з'ясувати те, від чого залежить купівельна спроможність міського населення: чи вона визначається присутністю поміщиків і рантьє, що тратять в місті гроші, зароблені на селі, що створюють ринок зайнятості для ремісників і сервісних служб, або ж вона пояснюється наявністю розвинутого ремесла, що реалізує свою продукцію і на місцевому ринку і в околицях. В кінцевому підсумку, мінімум існування для зайнятого населення міста залежить від тих коштів, які перепадают йому від представників знаті у вигляді плати за товари або у вигляді заробітку (у випадку роботи ремісників на замовлення). У такій ситуації ремісник ближче до типу найманого робітника, ніж до типу підприємця. Спеціалізація і професійний поділ праці в місті піднімається на більш високий, ніж раніше, рівень: ремісники одних цехів стають покупцями товарів, вироблених іншими. Капіталізм піднімає Produzentenstadt міста на максимальну висоту, оскільки мануфактура, фабрика і масове виробництво перетворюють місто в потужний промисловий вузол.

Макс Вебер зазначив кілька принципових функцій, які відрізняли місто від інших населених місць, - захист, управління, обмін (торгівля), ремісниче виробництво, промисловість (на противагу сільськогосподарському виробництву) і поділ праці, що призводить до підвищення ефективності суспільного виробництва.

34. Що вперше в методиці дослідження міста і соціуму було пророблено американським вченим Луісом Віртом (1897-1952)

Урбанізм як спосіб життя - ця концепція була сформована у нарисі Л. Вірта «Урбанізм як спосіб життя»(1938), який тлумачить урбанізм на підставі трьох його особливостей: розміру території міст, щільності та гетерогенності (неоднорідності) населення. Серед чинників, що визначають світосприйняття мешканців міст, він виділяв психологічні ефекти міського життя, їх вплив на соціальну структуру та індивіда. До негативних відносив взаємну байдужість, безцеремонність, підвищене емоційне навантаження, що призводить до відчуття тривоги, нервового напруження, відсутність підтримки через послаблені міжособистністі зв'язки мешканців міст. Водночас у містах люди відчувають себе вільнішими і мають змогу жити на власний розсуд. Аналізуючи соціальну структуру міст, Л. Вірт дійшов виснову щодо диференціації, тобто фрагментації людської життєдіяльності. Таке розшарування спричиняє послаблення соціальних зв'язків, втрату згуртованості груп, посилення самотності людини. Л. Вірт визнавав урбанізацію не тільки як частину суспільства, але й як віддзеркалення природи ширшої соціальної системи, а також як чинник, що впливає на неї. Кожен з аспектів міського способу життя характеризує соціальне життя міського суспільства загалом, а не тільки життя мешканців великих міст. Його ідеям властиві як певні обмеження, так і надмірна узагальненість: аналізуючи американські міста, Вірт переносить висновки на процес урбанізму загалом, перебільшує деіндивідуалізацію у сучасних містах; деякі характеристики, які він вважав міськими, властиві й селу.