- •Політика як суспільне явище. Зв’язок політики з іншими суспільними сферами.
- •Предмет політичної науки, її основні категорії.
- •Методи політичної науки.
- •Функції політології.
- •Система політичних наук, взаємозв’язок політології з іншими суспільними науками.
- •Зародження і розвиток політичної думки у країнах Стародавнього Сходу.
- •Соціально-політичні течії Стародавнього Китаю.
- •Політична думка античності.
- •Політичні погляди Платона.
- •10. Політичні погляди Арістотеля
- •Політична думка Середньовіччя. Т. Аквінський.
- •Особливості політичної думки Стародавнього Риму.
- •Погляди н. Макіавеллі в праці “Володар”. Макіавеллізм.
- •Раціоналістичні трактування політики і влади в працях ж.Ж. Руссо.
- •Політична концепція т. Гоббса.
- •Політичні погляди Дж. Локка.
- •Монтеск’є про історичні, географічні, політичні та соціальні основи політики.
- •І.Кант про правову державу та “вічний мир”.
- •Місце політики у “Філософії права” Гегеля.
- •Внесок в. Липинського в розвиток політичної думки.
- •Концепція автономно-федеративного устрою України в творчості м. Драгоманова.
- •Концепція інтегрального націоналізму д. Донцова.
- •Політична влада: сутність, ознаки. Система поділу влади у суспільстві.
- •Джерела та ресурси політичної влади.
- •Зміст основних концепцій політичної влади.
- •Теорія та практика поділу влади. Легітимність влади.
- •Державна та політична влада.
- •М. Вебер про типи політичного панування.
- •Політична система суспільства. Теорія політичної системи д. Істона, г. Алмонда.
- •Типологія політичних систем.
- •Структура та механізм функціонування політичної системи.
- •Держава як базовий елемент політичної системи. Ознаки та функції держави. Апарат держави.
- •Основні теорії походження держави.
- •Правова держава: суть та принципи. Розвиток теорії правової держави.
- •Соціальна держава: суть, структура.
- •36. Громадянське суспільство: суть, структура. Розвиток теорії
- •37. Форми державного устрою.
- •38. Форми та моделі федералізму.
- •39. Форми державного правління.
- •40. Президентське правління, його суть, особливості.
- •41. Парламентська система правління.
- •42. Сутнісні характеристики політичних режимів, їх типологія.
- •43. Тоталітарний політичний режим.
- •44. Авторитарний політичний режим.
- •45 Зміст поняття “демократія”. Основні принципи. Особливості демократії
- •46. Сучасні концепції демократії.
- •47. Хвилі демократизації за Хантінгтоном “Третя хвиля. Демократизація в кінці хх ст.”
- •48. Політична еліта, її роль, структура, функції.
- •49. Класичні концепції еліти в. Парето та г. Моски.
- •51. Сучасні концепції еліти. Еліта та демократія.
- •52. Політичне лідерство. Типологія політичних лідерів.
- •53. Політичні партії: суть, ознаки, функції.
- •54. Причини виникнення та етапи розвитку політичних партій.
- •55. Типологія політичних партій та їх функції у суспільстві.
- •56. Місце і роль партій в політичній системі суспільства.
- •57. Партійні системи, їх характеристика.
- •58. Політичний процес: суть, структура. Розвиток політичного процесу в Україні.
- •59. Політична діяльність: суть, структура, детермінанти.
- •60. Політична участь і форми її прояву.
- •61. Політична модернізація: суть, критерії, основні моделі модернізації.
- •62. Теорія політичних рішень: суть, типи, етапи прийняття.
- •63. Методи прийняття і способи реалізації політичних рішень.
- •64. Політична ідеологія: суть і структура.
- •66. Політична свідомість та її рівні.
- •64. Політична соціалізація особи: суть, форми та основні типи.
- •67. Політична культура: суть, структура, функції.
- •68. Типологія політичної культури. Субкультура.
- •69. Основні принципи політичної доктрини лібералізму.
- •70. Основний зміст та принципи консерватизму.
- •71. Сутність та призначення виборів, їх типи.
- •72. Основні принципи демократичних виборів.
- •73. Виборчі системи: типи та характеристика.
- •74. Основні процедури виборчого процесу.
46. Сучасні концепції демократії.
Класична ліберальна, плюралістична, корпоративна, партисипітарна, марксистська, елітарна- поєдн теор демократії та еліт.
47. Хвилі демократизації за Хантінгтоном “Третя хвиля. Демократизація в кінці хх ст.”
48. Політична еліта, її роль, структура, функції.
суспільством завжди править вибрана меншість, наділена особливими соціальними, психологічними й політичними якостями — еліта. Ціннісний підхід Парето наявністю у належних до еліти осіб особливо цінних для суспільства інтелектуальних, психологічних, моральних, організаторських та інших рис, які забезпечують їм переважання над іншими наслідком природного відбору суспільством найцінніших представників. Еліта- меншість суспільства, що становить собою достатньою мірою самостійну, вищу, відносно привілейовану групу, наділену особливими психологічними, соціальними і політичними якостями, яка бере безпосередню участь у затвердженні і здійсненні рішень, пов'язаних з
використанням державної влади або впливом на неї». Моска, Міхельсом, — функціональний – закон поділу праці вимагає професійного заняття управлінською працею як необхідної умови її ефективності. Широкі маси населення політичне пасивні, їхні головні життєві інтереси поза сферою політики. Структура: правляча еліт, навколоелітичне середовище, опозиційна, контр еліта. Функц: стратегічна, організаторська, комунікативна, інтегративна.
49. Класичні концепції еліти в. Парето та г. Моски.
Г. Моски, В. Парето і Р. Міхельса належать до макіавеллістської школи в розумінн політичних еліт, визнання елітарності будь-якого суспільства, його поділу на привілейовану владарюючу творчу меншість пасивну, нетворчу більшість. Такий поділ закономірно випливає з природи людини й суспільства. Еліта наділена особливими соціальними, психологічними, інтелектуальними, моральними та іншими рисами. Приналежність до неї пов'язана передусім з природними задатками, освітою і вихованням. Еліта є більш або менш згуртованою групою, об'єднаною не тільки спільністю професійного статусу й соціального становища, а й елітарною самосвідомістю, сприйняттям себе особливою верствою, покликаною керувати суспільством. Маси більш чи менш широко визнають право еліти на політичне керівництво, що означає ЇЇ легітимність/ в середовищі еліти точиться постійна боротьба між різними ЇЇ типами: старою і новою, елітою і контрелітою, «левами» і «лисами». Формування і зміна еліт відбуваються в ході боротьби за владу.
Р. Міхельс про олігархію.
51. Сучасні концепції еліти. Еліта та демократія.
концепції демократичного елітизму, або елітарної демократії. Моска, Парето Міхельс розв'язували суперечність на користь еліти, ставлячи під сумнів можливість демократії. Намагаються довести сумісність демократії та елітизму - концепції конкуруючих еліт Шумпетера, відкритості еліти Г. Лассуела, рухливих еліт Н. Боббіо, рівних можливостей Манхейма, вертикальної демократії Дж. Сарторі. Шумпетер Суть демократії в здобутті влади елітами шляхом конкуренції. Правляча еліта необхідна для будь-якого суспільства, у тому числі й для демократичного, характерна риса якого — конкуренція еліт за позиції влади, а також відкритість еліти для оновлення талановитими, здібними, високоморальними представниками народу. «правління, схвалене народом». Сарторі, демократія не тільки не заперечує еліту, а, навпаки, передбачає її. «демократія повинна являти собою селективну поліархію і поліархію за основою достоїнств. Концепції множинності еліт. Є багато еліт:
політична, економічна, наукова, художня, релігійна Вплив за сферою діяльності. Жодна не домінує в усіх сферах суспільного життя. Кожна з соціальних груп формує свою еліту, яка
відображає її інтереси. ліволіберальна концепція еліти Міллса еліта є не результатом інтелектуального, психологічного переважання, а наслідком зайняття командних позицій у суспільній ієрархії - в економіці, політиці, воєнних. 3 рівні, на найвищому – еліта. єдина, відносно згуртована група Джілас концепцію правлячої партійної бюрократії як нового класу, наділений монополією адміністративної влади.
