5.Контрольні питання:

1. Високомолекулярні сполуки, їх характеристика.

2. Класифікація ВМС.

3. Застосування ВМС як лікарських і допоміжних речовин.

4. Особливості приготування розчинів ВМС необмежено і обмежено набухаючих.

5. Які зміни можуть відбуватися при зберіганні розчинів ВМС.

6. Оцінка якості розчинів ВМС, зберігання та оформлення до відпуску згідно вимог норматичних документів.

10. Колоїдні розчини: характеристика, класифікація. Фактори, що обумовлюють їх стійкість. Технологія розчинів захищених колоїдів.

Колоїдні розчини - ультрамікрогетерогенні дисперсні системи, проміжні між справжніми розчинами і грубодисперсними системами (суспензіями, емульсіями).

Частинки дисперсної фази колоїдних розчинів, які складаються з агрегатів, атомів і молекул називаються міцелами, не розчинні в дисперсійному середовищі.

В фармацевтичній практиці найчастіше застосовуються природні захищені колоїди, які складаються з колоїдного компоненту і ВМС (коларгол, протаргол, іхтіол).

Захищені колоїди характеризуються самочинністю розчинення і відносною стабільністю.

Приготування колоїдних розчинів залежить від властивостей лікарських речовин і впливу зовнішніх факторів: наявності електролітів, водовіднімаючих речовин, температури, механічних впливів (довготривале збовтування, перемішування), дії світлі. При тривалому зберіганні колоїдні розчини старіють.

Колоїдні розчини не фільтрують; проціджують їх в міру потреби через попередньо промиту вату.

У фармацевтичній практиці застосовують, в основному, три захищених колоїдних препарати. Це коларгол, протаргол та іхтіол. Оскільки розмір часток захищених колоїдів такий, що вони не проходять крізь фізіологічні мембрани, вони позбавлені здатності всмоктуватися і їх препарати проявляють тільки місцеву дію.

Коларгол і протаргол використовують як антисептики, в’яжучі, протизапальні засоби. Їх розчини застосовуть для змазування слизових оболонок дихальних шляхів, в очній практиці, для промивання сечового міхура, гнійних ран і т.д.

Протаргол (срібло білкове) (Argentum proteinicum) - це аморфний порошок коричнево-жовтого кольору, без запаху, слабо гіркого, злегка в’яжучого смаку, легко розчинний у воді, є захищеним колоїдним препаратом срібла, містить 7,8-8,3% (у середньому 8%) окису срібла. Роль захисного колоїду виконують продукти гідролізу білка (альбумінати).

Коларгол (срібло колоїдальне) (Argentum colloidale) це зеленувато або синювато-чорні пластинки з металічним блиском, розчині у воді, містить 70% окису срібла і 30% продуктів гідролізу білка (натрієві солі лізальбінової і протальбінової кислот), які виконують роль захисного колоїду.

Іхтіол - це амонієва сіль сульфокислот сланцевого масла. Це майже чорна або бура сиропоподібна рідина зі своєрідним різким запахом і смаком. Розчинний у воді, гліцерині, спиртово-ефірній суміші. Водні розчини при розбовтуванні сильно піняться. Є природним захищеним колоїдом.

При готуванні колоїдних розчинів слід дотримуватись приведених нижче вказівок:

1. При виготовленні розчинів протарголу використовують здатність протарголу до набухання. Наважку протарголу обережно насипають тонким шаром на поверхню води і залишають не збовтуючи до повного розчинення. Для прискорення розчинення протарголу його розтирають з кількома краплями гліцерину, а потім додають воду.

2. Коларгол у воді розчиняється повільно. Тому для прискорення розчинення застосовують два способи приготування розчину в залежності від концентрації прописаного розчину:

- у флакон для відпуску фільтрують (проціджують) воду, висипають коларгол і вміст флакону струшують до повного переходу його в розчин. Цей метод зручний при невеликих концентраціях коларголу (до 1%).

- якщо слід приготувати розчини більшої концентрації, то роблять таким чином: коларгол поміщають у ступку, додають невелику кількість води. Суміш залишають на 2-3 хв для набухання, розтирають, а потім потроху при помішуванні додають решту води. При необхідності розчин фільтрують через скляний фільтр, проціджують через розпушений клубочок вати, промитий гарячою водою. Розчин світлочутливий, тому відпускають у флаконі з темного скла.

3. Розчини коларголу і протарголу проціжують в міру потреби через попередньо промитий жмутик вати. Відпускають у склянках з оранжевого скла.

4. Розчинення іхтіолу можна проводити безпосередньо в склянці для відпуску (якщо іхтіол не дуже густий), або при розтиранні у ступці з невеликою кількістю води.

Оцінка якості колоїдних розчинів – перевіряють колір, запах (органолептичний контроль), документацію (відповідність рецепта і паспорта письмового контролю), відхилення в об’ємі, відсутність механічних включень, якість закупорювання, оформлення до відпуску.

10. Технологія суспензій дисперсійним методом з лікарських речовин з різко та нерізко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Прийом скаламучування. Технологія суспензій сірки.

Суспензії - рідка гетерогенна лікарська форма з твердою дисперсною фазою, що не розчиняється в рідкому дисперсійному середовищі.

Розмір частинок дисперсної фази від 0,1 до 100 мкм. Суспензії застосовують внутрішньо, зовнішньо і для ін’єкцій.