1. Розробка технічної пропозиції

2.1 Аналіз зразків-аналогів

1. Аналіз форми та габаритних розмірів зразків-аналогів:

а) б)

в) г)

д) е)

Рис. 1. Зразки-аналоги для аналізу : з варіантами зміни конфігурації частин виробу

- призначення виробу: серветка, вишита мережкою призначена для декоративного оздоблення інтер’єру та предметів побуту, захисту поверхні від подряпин

- види матеріалів для виготовлення деталей:

Матеріалом для вишивання є основа, на якій вишивають, — полотно, а також те, чим вишивають, тобто нитки з льону чи конопель. Народні майстри й художники вишивають на натуральних тканинах — полотні (часто домашнього виготовлення), маркізеті, крепдишині, батисті та ін. 

Тип застосовуваної тканини залежить від техніки вишивання. Для лічильної вишивки потрібна тканина з полотняним переплетенням ниток (лляне або бавовняне полотно, маркізет, бортівка), тобто така, на якій зручно лічити нитки. Є спеціальна вишивальна тканина, у якої нитки основи й утоку однакової товщини. Для лічильної вишивки придатна будь-яка канва. У продажу є густа канва, на якій відразу можна вишивати виріб, але продається й розріджена. Таку канву потрібно пришити до тканини наметувальними стібками й вишивати водночас на канві й на тканині. При цьому треба стежити, щоб голка з робочою ниткою входила саме в отвори канви. Закінчивши вишивати, поперечні й поздовжні нитки канви обережно висмикують. Під час роботи стібки легенько затягують, щоб після видалення ниток канви, вишивка лежала щільно на тканині.

 Найкращими нитками для вишивання є муліне, ірис, гарус. Застосовують вовняні й синтетичні нитки, а також будь-які інші слабкої крутки й міцного пофарбування. Щоб перевірити, чи линяють вибрані нитки, слід на клаптику білої тканини виконати нескладну вишивку (досить семи-восьми стібків), після чого тканину випрати й випрасувати. Якщо нитки линяють, навколо вишивки біла тканина злегка пофарбується. 

Муліне бажано зберігати в окремих мотках, а не в косах. Кожний моток муліне розрізають в одному місці і складають у кілька рядів. При такому методі зберігання зручно витягати з мотка будь-яку кількість ниток, а залишок робочої нитки намотують упоперек мотка для дальшого використання. Крім того, добираючи кольорову гаму, окремі мотки зручно розкладати один біля одного й заміняти неприйнятні кольори іншими, чого не можна зробити, зберігаючи нитки в косах. 

Для вишивання треба мати п'яльці, ножиці, бажано з заокругленими доверху кінцями, набір голок з вушками різної величини та сантиметрову стрічку. Наперсток потрібний в разі вишивання на товстому матеріалі, коли необхідно сильніше натискати на голку. 

П'яльці можуть бути круглі і квадратні, пластмасові і дерев'яні. Їх використовують для забезпечення натягу тканини. Стібки в цьому випадку лягають рівніше й рисунок не перекошується. Квадратні п'яльці або спеціальну раму використовують для складних і великих за розміром вишивок. Раму встановлюють у нахиленому положенні так, щоб можна було працювати обома руками з лицьового і спіднього боку вишивки. 

Голки повинні відповідати вишивальній нитці і тканині. Чим тонша тканина, тим тонші мають бути нитка й голка. Голка залишає в тканині прокол, крізь який проходить робоча нитка. Якщо голка товста, а тканина тонка, то утворюються дірочки, якщо ж голка набагато тонша, ніж вишивальна нитка, то, проходячи крізь прокол, робоча нитка часто рватиметься.

- вид конфігурації: найчастіше серветки бувають квадратної, прямокутної чи круглої форми. У нашому випадку серветка прямокутна, оздоблена по краях торочками, візерунок розташований таким чином, щоб центр був вільний

- вид конструкції частин та способів їх з’єднання між собою: серветка має суцільну конструкцію.

2.1.2. Аналіз конструктивної побудови зразків-аналогів.

Таблиця 1