Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pitannya_do_usnogo_M1_z_biokhimiyi.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
48 Кб
Скачать
☆

29.Жовчні кислоти : будова, біологічна роль

Монокарбонові оксикислоти, що відносяться до класу стероїдів. Тверді оптично активні речовини, погано розчинні у воді.

Жовчні кислоти. Утворюються в печінці з холестерину й виділяються в складіжовчі. Жовчнікислотивиконуютьтакібіологічніфункції: 1) емульгування, 2) активація ліпаз і 3) транспортування.

Адсорбуючись на поверхні крапель жиру, жовчнікислоти, завдякисвоїмамфіфільнимвластивостям, різкозменшуютьповерхневий натяг на межідвох фаз - води і жиру, що й сприяє їх емульгуванню.Жовчні кислоти можна розглядати як оксиформихолановоїкислоти.

До складу жовчі входять переважнотакіжовчнікислоти: холева (3,7,12-тригідроксихоланова), хенодезоксихолева (3,7-дигідроксихо-ланова) та їхкон'югати з гліцином і таурином - глікохолева і тауро-хенодезоксихолева.

Первинні жовчні кислоти – холевая кислота і хенодезоксихолева кислота – синтезуються в печінці з холестерину, кон’югуються з гліцином або таурином і секретуються у складі жовчі. Вторинні жовчні кислоти, включаючи дезоксихолевої кислот і літохолевую кислоту, утворюються з первинних жовчних кислот у товстій кишці під дією бактерій. Літохолевая кислота всмоктується значно гірше, ніж дезоксихолевої. Інші вторинні жовчні кислоти утворюються в мізерно малих кількостях. До них відносяться урсодезоксихолева кислота (стереоізомер хенодезоксихолевої кислоти) і ряд інших незвичайних жовчних кислот. При хронічному холестазі ці кислоти виявляються в підвищених кількостях. У нормі співвідношення кількостей жовчних кислот, кон’югованих з гліцином і таурином, складає 3:1; при холестазі часто підвищені концентрації жовчних кислот, кон’югованих з сірчаною та глюкуроновою кислотами.

Жовчні кислоти є поверхнево-активними речовинами. Якщо їх концентрація у водному розчині перевищує критичну – 2 ммоль / л, – молекули жовчних кислот утворюють агрегати, звані міцели.

30.Стадії аеробного окислення вуглеводів

Аеробне окислення глюкози (С6Н12О6+ 6О2→ 6СО2+ 6Н2О) включає такі етапи: 1. Розщеплення глю. до ПВК (див. 57): С6Н12О6+ 2НАД++ 2АДФ+ 2Фн→ 2С2Н4О3 (ПВК) + 2НАДН2+ 2АТФ. НАДН2 йде в ДЛМ і в процесі окисного фосфорилювання генерується 6АТФ (2*3). 2. Окисне декарбоксилювання ПВК: СН3-СО-СООН+ НАД++ НS-КоА→ СО3-СО-КоА+ НАДН2+ СО2. Піруватдегідрогеназний комплекс – мультиферментна система, що міститіся в мембрані мітохондрій. 3. Цикл трикарбрнових кислот функціонально і біохімічно зв`язаний електронно-транспортним ланцюгом мітохондрій. СН3-СО-S-КоА+ 3НАД++ ФАД+ ГДФ+ Фн→ 2СО2+ 3НАДН2+ ГТФ+ НS-КоА. На кожну молекулу ацетил-КоА генерується 12АТФ.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]