Робоче завдання

Обробити у відповідності до варіанту завдання, вказані у таблиці. Заповнюючи масив, робити це таким чином щоб у масиві знаходилися елементи які задовольняють умову з стовпчика „Умови і обмеження” а також за цими межами. Виконуючи завдання з колонки „Дії” враховувати тільки ті елементи які підходять до умови з колонки „Умови і обмеження”. Перевірити правильність виконання програми за допомогою тестового варіанту.

Таблиця 4.1 — Варіанти завдань

Варіант завдання	Масив	Дії	Умови і обмеження
1	Х(100)	Обрахувати суму і кількість елементів масиву X	0≤xi≤1
2	А(80)	Обрахувати середнє арифметичне значення елемента масиву А	aі>0
3	X(70)	Переписати елементи масиву Х в масив Y і підрахувати їх кількість	-1 ≤ xi≤1
4	B(50)	Визначити максимальний елемент масиву В і його порядковий номер	xі>0
5	С(40)	Обрахувати мінімальний елемент масиву С і його номер	xі<0
6	D(80)	Знайти максимальний і мінімальний елемент масиву D і поміняти їх місцями.
7	Y(20)	Обрахувати середнє геометричне елемента масиву Y.	yі>0
8	Z(30)	Розташувати у масиві R спочатку додатні а потім від’ємні елементи масиву Z.
9	N(50)	Визначити суму елементів масиву N, кратних трьом.	nі/3*3 = nі
10	X(N)	Обрахувати суму і кількість елементів масиву Х.	xі>0, N≤30
11	A(N)	Знайти середнє геометричне елементів масиву А.	aі>0, N≤50
12	X(N)	Переписати в масив Y підряд додатні елементи масиву Х.	xі>0, N≤30
13	X(N)	Переписати підряд в масив Y додатні і в масив Z від’ємні елементи масиву Х.	N≤40
14	B(K)	Визначити максимальний елемент масиву В і його порядковий номер.	xі<0, K≤40
15	С(К)	Визначити мінімальний елемент масиву С і його порядковий номер.	-1 ≤ xi≤1, K≤20

Контрольні запитання

1. Вказати особливості програм, в яких використовуються масиви.

2. Які оператори мови можна використовувати для опису масивів?

3. В чому полягає особливість організації цикла при обробці масивів?

4. В чому полягає особливість використання прийомів програмування при обробці масивів?

5. Вказати особливості вводу і виводу масивів.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5

Робота з багатовимірними масивами

Мета роботи— оволодіти практичними навиками роботи із масивами, особливостями їх вводу і виводу, отримання подальших навиків по організації програм циклічної структури із використанням прийомів програмування.

Теоретичні відомості

Сі підтримує багатовимірні масиви. Найпростішим видом багатовимірного масиву є двовимірний масив, який можна представити як масив одновимірних масивів. Двовимірний масив являє собою матрицю, де перший індекс відповідає за рядок, а другий за стовпець. Кожна розмірність масиву вміщується в окремі квадратні дужки. Багатовимірний масив оголошується таким чином:

<тип даних> <ім’я масиву> [розмірність N]...[розмірність 2] [розмірність 1];

Елементи багатовимірного масиву зберігаються в пам’яті в порядку зростання найправішого індексу, тобто за рядками. Це означає, що правий індекс змінюється швидше лівого, якщо переміщатися масивом у порядку розташування елементів в пам’яті.

При ініціалізації багатовимірних масивів можна додати фігурні дужки навколо кожного вимірювання. Наприклад, int d [2][3] = {{1, 2, 3},{4, 5, 6}};

Якщо даних рівно стільки, скільки має бути при заповненні всіх елементів, то фігурні дужки в списку можуть бути опущені, тоді наступні два записи еквівалентні:

int f [2][2] = {{1, 2}, {3, 4}}; int f [2][2] = {1, 2, 3, 4};

Для багатовимірних масивів необхідно визначити всю розмірність, крім найлівішої, компілятор визначає число елементів за числом значень у списку ініціалізації. Наприклад,

int array [ ] [3] = {0, 1, 2, 3, 4, 5}; тобто кожен рядок міститиме три елементи: нульовий — 0, 1, 2; перший — 3, 4, 5. Якщо потрібно проініціалізувати не всі елементи, в списку ініціалізації використовуються фігурні дужки, наприклад:

int array [ ][3] = {{0}, {3, 4}};

m [0][0] дорівнюватиме 0, m [1][0] — 3, m [1][1] — 4.

	Стовпець 0	Стовпець 1	Стовпець 2	Стовпець 3
Рядок 0	а[0][0]	а[0][1]	а[0][2]	а[0][3]
Рядок 1	а[1][0]	а[1][1]	а[1][2]	а[1][3]
Рядок 2	а[2][0]	а[2][1]	а[2][2]	а[2][3]

Рисунок 6.1. Двовимірний масив з трьома рядками і чотирма стовпцями

Приклад

Як приклад виконання операцій над матрицями розробимо алгоритм для виведення на екран таблички множення розмірами 10х10. Блок-схема такого алгоритму матиме наступний вигляд:

Код програми:

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

int main()

{

clrscr();

int A[10][10], i, j;

for (i = 0; i < 10; i++)

{

for (j = 0; j < 10; j++)

{

A[i][j] = (i + 1) * (j + 1);

printf("%4d", A[i][j]);

}

printf("\n");

}

return 0;

}