- •2. Сучасні педагогічні технології в системі початкової мовної освіти.
- •8. Принцип диференціації навчання, умови його реалізації на уроках мови і читання в поч. Школі.
- •14. Методика навчання грамоти м. Зайцева, умови її реалізації.
- •20. Сутність технології розвитку критичного мислення, основні її стадії.
- •38. Дидактичні ігри, їх використання на уроках мови (читання).
- •6. Спільні і відмінні ознаки диференціації та індивідуалізації навчання. Побудувати діаграму Ейлера-Венна.
- •18. Проаналізуйте чинні програми з української мови й визначте можливості для інтегрування.
38. Дидактичні ігри, їх використання на уроках мови (читання).
Дидактична гра – складне педагогічне явище, призначення якого полягає в імітації й моделюванні навчальних ситуацій через гру.
Правильно організовані і вдало здійснені дидактичні ігри виконують такі дидактичні задачі: · забезпечують реалізацію особистісно-орієнтованого навчання насамперед через можливість стимулювання в учнів різних за природою мотивів; · зменшують імовірність появи негативних побічних продуктів навчання (втоми, нудьги тощо), або значно відсувають момент їх появи, оскільки специфікою дидактичної гри є те, що забезпечуваний нею пізнавальний ефект хоча і є головним продуктом, але він не виступає в грі основною метою діяльності учнів; · розвивають в учнів дослідницькі навички, постійно захоплюючи гравця своєю перспективою, невпинною зміною ролей, персонажів, потайних стимулів; · дають гарну нагоду учням відволіктися від цілеспрямованого натиску навчально-пізнавальної діяльності, домінуючих впливів, заглибитися у змодельоване грою середовище; · розвивають їх розумові, психічні, вольові якості та функції; · змінюють позицію щодо сприйняття оточуючого світу та відшукання свого місця в ньому.
Дитячі ігри, організовані вчителем у процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів, сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, розвивають творчі здібності, навички організації сумісної діяльності. Вони виховують волю і характер дитини, наполегливість і посидючість, витримку і винахідливість, вміння володіти собою за різних обставин.
Особливістю дидактичних ігор є те, що вони й у відношенні до змісту, й у відношенні до методики та правил розробляються вчителем з дидактичною метою.
Отже, дидактичні ігри входять безпосередньо до складу уроку і послуговують вивченню, закріпленню, повторенню, контролю чи систематизації навчального матеріалу. У цьому розумінні вони не є в повній мірі результатом вільної творчості дітей, оскільки діти не наповнюють гру змістом і не проявляють у цьому відношенні самодіяльність і здібності, але отримують умови гри від учителя в готовому вигляді. Саме з цієї причини деякі дослідники називають їх не іграми, а ігровими ситуаціями, тобто спеціальною формою інтелектуальних занять, які проводяться ігровим методом.
Дидактичні ігри на уроках української мови можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і понять, для повнішого і глибшого їх осмисленого засвоєння, формування графічних умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору. Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання.
У дидактичних іграх діти спостерігають, порівнюють, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз й синтез, абстрагуються від несуттєвих ознак, роблять узагальнення. Багато ігор вимагають уміння висловлювати своє думку в зв’язній і зрозумілій формі, використовуючи термінологію.
Урок читання, української мови. Гра „Впіймай звук”.
Я читаю вірш, а діти повинні плескати в долоні, коли почують певний звук.
На стежинку, на стіжок
Тихо падає сніжок.
Дружно вийшли ми на ганок,
Ми співаємо пісень:
- Сніже, сніже, добрий ранок!
Сніже, сніже, добрий день!
А.Камінчук
Клас можна поділити на групи, кожній групі слід дати особливе завдання – запросити гостей – казкових персонажів, до складу імен яких входить звук [Ж];
- принести подарунки: квіти, книги, ляльковий одяг;
- приготувати святкові гостинці з цим звуком;
- запросити дітей в іменах яких є цей звук;
- назвати звірів, птахів, комах, що завітали на день народження.
Таким чином діти в цікавій формі закріплюють вивчений звук, повторюють назви звірів, птахів, комах; розвивається мислення, мовлення.
„Які звуки позначає буква?”
Вчитель показує дітям букву алфавіту, а вони називають звуки, які вона позначає: голосні, приголосні (тверді та м’які).
„Ланцюжок слів”
Учні по черзі називають слова, що починаються тим звуком, яким закінчується попереднє слово (зошит, тато, огірок, книжка, айстра ...).
Ігрова діяльність на уроках читання є ефективним засобом стимулювання молодших школярів до активної репродуктивної та творчої діяльності на уроці. Використання різноманітних ігор та ігрових прийомів на уроках в початкових класах загальноосвітньої школи пов’язане з декількома явищами. По-перше, у педагогічному процесі необхідно враховувати особливості розвитку учнів молодшого шкільного віку, які знаходяться в перехідному стані від дошкільного дитинства до шкільного навчання, коли дитина поєднує в собі психологічні риси дошкільника і типові особливості школяра. По-друге, під час навчання в початковій школі змінюються провідні види діяльності — у дошкільному віці провідним видом діяльності була гра, саме вона обумовлювала перехід дитини з одного ступеня розвитку на інший. У шкільному віці провідним видом діяльності стає навчання. Процес зміни провідних видів діяльності не є миттєвим, гра своє місце віддає навчанню поступово і це треба враховувати в педагогічному процесі. Використання ігор на уроках читання сприяє позитивному ставленню до навчання, потребує від дитини кмітливості, уваги, вчить витримки, виробляє вміння швидко орієнтуватися і знаходити правильне рішення. Колективні ігри згуртовують дітей, сприяють формуванню дружніх взаємин між ними.
ІГРИ БУКВАРНОГО ПЕРІОДУ
1клас
«МОЗАЇКА»
Учням роздаються картки зі складами червоного, синього, зеленого кольору. Склади перемішані. З них треба скласти слова, де перший склад червоного кольору, другий – синього, третій – зеленого. Н – д: руч, ка; О, ля; ма, ши, на; бі, лоч, ка; пар, та; квіт, ка; …
«НУМО ПРОЧИТАЙ»
Складіть слова, переставивши букви.
Трфуки мьіфл олбтуф іфніш
(фрукти) (фільм) (футбол) (фініш)
44. Стратегії розвитку критичного мислення, їх застосування на уроках галузі «Мова і література»
Критичне мислення є переходом від навчання, орієнтованого переважно на запам'ятовування, до навчання спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. Уроки, на яких застосовую технологію розвитку критичного мислення, - це уроки співпраці, пошуку й відкриттів. Вони мають структуру, що складаються з трьох частин: актуалізація, побудови знань і консолідації. Починаю з передбачення, під час якої спрямовую увагу учнів на те, щоб вони міркували над темою, яку починають вивчати, відшукуючи відоме чи знане. Після такого початку учнів підводжу до формування мети та завдань уроку, пошуку запитань - відповідей, осмислення матеріалу. Цей етап називається: побудова знань. Коли діти зрозуміють тему уроку, спонукаю до рефлексії, дізнаюсь, як змінюються їхні попередні уявлення, зрештою, як, де і коли застосовувати вивчене – це і є консолідація.
Наприклад, під час вивчення теми «Дієприкметник» (на етапі актуалізації), пропоную згадати, що вони вже знають про дієслово, прикметник, особливі форми дієслова та про що хочуть дізнатися на уроці. На побудові знань : учні слухають пояснення вчителя, опрацьовують матеріал підручника, здійснюють пошукову роботу (чого не озвучив учитель, що не сказано, шукають відповіді на свої запитання та визначають нові, яких не очікували). Під час консолідації: повідомляють, про що дізналися (закріплюють вивчене, зосереджують увагу на деталях, які виявили під час вивчення нової теми). На заключному етапі використовую «усне повідомлення» або «мікрофон» (сказати кожному про дієприкметник). Можна використати «вільне письмо в схемах» та поділитися ідеями. За роки роботи вчителем зрозуміла, що викладання – це щось більше, ніж набір методів, тому уважно продумую логічну послідовність та використання їх на уроці. Є стратегії, з яких формую цілий урок, наприклад: «знаємо – хочемо, дізнатися - дізналися», «я досліджую», «комбінація думки», «читання в парах».
Використання технології розвитку критичного мислення не самоціль, а засіб створення доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини відчуття страху, навіювання впевненості у своїх силах, налаштування на успіх, виявлення здібностей до творчості. Безпосередньо з технологіями розвитку критичного мислення пов'язана організація активного читання, каліграфічного, чистого, грамотного, продуманого письма. Незмінними помічниками є: робота в малих групах, парах, «акваріумі»… фронтальна робота: «коло знань», «штурм знань»…дискусійне навчання: «піраміда думок», «мій вибір»….ігрове навчання: мандрівка, екскурсія, казка…випереджальні завдання для домашньої роботи…текстовий контроль знань прочитаного( його розуміння).
ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ
