5 Правила оформлення текстового документу

кваліфікаційної роботи

5.1 Загальні вимоги до викладення тексту документів

Загальні вимоги до структури, викладення і оформлення випускної роботи сформульовані відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3008 – 95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» від 01.01.1996 р.

З огляду на високі вимоги нормативних документів необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій, відомостей про джерела, включені до списку, тощо.

У даних вказівках використані наступні стандарти:

- ДСТУ ГОСТ 7.1 – 2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання;

- ДСТУ 7.80 – 2007 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи;

- ГОСТ 7.82 2001 Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов;

- ГОСТ 2.105 – 95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам;

- ГОСТ 2.106 – 96 ЕСКД. Текстовые документы;

- ДСТУ 2.109 – 73 ЕСКД. Основні вимоги до креслень.

Дипломну роботу (проект) подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетенні.

Будь-яку кваліфікаційну роботу друкують машинним способом (за допомогою комп'ютера) на одній стороні аркушу білого паперу формату А4 (210x297мм) до тридцяти рядків на сторінці та вирівнюють «по ширині».

Загальний обсяг дипломної роботи (проекту) повинен становити: для спеціалістів - 90-100 аркушів, магістрів – 100-120 аркушів (у тому числі таблиці, схеми, графіки, діаграми тощо), без урахування додатків.

Зазначений вище обсяг розрахований на використання шрифту Times New Roman текстового редактора MS Word розміру (кегель) 14 з міжрядковим інтервалом – 1,5.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 30 мм, правий – 15 мм, верхній – 20 мм, нижній – 20 мм.

Шрифт друку повинен бути звичайним, чітким; щільність тексту - однаковою.

Пояснювальна записка та демонстраційний матеріал повинні бути виконані грамотною українською мовою.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (фрагменту рисунку) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

В тексті не припускається використання жирного, кольорового шрифту, курсиву, підкреслення.

Відступ у абзацах повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати п'яти знакам (1,25 см).

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти і підпункти.

Відстань між назвою розділу і підрозділу, назвою підрозділу і подальшим чи попереднім текстом, назвою пункту, підпункту і подальшим чи попереднім текстом – один вільний рядок.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

5.2 Нумерація

5.2.1 Нумерація сторінок кваліфікаційної роботи

Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш та завдання включають до загальної нумерації сторінок роботи, але номер сторінки на цих аркушах не проставляють.

Нумерація починається з реферату (сторінка 3).

Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації.

5.2.2 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами.

Такі структурні частини роботи, як «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНої Літератури», «ДОДАТКИ» не мають порядкового номеру, а їх назви являються заголовками структурних елементів.

Всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини, нумерують звичайним чином.

Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами, без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовку розділів не допускається.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, без крапки в кінці. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.3.2 (другий пункт третього підрозділу першого розділу)

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами.

5.3 Ілюстрації

Основними видами ілюстративного матеріалу в кваліфікаційних роботах є креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки. Ілюстрації слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі.

Ілюстрації мають назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом "Рисунок ___", яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 - другий рисунок третього розділу. Крапка в кінці назви не ставиться крім випадків, коли наявність крапки обумовлена скороченням або одиницями виміру. Номер ілюстрації відділяється від її назви рискою.

Ілюстрація повинна бути інтегрованим в MS Word об’єктом, з використанням шрифту 10-14 кегеля.

Ілюстрація відокремлюється від попереднього та наступного тексту вільним рядком.

Приклад оформлення ілюстрації наведено на рисунку 5.1.

Рисунок 5.1 - Обсяг контрактів з цінними паперами за період з 2008 по 2012 роки [21]

5.4 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Таблиці друкують 14 або 13 кеглем, припускається використання одинарного міжрядкового інтервалу. Таблиці, які містять менший кегель, виносять у додатки.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.

Назва таблиці друкується з абзацу зверху таблиці малими літерами (крім першої великої). Назва містить: слово “Таблиця”, номер арабськими цифрами, риску, назву, одиниці виміру (якщо вини єдині для всіх показників таблиці). Крапка в кінці назви не ставиться крім випадків, коли наявність крапки обумовлена скороченням або одиницями виміру. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. Назву не підкреслюють.

Таблиці нумеруються в межах одного розділу незалежно від підрозділу, до якого вона відноситься. Тобто таблиця 2.5 – це п’ята таблиця другого розділу (навіть якщо таблиця наведена в п. 2.1.4).

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносять частину таблиці на наступну сторінку.

При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. На другий аркуш переноситься додатковий рядок який містить нумерацію колонок.

При перенесенні таблиці на наступний аркуш не припускається залишати на попередньому аркуші лише назву, або назву та шапку таблиці, тобто на попередньому аркуші повинні залишатись щонайменше 3-4 рядки змістовної частини таблиці.

Приклад оформлення таблиці (з переносом таблиці на наступний аркуш).

Таблиця 5.1 - Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства за 2012-2013 роки

Показники	Одиниці виміру	201А	201Б	201В	Темп росту 201В до 201Б, %
1	2	3	4	5	6
1 Кондитерські вироби	тон	17961	23759	26000	109,43
2 Реалізація продукції	тис. грн.	45500	75000	99000	132,00
3 Основні фонди (залишкова вартість)	тис. грн.	18713	18400	19000	103,30
4 Оборотні фонди	тис. грн.	14973	16000	16500	103,10
5 Об’єм продукції у діючих цінах	тис. грн.	50930	79367	99700	125,60
6 Об’єм продукції у порівняльних цінах	тис. грн.	58281	75522	82440	109,20

Продовження таблиці 5.1

1	2	3	4	5	6
7 Прибуток	тис. грн.	7720	10352	13000	125,58
8 Собівартість продукції	тис. грн.	37334	69015	86690	125,61
9 Рентабельність продукції	%	17,1	15	15	100,00
10 Витрати на гривню товарної продукції	коп.	0,838	0,87	0,87	100,00
11 Чисельність ППП	чоловік	1261	1333	1335	100,10
12 Виробіток продукції на одного робітника	тис.грн./чол.	35,69	53,74	77,3	143,80

Слово "Таблиця ___ " вказують один раз, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці ___" з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

Текст у шапці таблиці повинен бути розміщений по центру колонки. Текст у основній частині таблиці повинен рівнятись по лівому боку. Числові значення в колонках таблиці повинні рівнятись по правому боку колонок. Не припускається наявність порожніх осередків, тобто якщо значення відсутнє, необхідно проставити риску.

При наведенні номеру показника в таблиці після номеру крапка не ставиться, а залишається інтервал і з великої літери наводиться назва показника.

Якщо одиниці виміру єдині для окремих колонок таблиці, то вони вказуються у цих колонках. Якщо одиниці виміру єдині для окремих рядків таблиці, то вони вказуються через кому разом з назвою показника, або для одиниць виміру вводиться додаткова колонка.

Таблиця відокремлюється від попереднього та наступного тексту вільним рядком. Після назви таблиці вільний рядок не залишається.

5.5 Формули та рівняння

Формули та рівняння повинні бути набрані у редакторі формул MS Equation 4.0 або 6.0.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено один вільний рядок.

Формули і рівняння у тексті (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу. Номер формули зазначають на рівні формули в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки, далі один під одним наводяться умовні позначення з розшифровкою, далі через кому наводяться одиниці виміру та ставиться крапка з комою. Після розшифровки останнього умовного позначення ставиться крапка.

Розшифровка умовних позначень наводиться лише один раз при першому їх застосуванні.

При наведені формул не бажано використовувати замість умовних позначень повну назву показників.

Приклад запису формули, на яку йде посилання в тексті роботи :

… розрахунок коефіцієнта наростання витрат здійснимо за формулою (5.1) [6]:

(5.1)

де С_м – матеріальні витрати у собівартості виробу, грн.;

С_п – повна собівартість даного виробу, грн.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Приклад:

f1(x, y) = S1 і S1 <- S1 max, f2(x, y) - S2 і S2 <- S2 max.

(5.2) (5.3)

Після таких громіздких математичних виразів, як, наприклад, матриці, можна розділові знаки не ставити.

У тексті перед кожною формулою слід зробити посилання на джерело та вказати номер формули.

Приклад:

…….ми можемо визначити за формулою (2.1) [18].

5.6 Переліки

Переліки можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Приклад:

…….. положення визначає:

- мету фінансових звітів;

- їх склад;

- звітний період;

- якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів;

- вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.

Приклад:

……..базою фінансового аналізу є дані [14]:

а) балансу (форма № 1);

б) звіту про фінансові результати (форма № 2);

в) звіту про рух грошових коштів (форма № 3);

г) звіту про власний капітал (форма № 4).

5.7 Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні кваліфікаційної роботи студент повинен робити посилання на джерела, матеріали або окремі результати, на ідеях і висновках яких досліджуються проблеми та вирішуються поставлені завдання. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Якщо в роботі використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, то в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок з джерела, на яке зроблено посилання.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками.

Приклад: цитата в тексті: "... у загальному обсязі робочого часу частка інформаційної роботи перевищує 70% [6]".

Відповідний опис у списку використаної літератури:

6. Автоматизація робіт в установах // ТІІЕР. - N 4. - М: Мир, 2008. - С. 66 - 76.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, ілюстрації, таблиці, формули, додатки зазначають їх номери, наприклад: "... у розділі 4 ...", або "...дивись 2.1..."; відповідно до 3.1.1..."; "... на рис. 2.3 ...";"... у таблиці 3.2 ..."; "...за формулою (3.1)...";"...у додатку Б...".

5.8 Оформлення списку використаної літератури (джерел)

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно надавати відповідно до вимог державного стандарту.

Бібліографічний опис складають за титульним аркушем видавництва та на мові тексту видавництва.

Джерела необхідно розміщувати тільки в алфавітному порядку.

Посилання на нормативні та законодавчі акти в дипломній роботі (проекті) обов’язкові.

5.9 Додатки

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань на них у тексті. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __ » і велика літера, що його позначає.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ,Е,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Якщо додаток взагалі один, він позначається як додаток А.

Якщо додаток розташовується на декількох аркушах, то на кожному наступному аркуші посередині першого рядка вказується “Продовження додатку _”.

Додатки повинні мати загальну з іншою частиною роботи наскрізну нумерацію сторінок. Всі додатки повинні бути перелічені у змісті роботи з вказівкою їх номера та назви.

Документи, що мають самостійне значення, розміщують у додатку без зміни у оригіналі.

5.10 Демонстраційний матеріал

Демонстраційний матеріал до дипломної роботи (проекту) оформлюється у програмі створення презентацій MS PowerPoint.

Презентація повинна складатися з 10-15 слайдів.

На відміну від тексту пояснювальної записки, при підготовці презентації дозволено використовувати жирний, кольоровий шрифт, курсив, підкреслення. До об’єктів слайдів також можливо застосовувати анімаційні ефекти.

Структура презентації:

• 1-й слайд повинен містити тему дипломної роботи (проекту), прізвища керівника та студента;

• 2-й – 3-й слайди містять інформацію щодо 1 розділу роботи;

• 4-й – 9-й слайди містять інформацію щодо 2 розділу роботи;

• 10-й і наступні слайди містять інформацію щодо 3 розділу роботи.

Презентація роздруковується на аркушах формату А4 в 5-ти примірниках і надається членам ДЕК у якості роздаткового матеріалу.

Один примірник презентації на аркушах формату А4 додається до пояснювальної записки - вкладається у спеціально підшитий прозорий файл.

ДОДАТКИ

Додаток А

Зразок титульного аркуша дипломної роботи (проекту)

Державний вищий навчальний заклад

«Український державний хіміко-технологічний університет»

Економічний факультет

Кафедра економіки промисловості та організації виробництва