3.1.4. Дохід, отриманий через іноземні корпорації

Зазвичай в Сполучених Штатах не оподатковують долю американського акціонера в прибутках, отриманих іноземною корпорацією, до тих пір, поки ці прибутки не будуть розподілені між утримувачами акцій і американський акціонер не отримає долю прибутків іноземної корпорації, що належить йому. Проте в Сполучених Штатах діють ще спеціальні правила, відповідно до яких від американського акціонера вимагається включати в дохід оподаткування його долю певних прибутків в певних іноземних компаніях. Це, наприклад, "контрольовані іноземні корпорації", "пасивні іноземні інвестиційні компанії", "іноземні холдингові компанії". Причому включення в дохід оподаткування акціонера долі його прибутків в іноземних корпораціях перерахованих типів виробляються того року, коли отримані прибутки і незалежно від того, розподілені вони або ні. Зазвичай під цей режим оподаткування підпадають так звані прибутки пасивного інвестування (відсотки і дивіденди), а також прибутки від діяльності, яка зазвичай оподатковується по нижчих ставках (операції з цінними паперами, морські перевезення вантажів і тому подібне).

3.1.5. Альтернативний мінімальний податок

У Сполучених Штатах на фізичних осіб (індивідуалів) і корпорації накладається так званий альтернативний мінімальний податок (АМН), який гарантує податковим органам таке положення, коли усі фізичні особи і корпорації платять щорічно якийсь податок. Податкова база альтернативного мінімального податку така ж, як і для звичайних податків, з певними вирахуваннями і пільгами. Для фізичних осіб (індивідуалів) ставу АМН - 24 відсотки. Оскільки мета обкладення АМН полягає в тому, щоб забезпечити таке положення, коли усі платники податків сплачують щорічно хоч якийсь невеликий податок, то існують особливі правила, що не дозволяють зводити нанівець зобов'язання по сплаті альтернативного мінімального податку шляхом повної компенсації втрат попереднього року за рахунок зменшення податкової бази АМН.

3.1.6. Дозволені вирахування витрат і втрат

Зазвичай фізичні особи (індивідуали) мають право віднімати з доходу оподаткування усі витрати і втрати, що мали місце в їх торговельній, діловій, інвестиційній діяльності, в тому ж році, коли ці витрати і втрати мали місце. Платники податків, що понесли зайві витрати і втрати, мають право перенести їх наступного року і, відповідно, зменшити свої податкові зобов'язання наступного року. Проте існує багато особливих правил, що обмежують вирахування витрат і втрат, включаючи особливі правила, що обмежують втрати капіталу, а також втрати від певних видів діяльності, в яких платник податків не бере участь з використанням матеріальних засобів. Зазвичай не підлягають вирахуванню з доходу оподаткування особисті витрати платника податків. Головним виключенням з цього правила є відсотки по заставі житла.

3.2. Оподаткування нерезидентів

3.2.1. Податкові ставки

Нерезиденти, що займаються бізнесом в Сполучених Штатах, сплачують податок на отриманий від ділової діяльності дохід по тих же податкових ставках, що і платники-резиденти. Зазвичай нерезиденти мають право на ті ж вирахування витрат і втрат з доходу оподаткування, що і громадяни і резиденти США. Прибутки від інвестицій, отримані нерезидентом з джерел, що знаходяться в США, (відсотки, дивіденди, рента, мито і тому подібне) оподатковуються шляхом щорічного разового стягування по ставці 30 відсотків з річного доходу. Нерезидент, одержуючий дохід від здачі в наймання нерухомої власності, по своєму бажанню, може сплачувати податок з чистого доходу, начебто він займався бізнесом в Сполучених Штатах.

3.2.2. Прибутки від нерухомої власності

Прибутки, отримані нерезидентом від продажу нерухомої власності, що знаходиться в Сполучених Штатах, оподатковуються по звичайних для США податкових ставках, начебто ці прибутки були отримані у зв'язку з участю в американському бізнесі.

3.2.3. Оподаткування відсотків по банківських вкладах

У Сполучених Штатах не оподатковуються відсотки, сплачені по вкладах в національних або іноземних філіях американських банків, якщо тільки ці відсотки не пов'язані з бізнесом в США.

4. Оподаткування корпорацій

4.1. "Класична система"

Система оподаткування корпорацій в США є більше "класичну", чим "інтегровану" систему. Корпоративні прибутки оподатковуються двічі; перший раз : коли зароблений дохід і другий раз : коли дохід розподілений.

4.2. Виключення

У цьому загальному для більшості американських корпорацій правилі подвійного оподаткування корпоративного доходу є виключення для групи "споріднених" корпорацій, які щорічно заповнюють єдину податкову декларацію, а також для деяких інших особливих корпорацій.

4.3. Корпорації США

4.3.1. Податкові ставки

У Сполучених Штатах діє прогресивна структура податкових ставок. Найвища ставка, вживана при оподаткуванні прибутків корпорацій в США, складає 34 відсотки. По цій ставці оподатковується корпоративний дохід, що перевищує 75000 доларів США.

4.3.2. Особливі правила

Існують особливі правила для корпорацій, що служать своєрідним транспортним засобом для інвестицій. Йдеться про такі типи корпорацій, як компанії, регулюючі інвестиції, трести, що інвестують в нерухомість, компанії, що інвестують операції по здачі в заставу нерухомої власності. Зазвичай ці корпорації не сплачують податок, але це роблять їх акціонери, що є інвесторами. Якщо корпорація налічує не більше 35 акціонерів, то по їх бажанню вона може отримати статус "Корпорація S", який звільняє її від сплати звичайного корпоративного податку. Акціонери корпорації, що мають статус "Корпорація S", сплачують податок зі своєї долі доходу корпорації один раз в рік.